Безперечно, розвиток України, і особливо гуманітарний, – є однією найбільш важливих цілей сьогодення. Між тим, для нас є не менш очевидним те, що паростки такого розвитку не повинні руйнувати те, на чому базується не тільки гуманітарна сфера, але й все суспільство – правову систему.
Тому, без політики. Тільки право. Які норми не прочитали депутати – ініціатори, готуючи законопроект і чому їх ініціатива не має нічого спільного з правовою системою, що діє в Україні.
1. Проектом передбачено створення нової державної установи – Державного фонду гуманітарного розвитку України, який буде відповідати, зокрема, за реалізацію гуманітарних соціально корисних проектів.
Вказаний фонд є позабюджетним, він фінансується за рахунок прямих відрахувань коштів від лотерейної діяльності, азартних ігор – платежів соціальної лояльності, які перераховуються напряму на рахунок Фонду, який відкритий у державному банку, а також зі спеціального фонду бюджету (за рахунок частини акцизного податку від алкогольної та тютюнової продукції).Також Фонд фінансується з благодійних внесків (ст. 15 проекту).
Оскільки більша частина коштів в Фонд спрямовується поза бюджетом, це є прямим порушенням Бюджетного кодексу України, в ч. 9 ст. 13 якого прямо заборонено створення позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків.
Отож, створення фонду суперечить одразу декільком принципам бюджетної системи (ст.7 БК України).
2. Законопроектом вводиться новий додатковий платіж – платіж соціальної лояльності, він, згідно проекту, є обов’язковим платежем для операторів лотерей та організаторів азартних ігор. Він визначається в ст. 1 проекту як особлива форма здійснення соціальної відповідальності, яка передбачає регулярні прямі цільові відрахування до Фонду (тобто фактично є збором в розумінні податкового законодавства).
Проте це порушує норми Податкового кодексу України, оскільки відповідно до ст. 1 ПК України виключно Податковим кодексом встановлюється вичерпний перелік податків і зборів, які справляються в Україні.
3. Новий збір сплачується в розмірі 10% від валового лотерейного доходу. При цьому, визначення валового лотерейного доходу в чинному законодавстві відсутнє. Отже незрозуміло, з яких сум оператори повинні сплатити ці 10%.
4. Оскільки кошти позабюджетні, відсутній належний контроль за їх цільовим використанням та будь-яка відповідальність Фонду за махінації з цими залученими коштами. Проект не передбачає санкцій за нецільове використання коштів Фонду чи на фінансування проектів, які не будуть реалізовані. Передбачені проектом заходи (публічне звітування та періодичний аудит) не є належними заходами контролю за цими коштами. Що створює ризики того, що кошти Фонду будуть «виводитися» на потрібні проекти.
5. Крім того, проектом 3598, який подається одночасно з цим проектом, передбачено також відрахування від проведення лотерей, які сплачуються до спеціального фонду бюджету і використовуються для лікування хворих дітей. Тобто платіж соціальної лояльності фактично є додатковим «збором», який накладається на операторів лотерей.
Чи можна приймати закон, зважаючи на таку кількість недоліків – думайте самі.