Поема про ногу

Залишається тільки шкодувати, що ми більше не живемо в епоху Миколи Васильовича Гоголя

Якщо про втечу носу дрібного пітерського чиновника класик написав натхненну поему, то які рядки він міг би присвятити чи то простреленій, чи то підвернутій рогозінський нозі? І як прикро, що за відсутності Миколи Васильовича якимось жалюгідним щелкоперам доводиться користуватися його творчим методом.

Втім, Рогозін також не дворянин. Так що за справу.

У професійних брехунів завжди так - з ними не бажають знатися навіть частини їхнього власного тіла. Гоголівський ніс втік не від хорошого життя - якби ви, читачу, прикрашали б собою безглузду фізіономію самовдоволеного пройдисвіта, ви теж спробували б жити самостійно. Так і рогозінська нога. Звичайно, втеча частин Рогозіна мало б розпочатися не з неї. Першим, як мені здається, мав би не витримати язик. Але язик - він же відомий пристосуванець і до того ж - без кісток.

А ось нога - зовсім інша справа. Може бути, їй набридло мотатися по недобудованим космодромам, бути присутньою на безглуздих навчаннях, згинатися в коліні при появі Путіна і навіть Медведєва - щоб вони, не дай Боже, не запідозрили, що Дмитро Олегович дивиться на них зверхньо? І нога спробувала зажити своїм, гідним життям - життям, в якому не буде ані космодрому "Східний", ані "русского мира".

Кажуть, її бачили на "Дожде" - вона хотіла домовитися про інтерв'ю і розповісти про події у військовій промисловості, але їй вчасно відрадили. Вона збиралася піти на антивоєнний мітинг - бо точно знала, що на Донбасі воюють саме кадрові військові, а ніякі не добровольці - але до неї поставилися недружелюбно. Все ж вона не просто нога, а нога Рогозіна, хто знає, що вона викине на такому мітингу і найголовніше - що влаштує Рогозін, якщо помітить свою ногу серед протестувальників?

Ще вона хотіла піти до посольства Нідерландів і розповісти все про "Боїнг", але її затримали вже на підході і пообіцяли ногу переламати, якщо вона ще раз збереться. Переговори з ногами "топтунів" до успіху не привели - товарки звинувачували її в зраді і стверджували, що справжні російські ноги так не роблять. А, може бути, вона зовсім і не російська? Може бути, не випадково Дмитро Олегович такий чорнявий і вгодований? Коли вона намагалася пробитися ближче до посольства, по ній вистрілили...

Прокинулась вона в спецлікарні. Чорнявий і вгодований сидів поруч на спецтабуретці і благав її повернутися. Казав, що без неї йому нікуди - ані в тир, ані на нараду. Пояснював, що все скоро закінчиться, тому що "сам" в такому непередбаченому стані, що обов'язково призведе країну до розвалу. А якщо все буде розвалюватися не так швидко, як здається, він і сам піде у відставку і стане простим послом або депутатом. Але нехай вона сама подумає - який посол без ноги?

Вона й повірила. Зрештою, краще бути ногою Рогозіна, ніж обрубком, з яким не хочуть мати справу навіть ноги злощасних феесбешних "топтунів". А от якщо вона повернеться - вони знову будуть улесливо згинатися в колінах при її появі і тоді у неї з'явиться шанс розповісти їм і про "Боїнг", і про Донбас. І ніхто вже не скаже, що вона не російська, ніхто!

Коротко кажучи, вона повернулася. І знову опинилася на нараді про космодром "Восточний". На фотографіях, зроблених з цього заходу, не видно, як у найбільш драматичні моменти Дмитро Олегович утримує її обома руками, які все ще зберігають йому вірність.

Щоб не втекла.