Це питання виникло після появи відповідної інформації на інтернет-сайті київського тижневика "Дзеркало тижня". І насправді відповідь на нього є важливою з точки зору прозорості української політики і чесності українських ЗМІ.
Якщо Порошенко дійсно таємно зустрічався з Гризловим, то необхідно визнати, що допущено грубу політичну помилку. І вона полягає не в самому факті зустрічі. Президент України має повне право вирішувати, з ким йому зустрічатися. І якщо він вважає за можливе провести переговори з російським представником по врегулюванню ситуації на Донбасі - до того ж в ранзі постійного члена Ради безпеки Росії - то це його вибір. До того ж у ситуації, коли цей чиновник сам прилітає до Києва - що повинно припускати якесь прагнення до пошуку виходу. Я особисто в російську конструктивність не вірю. Думаю, Порошенко теж. Але якщо він зацікавлений у збереженні санкцій проти Росії, то не повинен просто ігнорувати Гризлова. Не можна допустити, щоб Кремль виглядав конструктивним переговірником, а ми ні.
Помилка полягає не в самому факті зустрічі, а в приховуванні зустрічі від громадськості. Тому що саме в цьому випадку починають з'являтися непотрібні домисли, припущення про змову за спиною українців і готовність поступитися національними інтересами. Все це, поза всяким сумнівом, в інтересах супротивника.
Але також в його інтересах поява брехливої інформації про зустріч. Тому дуже важливо зрозуміти, чи була вона насправді. До цього часу практично всі ЗМІ посилаються тільки на публікацію в zn.ua - і більше ні на що. Немає ані інших джерел, ані офіційних коментарів. При цьому показово, що на zn.ua посилаються не тільки українські ЗМІ, але й російські. Інформація про зустріч Гризлова з Порошенком з'явилася на сайті кисельовського ресурсу ria.ru буквально за кілька хвилин після її появи в Києві - без всякого російського супроводу. Хоча журналісти видання могли б спробувати отримати коментар у Гризлова, у російського МЗС. Але не стали цього робити. І зрозуміло чому. Кремлю потрібний образ Порошенка, який приховує зустріч з посланником Путіна від власних громадян.
Дивно, що адміністрація президента досі не коментує цієї ситуації. Здавалося б, президент мав би бути навчений гірким досвідом своєї чи то зустрічі, чи то незустрічі з Фірташем напередодні виборів глави держави - повідомлення про це побачення, теж з посиланням на "джерела", ледве не коштували йому всієї передвиборчої кампанії. Варто було б зробити висновок. А вже зараз, коли мова йде не про власного "олігарха", а про чужого чиновника - напевне. Потрібно або визнати факт зустрічі - і пояснити необхідність її проведення в режимі секретності - або заявити про навмисне пропагандистське вкидання для дискредитації глави держави і української зовнішньої політики. І в цьому випадку провести розслідування щодо цього вкидання - простіше кажучи, виявити джерело або хоча б факт його наявності. Зрештою, журналістів могли свідомо дезінформувати, для того й існують спецслужби.
Не можна тільки мовчати.