Незручна пауза
Попри те, що збірна України цієї осені вперше в історії здолала кваліфікацію чемпіонату Європи, доля її головного тренера певний час перебувала в підвішеному стані.
Несподівано з'ясувалося, що ФФУ уклала контракт з Михайлом Фоменком не до кінця чергового змагального циклу, який охоплює й фінальну частину Євро-2016, а лише до завершення відбірного турніру. Кваліфікацію команда успішно здолала, але з тренером не уклали нової угоди.
Натомість Фоменкові псували нерви, перенісши вирішення питання про його нове призначення на засіданні виконкому ФФУ, яке відбулося 18 грудня. Головний тренер не казав про це на весь світ, але, вочевидь, образився і навіть відмовився їхати на жеребкування фінальної частини турніру.
Підкилимні ігри
Між тим джерела стверджують, що засідання виконкому не було формальним, а керівники федерації на чолі з її президентом Андрієм Павелком цілком серйозно розглядали можливість припинення співпраці з Фоменком. Замінити його нібито мав Андрій Шевченко, який ще жодного дня не пропрацював тренером, але користується підтримкою нинішнього футбольного керівництва.
Обізнані з процесом особи стверджують, що такий сценарій був цілком вірогідний, але проти відставки Фоменка виступили лідери збірної України, які долали з тренером важкий шлях до фінальної частини у Франції.
Тож з тренером 18 грудня таки уклали новий контракт. Але розрахований він лише до кінця фінальної частини Євро-2016. Та й колотнеча навколо національної команди ще не припинилася. Після того, як Шевченка не вдалося призначити головним тренером команди, його прагнуть нав’язати Фоменку в асистенти.
Вже відомо, що помічників головного тренера затвердять лише після Нового року. Хоча логічно було б, щоб свій штаб Фоменко формував самостійно, тим паче, що саме разом з Володимиром Онищенком, Юрієм Сивухою та Віталієм Шпанюком він досягнув успіху у кваліфікації.
Улюблені граблі
Подейкують, що на Шевченка у збірній хочуть замінити ще одного нинішнього асистента – Олександра Заварова, який опинився у збірній за ініціативою колишнього керівництва ФФУ на чолі з Анатолієм Коньковим.
Зрештою, спускати своїх людей до тренерського штабу збірної стало для керівників нашої федерації поганою звичкою. Достатньо згадати 2010 рік, коли перед домашнім Євро-2012 національну збірну довірили Мирону Маркевичу. Але довіра була не зовсім повною, оскільки в асистенти йому призначили Юрія Калітвінцева, якого пов'язували з тодішнім президентом ФФУ Григорієм Суркісом.
Повноцінно попрацювати зі збірною Маркевичу, який паралельно тренував "Металіст", не дозволили. Влітку 2010 року ФФУ звинуватила харків’ян у договірному матчі з "Карпатами", що стало останньою краплею для Маркевича та змусило фахівця подати у відставку.
Виконувачем обов’язків тренера збірної став Калітвінцев, який так і не отримав повноцінного призначення та поступився місце Олегу Блохіну. Результат виступу збірної України виявився прикрим – на домашньому Євро наша команда не вийшла навіть з групи.
Непотрібні амбіції
Ледве не нашкодив збірній напередодні вирішальних матчів проти Словенії і згадуваний Олександр Заваров. Кинуту динамівцем Андрієм Ярмоленком на поле футболку півзахисника "Шахтаря" Тараса Степаненка після матчу киян з донеччанами тренер назвав "неповагою до всіх людей Донбасу", ледве не пересваривши гравців збірної. Конфлікт вдалося уладнати, але він став свідченням того, що стороннє втручання має на команду негативний вплив.
Згубним для національної збірної стане й призначення Андрія Шевченка. За Фоменка наша команда нарешті стала одним цілим організмом, у якому футболісти не діляться на київських, донецьких та дніпропетровських. Тож штучно створювати у колективі ще один центр впливу перед важливим турніром буде великою помилкою. А бажання поставити власні амбіції вище інтересів національної команди неодмінно негативно позначиться на результатах збірної на турнірі, на який вся країна чекала чотири роки.