Лідер гурту "Антитіла" Тарас Тополя: Ми робимо щось схоже на контрастний душ
У січні в стінах ООН пройде виставка Ukraine EXISTS, присвячена війні на Донбасі та сучасному українському мистецтву. Її куратор, соліст гурту "Антитіла" Тарас Тополя розповів Еспресо, яку правду покажуть українці світові, що він переживав у зоні АТО та чому більше не хоче співати про війну
Ukraine EXISTS має стартувати у Штаб-квартирі ООН у січні 2016-го, щоби розказати світовій спільноті правду про війну на Сході України та популяризувати вітчизняне мистецтво. Проект підтримали МЗС України та Місія України при ООН. А далі організатори виставки "веслують" самотужки, просять українців про фінансову допомогу. Усього ж для реалізації Ukraine EXISTS у "гаманці" має бути 150 тис. грн. Не така вже й велика сума для нашої найвищої "сметанки", яка вміє викидати гроші на пусте, давати куку в руки, вносити за себе міліонні застави...
Інше питання – як держава може не підтримати фінансово такий проект в умовах інформаційної війни, бідкаючись на потужну російську пропаганду та створюючи образ України-жертви, чому яскраво не представляє Україну на міжнародній культурній арені? На жаль, це вже давно риторичні запитання. Натомість загоювати рубці на обличчі своєї країни вкотре беруться самі українці.
Серед таких небайдужих і Тарас Тополя, який вже півтора року разом із гуртом "Атитіла", командою фонду "Вільні UA" збирає кошти для допомоги українським бійцям на передовій. А тепер разом з однодумцями взяв на себе ще одну місію – здійснити проект мистецтва і правди. І все це у вирі активної творчої діяльності…
Тарасе, що передусім хочете сказати світовій спільності виставкою Ukraine EXISTS?
Основний посил запрограмований у самій назві Ukraine EXISTS – Україна існує, Україна Є! У стінах ООН ми хочемо показати, що попри війну, попри ту складну сторінку історії, яку ми всі переживаємо, країна вистояла, і навіть більше – продовжує розвиватися і зростати. Ми робимо щось схоже на контрастний душ. Частина виставки – чесні факти про війну на Донбасі, досить відверті і непрості для сприйняття, але дуже важливі для розуміння справжньої ситуації на Донбасі. Документальна частина складатиметься з документальних відеофільмів про війну на Сході. Також представимо фільм “Укропи Донбасу” Руслана Горового. Покажемо роботи Вікторії Івлєвої. Інша частина – мистецька, де ми продемонструємо роботи сучасних українських художників. Вже узгоджено, що до виставки увійдуть роботи Руслана Калмикова, Леся Панчишена, Андрія Єрмоленка, Богдана Кухарського, Закентія Горобльова, Сергія Радкевича, Георгія Ку, Юри Єфанова, Аліни Гаєвої. Перелік митців поповнюватиметься.
Здається, для охочих допомогти проекту є навіть якась винагорода…
Для широкого розголосу і справді народної підтримки виставки ми запустили збір коштів на сайті "Спільнокошт".
Кожен може долучитися та отримати не лише моральну, але й цілком матеріальну винагороду-заохочення. Спеціально для всіх доброчинців ми розробили друковані подяки, подарункові бренд-буки, майстер-класи, картини і нариси від авторів. А головна винагорода – можливість потрапити у Штаб-квартиру ООН під час виставки.
Як так сталося, що Ukraine EXISTS шукає грошової підтримки у небайдужих українців і не має такої підтримки від держави?
Держава перебуває у не найкращому фінансовому становищі. Хоча, очевидно, що така ініціатива мала би бути хоча б частково профінансована урядом. Але в процесі підготовки ми неодноразово отримували відмови стосовно державного фінансування, тому вирішили звернутися до людей. Як під час Майдану, загострення війни і взагалі у всі непрості часи українці звертаються до українців за допомогою.
В одному з інтерв'ю Ви говорили, що було непросто домогтися організації виставки у стінах ООН. Наскільки я зрозуміла, там були і не проти такого заходу, але й не в захваті від нього. То чи може виставка досягнути своєї мети за такого ставлення?
Так буває. Деякі люди в апараті МЗС і Місії України при ООН від самого початку підійшли з ентузіазмом і надали необхідну підтримку проекту Ukraine EXISTS. Розуміючи його важливість і чітко усвідомлюючи його мету, наприклад, Юрій Вітренко та Дмитро Кулеба, згодом – Олексій Шаповал.
Але не всі. Дехто обрав позицію "мені байдуже", місяцями не відповідаючи на звернення, ігноруючи листи і дзвінки. А загалом все як завжди, на жаль. Спасение утопающих – дело рук самих утопающих.
Ця виставка буде відкрита для широкого загалу?
Особливість цієї виставки – цільова аудиторія. Це міжнародні журналісти, посли, дипломати, міністри, головні особи світової геополітики. Виставка буде представлена в приміщенні ООН у Нью-Йорку в лобі та коридорі головного службового входу для диппредставництв і місій країн, що має назву Delegates Entrance.
Розумію, що зараз важко говорити про плани проекту, коли він ще не реалізований. Та чи є надія, що виставку покажуть і в Україні?
Наразі ми ще навіть не впевнені, чи виставка поїде до Нью-Йорку. Адже зібрали лише третину з необхідних коштів. Ще 100 тис. грн потребуємо для того, щоб втілити її в життя. Якщо привеземо її у Штаб-квартиру ООН, потім відправимо до Чикаго, далі – в Канаду. На якомусь етапі, думаю, виставка повернеться в Україну і стане доступною співвітчизникам для ознайомлення.
Тарасе, які маєте враження від ролі куратора виставки? Наскільки я розумію, такий досвід у Вас вперше…
Так, досвід вперше, але поруч зі мною команда відданих і надійних людей. Аліна Гаєва – мисткиня, куратор арт-галереї "Чорна Ящірка", волонтери благодійного фонду "Вільні UA" Катерина Нечаєва, Сергій Вусик, і найголовніше – український народ, який вже підтримав проект на 50 тис. грн. Тому не маю права на провал.
Нещодавно "Антитіла" виступили у Львові з метою збору коштів для виставки. Чекати подібного в інших містах України? Тим паче, що ваші прихильники у соцмережах вже запрошують "Антитіла" до себе…
Я гадаю, що про виставку ще потрібно розповідати і доносити до громадян її важливість і значимість для країни. Тому всілякими способами намагатимусь це робити. Такі акції, на кшталт тої, що відбулася у Львові, думаю, повторяться в Києві та Дніпропетровську. Тим більше, що це був не концерт, а швидше – квартирник з дуже теплим спілкуванням і атмосферою. Я розповідав про все, що хотіли чути люди. Чесно і без купюр.
"Антитіла" вже тривалий час допомагають воїнам АТО. Які наразі головні потреби українських бійців?
Зима. Тому теплі речі, генератори, як завжди медицина, взуття.
Кажуть, хвиля волонтерства в Україні помітно спала. Які Ваші спостереження з цього приводу?
Помітно спала. І тому є пояснення. Народ взяв на себе функцію держави, але у всьому є певна межа. З якогось моменту держава повинна почати працювати. До того ж доходи людей помітно впали. Багато думають про насущне, на жаль. Тому волонтерська діяльність зменшилася в об'ємах, але ми не здаємося. Якщо бійці просять, ми намагаємося кожного разу щось вигадати і допомогти.
Які найяскравіші кадри Вашого, Тарасе, перебування в зоні АТО за період благодійної діяльності?
Найсильніші емоції, коли ти бачиш усмішки і чуєш вдячні слова від солдат. Також коли люди переймаються волонтерською ініціативою і починають допомагати. Це все окриляє і дає віру в те, що все не дарма. Важко сідати в машину і залишати хлопців на передовій, розуміючи що ти їдеш додому, а вони залишаються там, на передку під обстрілами. І тут питання: хто кому має казати спасибі. Вони нам за те, що привезли необхідне, чи ми їм за те, що стоять за нас в непростих умовах, з варіантом кожної секунди бути убитими.
Швидше – ми їм.
Не дивно, що після таких переживань народжуються пісні, що чіпляють слухачів за живе. Як ось зворушлива нова пісня "У книжках" – знакова для "Антитіл". Як вона народилася?
Народилася між поїздками на Схід України. Я – сам батько, Сергій Вусик, Руслан Горовий – також. І щоразу, коли вирушали на передок, був певний острах не повернутися більше додому. Вже на наступний день від спогадів про сина в мене щемило серце. І я знаю як то, коли не бачиш сина місяць, півроку, хлопці розповідали. Вони більшість носять фото дітей у внутрішніх кишенях форми. І, зі слів солдат, краще перед сном не дивитися на фотографію дитини, бо неможливо заснути від спогадів.
У найближчому майбутньому продовжуватиме писати пісні на гострі соціальні теми чи вже хочете відійти від цього?
Найближчим часом представимо ще один трек. Але про війну хочеться більше не співати. І не тому, що просто закрити очі та не помічати, а тому, що вже не актуально. Хочеться забути про все, щоби бої скінчилися, і чоловіки, сини, батьки повернулися додому.
Чула, що були плани влаштувати тур "Антитіл" за кордоном. Як наразі з цим справи?
Йдуть перемовини про виступи в Канаді, Америці. Швидше за все дамо шість концертів у Канаді та пару в Нью-Йорку.
Що готуєте до туру на підтримку альбому "Все красиво", котрий почнеться у січні?
Готуємо живе шоу. З гарним світлом, відео, потужним звуком. Зіграємо наживо всю програму з останнього альбому, а також представимо декілька нових пісень. Маю надію, що це буде найпотужніша реклама за весь час існування гурту, і кожен дізнається про концерт у своєму місті.
Фото: з архіву гурту "Антитіла".
- Актуальне
- Важливе