Про тишу, коли чутно, як б’ється серце, нам, більшості жителям урбанізованого світу, мріяти вже не доводиться. Шум оточує нас повсюди, причому рівень шуму за останні десятиліття збільшився як для жителя міста, так і для жителя села. Бо, навіть якщо ви живете далеко від магістралей, автомобілі, кухонне приладдя і телевізор, радіо, магнітофон стали невід’ємними шумозабруднювачами довкілля. Так, саме шумозабруднювачами.
Звуки, які вони видають, так само небезпечні для нашого здоров’я, як і шкідливі викиди заводів чи дим від горіння торф’яників. Однак, коли такі екологічні небезпеки трапляються, ми про них, принаймні, можемо почути і якось захиститися. А от про шум ніхто не розповідає, а значить, ми щодня просто ігноруємо один з величезних факторів небезпеки для нашого здоров’я.
Чому і які звуки небезпечні
Рівень шуму за останні десятиліття підвищився у 10-15 разів, а почуття перевантаженості від звуків і бажання вимкнути все виникає хоча б один раз більш ніж у половини людей планети. Звичними для нас і безпечними для здоров’я є шуми приблизно в 40-50 децибел. Для розуміння скільки чого – це, так, як ми б з вами розмовляли, я б вам це розповідала спокійно у кімнаті. Але, зазвичай, на вулиці, у транспорті і навіть у офісах, де голосно, звуковий поріг - 70-80 децибел. Це не смертельно, якщо таке навантаження – дозоване. Наприклад, у ЄС діє закон, який регламентує звукове навантаження до 85 децибел, але не більше 8 годин на добу. Тобто, поки ви працюєте, ще можете бути у шумній атмосфері, але вдома – маєте відпочивати.
Навіть по дорозі додому ви вже маєте відпочивати від шумів. Тому що підвищення шумового навантаження до 100 – 120 децибел (це, наприклад, коли ви їдете в машині і голосно слухаєте радіо, на дискотеці, шум транспорту на магістралі, включені пилосос, посудомийна машина і телевізор і т. ін.), призводить до зниження рівня слуху і навіть до пригнічення психіки. Тривалий шум у 50-60 децибел (а це наш звичайний офіс, супермаркет, виробництво) призводить до зниження уваги, погіршення розумової діяльності, нам стає важко розуміти і опрацьовувати інформацію. І якщо це не припинити, то… 2% смертей у світі стається через підвищений рівень шуму. Це стверджують експерти ВООЗ.
Обережно, навушники
А додайте до цього навушники, які є у кожного, і без яких підлітки, наприклад, не уявляють ні свого пересування, ні свого перебування будь-де. Та й не лише підлітки. Скільки людей щодня, добираючись на роботу й з роботи на метро, аби відключитися від сірих облич навпроти, встромлюють портативні навушники у вуха. Щоб хоч щось почути і перекрити шум транспорту, звук у них доводиться робити гучнішим. Такі великі коливання у вушній раковині спричиняють загибель чутливих клітин вуха. А це призводить до зниження слуху.
До речі, саме навушники, оті маленькі, портативні, дуже зручні і гарні, які вставляються у вухо, сьогодні визнані найнебезпечнішими для слуху. Тому що вони щільно прилягають у середині вушної раковини, відстань до барабанної перетинки мінімальна, коливання сильні, і наслідки неминучі. І якщо раніше туговухість, тобто погіршення слуху, дослідники відзначали у людей, починаючи з 40-50 років, то сьогодні на цю хворобу скаржиться молодь.
До того ж, попри адаптивність нашого організму до отрут, пестицидів і ГМО, саме до шумового навантаження, ми не адаптувалися. Так, у вусі є м’язи, які, коли навколо сильні шуми, напружуються, і обмежують потік коливань до вуха, однак у такому напруженому стані вони можуть протриматися не більше години, а потім – розслабляються і у вухо просто вривається потік децибел.
Дослідження, проведені у США, показали проблему втрати слуху у підлітків саме через постійне прослуховування навушників. І ця тенденція загрозлива – кожен п’ятий підліток страждає на погіршення слуху!
А найнебезпечніше те, що ми втрачаємо слух, непомітно для себе. Тобто, якщо у вас сьогодні відпаде півпальця – ви це обов’язково помітите, але якщо у вас на 5% погіршиться слух – ви просто зробите гучніше музику. А це – замкнене коло: гучна музика, навантаження на вуха, зниження слуху, підвищення гучності музики.
Правила, яких ніхто не дотримується
Вже майже двадцять років поспіль світ відзначає день боротьби із шумом – у квітні. Створена Міжнародна організація по боротьбі з шумом, розробляються нові шумоізоляційні технології, у всіх школах, вузах і ліцеях є обов’язків предмет БЖД, де шуму відведені цілі параграфи. Тобто, теоретично, ми це знаємо. А от щоб вже зовсім практично застосовувати – нехтуємо, і найголовніша причина – ми просто не бачимо реально, як шум впливає на нас –це ж у дзеркало не побачиш, а все, чого не видно – ніби й не існує.
І якщо ми цим нехтуємо, то будівельні компанії, виробники техніки користуються, підвищуючи норми шуму на виробництві на 10-20 децибел від допустимих. Ну, а що з того, що працюватимуть не два, а чотири відбійники і не лише вдень, а й у вечері, чи зранку, та й самі відбійники, пропри зношеність і гучність – не викидати ж їх – нехай працюють. А щодо того, як ці шуми вплинули на нас з вами, навряд чи у нашій країні буде доведено хоча б один випадок хвороби, пов'язаний із будівництвом навпроти.
Спасіння потопельників
Шумове забруднення – це як отруєння низькими дозами отрути. Воно не помітне одразу, але поступово, як вода на камінь, діє на всі органи, і потім дуже важко, точніше практично не можливо сказати, від чого у людини постійні головні болі, чи, скажімо, роздратованість. Лікар виписав заспокійливе та й відпустив, а воно причину не усуває.
Тому розраховувати можемо лише самі на себе. І правила тут прості: обмежите шумове навантаження там, де ви можете це зробити. От якщо у супермаркетах чи у транспорті це неможливо, то в офісі вимкнути всі комп’ютери, за якими ніхто не сидить, можна. Слухати музику у навушниках не більше години на день і, якщо є, все таки одягати великі навушники, а не "крапельки". Вдома не вмикати фоном телевізор чи радіо. Це ж просто! А ще – слухати класичну музику. Ну хоча б іноді, або шум дощу чи води. Адже саме ці звуки є найприємнішими для нашого вуха і заспокійливими для нервової системи.
P.S.
А тепер зробіть тихіше колонки…