Ми брали до уваги всі стрічки, що виходили у форматі як широкого, так і обмеженого прокату. Також у списку зафіксовані картини, що протягом кількох місяців демонструвалися разовими сеансами у багатьох українських містах. Так показувалися, зокрема, "Добровольці Божої чоти", "Сильніше, ніж зброя", "Голлівуд над Дніпром. Сни Атлантиди" та інші.
Вітчизняні фільми в українському кінотеатральному прокаті (2015 рік)
| № | Назва | Дата релізу |
| 1 | Чарівні історії: Еліксир доброти (2013) | 15 січня |
| 2 | Сильніше ніж зброя (2014) | 22 січня |
| 3 | альманах к/м "Нова хвиля" (2014) | 29 січня |
| 4 | Добровольці Божої чоти (2014) | 31 січня |
| 5 | OE. 20 LIVE IN KYIV (2015) | 26 лютого |
| 6 | Люби мене (2013) | 26 лютого |
| 7 | Побачення наосліп (2013) | 5 березня |
| 8 | Все палає (2014) | 26 березня |
| 9 | Z Джок (2014) | 26 березня |
| 10 | Незламна (2015) | 2 квітня |
| 11 | Моя русалка моя Лорелей (2013) | 16 квітня |
| 12 | Смертельно живий (2014) | 16 квітня |
| 13 | Це я (2014) | 7 травня |
| 14 | Голлівуд над Дніпром. Сни Атлантиди (2013) | 14 травня |
| 15 | альманах к/м "Великі короткі метри" (2015) | 28 травня |
| 16 | альманах к/м "Місцеві" (2015) | 12 червня |
| 17 | Олександр Довженко. Одеський світанок (2014) (стрічка демонструвалася разом із фільмом "Арсенал" (1929) | 10 вересня |
| 18 | Брати. Остання сповідь (2013) | 24 вересня |
| 19 | Загублене місто (2014) | 1 жовтня |
| 20 | Гетьман (2014) | 29 жовтня |
| 21 | Пісня пісень (2015) | 12 листопада |
| 22 | По той бік (2015) | 3 грудня |
| 23 | Тепер я буду любити тебе (2015) | 31 грудня |
Лише третина українських фільмів, що вийшли цьогоріч на широкі екрани, датовані 2015 роком. Загальна кількість наших стрічок у кінотеатрах виросла за рахунок минулорічних "запасів":
Хвиля документального кіно, що почалася в Україні після Євромайдану, вилилася в суттєве зростання неігрових стрічок у прокаті. Цьогоріч у кінотеатрах вийшло шість вітчизняних документалок. Натомість до 2013-го неігрових фільмів у наших кінотеатрах щороку було не більше двох-трьох.
Більше половини — 12 фільмів — із цьогорічних українських релізів були створені без залучення державних інвестицій. Це переважно документальні та малобюджетні стрічки.
Розподіл фільмів за копродукцією:
Найдорожчою із вітчизняних прем'єр 2015-го стала "Незламна". Її бюджет складає близько $5 млн. Стрічку з найменшим бюджетом визначити складно, адже одразу кілька фільмів знімалися на ентузіазмі й обчислити їх виробничу вартість неможливо. Наприклад, бюджет документальної картини "Все палає", за словами продюсера, склав близько 3 тис. євро. Ці гроші пішли виключно на те, що не могли власноруч зробити самі автори фільму.
Єдиною нашою стрічкою, що повернула вкладені у неї кошти після релізу в кінотеатрах, стала “Незламна”. За словами продюсерів, їх фільм окупився після виходу в кінотеатрах у різних країнах. Однак остаточна сума зборів не оголошується. Ще кілька фільмів окупилися вже після виходу на ТБ. До останніх відноситься “Все палає” і ще пара малобюджетних вітчизняних прем'єр цього року.
Серед кінопрокатних компаній найактивніше займалася вітчизняним кіно Ukrainian Film Distribution, що вивела на широкі екрани чотири наші стрічки: "OE. 20 LIVE IN KYIV", "Незламна", "Гетьман" і "Це я".
По два українські фільми показали компанії:
Артхаус Tрафік ("Все палає" і "Сильніше ніж зброя")
435 FILMS Distribution ("Люби мене" і "Моя русалка моя Лорелей")
86PROKAT ("Брати. Остання сповідь" і альманах "Місцеві")
KINOLIFE ("Z Джок", "Смертельно живий")
Національний Центр Довженко (альманахи к/м "Нова хвиля" і "Великі короткі метри")
Big Hand Films ("Загублене місто" і "По той бік")
По одній нашій картині довели до широких екранів Galeon Kino Ukraine ("Пісня пісень"), B&H ("Тепер я буду любити тебе") і Одеський міжнародний кінофестиваль ("Побачення наосліп"). Кінотеатральні покази інших фільмів організовувалися самими їх творцями.
Окремим фільмам не проклали дорогу до вітчизняних кінотеатрів навіть престижні призи. Наприклад, зняті у копродукції з Україною стрічки "Під електричними хмарами" і "Милий Ханс, дорогий Петр" були відзначені відповідно на Берлінському і Московському кінофестивалях. Та незважаючи на це, вони так і не отримали прописку у наших кінообителях.
Є й вітчизняні фільми, робота над якими була завершена близько року тому, проте їх прокат пересунуто на 2016-й. Серед останніх – "Російський дятел" і "Політ золотої мушки", які обіцяють вийти на широкі екрани у січні й лютому.
Наступного року зростання кількості вітчизняних фільмів у прокаті обіцяє зупинитися. У 2016-му в наших кінотеатрах вже не назбирається більше десяти фільмів, знятих у попередні роки. А за рахунок нових стрічок, що наразі створюються в Україні, - 23 картини не набереться. До того ж і доля української документалістики у прокаті обіцяє знизитися. Результати бокс-офісу неігрових фільмів про Євромайдан і війну на Сході довели, що випускати подібне кіно у прокат — не доцільно.
* - власні підрахунки