Що вбило викривача Путіна Володимира Прибиловського?

Широкому загалу стало відомо про смерть Прибиловського 13 січня. Одним із перших про це написав у своєму блозі в ЖЖ давній колега політолога Юрій Фельштинський. Опозиціонера не стало всього за місяць до річниці з дня загибелі іншого російського опозиціонера - Бориса Нємцова.

Політолог три дні не відповідав на телефонні дзвінки, тому його син пішов до нього на квартиру, де Володимир Веніамінович мешкав один. За допомогою слюсарів зламали замок. Бездиханне тіло знайшли на підлозі на кухні, на столі стояла недопита чашка кави, цитує "Московский комсомолец" екс-дружину Прибиловського Мілану Богданову.

Найбільш відомою працею політолога стала книга "Корпорація: Росія та КДБ у часи президента Путіна". Її він створив з Юрієм Фельштинським. У ній йдеться про перші корупційно-злочинні оборудки молодого Путіна в 1990-ті роки.

Згодом з Прибиловським щодо перерахованих компроматів на російського президента консультувалась журналістка Анастасія Кириленко. Її розслідування стали одними з базових складників фільму "Хуизмистерпутин", прем'єра якого відбулась напередодні Нового року і за два тижні зібрала 1,5 млн переглядів на Youtube.

Одруження з мексиканкою

Зараз друзі покійного згадують, що починав свою кар'єру Володимир як дуже перспективний вчений – історик-візантініст. На своїй сторінці у Facebook його знайома Ілана Сазонова пише, що першою дружиною Прибиловського була мексиканка.

Прибиловський з першою дружиною. Фото: Facebook / Svetlana Pribilowska Garza

"Через шлюб з іноземкою йому наша комуністична влада не дала захистити кандидатський мінімум. І він тоді зненавидів "совок", - пригадує Сазонова. Зараз у Мексиці живе Світлана Прибиловська Гарза – дочка Володимира Валеріановича.

У буремні часи Перебудови Прибиловський став президентом інформаційно-дослідницького центру "Панорама". Паралельно він вів власний сайт "Антикомпромат". Також у 1990-ті він став одним із співзасновників партії з іронічною назвою "Субтропическая Россия". Одним з її гасел, як пригадує журналіст Сергій Мулін, було таке: "У банановій республіці мають рости банани".

Засновники партії "Субтропічна Росія". Прибиловський - другий праворуч. Фото: "Субтропическая Россия"

Прибиловський писав книги, статті та вів своєрідний каталог російських політиків. Була в ньому й картка на Володимира Путіна. На сайті "Антикомпромат" публікувались деякі цікаві документи, які потрапили, зокрема, і в фільм "Хуизмистерпутин".

Як пригадує Іскандер Арбатський, він вперше дізнався про існування Прибиловського після виходу в 2002 році в газеті "Новые Известия" великої статті політолога "Плюс путинизация всей страны". Виданням опікувався Березовський, який на той час уже переховувався в Лондоні. Газету, як стверджує Арбатський, після публікації згаданої статті закрили: "хлопчина, якого залишив на господарстві Борис Березовський, закрив газету (як кажуть, за вказівкою з Кремля), отримавши після цього хлібну посаду в держструктурах".

Мені особисто Прибиловського порекомендував у 2012 році колега, зазначивши, що це єдиний аналітик, який у 2007 році передбачив призначення Віктора Зубкова прем'єр-міністром РФ. А це багато говорить про його обізнаність з російською політкухнею. Прибиловський не був стандартною "балакучою головою", його думка завжди відрізнялася неформальністю, але була вельми цікавою та пізнавальною.

Останній пост у своєму профілі в Facebook Володимир Прибиловський написав 20 грудня:

"Кожен день стрілянина, катастрофи і вибухи. До війни з російськими мусульманами так само часто було? По-моєму, все ж таки не щодня?"

Діабет чи вбивство

Частина російських ЗМІ стверджує, що попередня причина смерті Прибиловського – інфаркт. Результатів медичної експертизи поки що немає. Друзі та оточення політолога не виключають, що Володимиру могли "допомогти" померти.

Більшість з них пишуть, що Прибиловський хворів на діабет, і стан його здоров'я останнім часом залишав бажати кращого. Ситуацію ускладнювало ще й те, що Володимир не мав стабільних джерел доходу.

У 2015 році Прибиловський залишився без роботи – його постійну рубрику в "Коммерсант. Власть" скоротили. Як він сам стверджував, її перед тим вихолостили, вирізаючи з біографій політиків найцікавіше - факти корупційної діяльності. Наприклад, історію про те, як очільник окупаційної влади Криму Аксьонов отримав прізвисько Гоблін.

Дуже сильно сумнівається у природній смерті Прибиловського журналістка, про яку вже згадували, Анастасія Кириленко.

"Цілком можливо, що це була "випадковість". Родичі кажуть, що у нього був діабет, однак від одного діабету вмирають нечасто", - пише вона в своєму блозі на "Грани.Ру".

Вона пише, що Прибиловського запросили до участі в проекті Гудзонівського інституту в Вашингтоні Kleptocracy Archive, який мав перетворитися на базу даних про корупційних політиків всього світу. Для цього проекту, як пише Анастасія, Володимир Веніамінович надав оригінал документа про реєстрацію кооперативу "Озеро" – того самого, який став синонімом словосполучення "оточення Путіна".

Насторожує оточення Прибиловського щодо його смерті й те, що політичні вбивства – звична для сучасної Росії справа. Окремо варто згадати отруєння полонієм Олександра Литвиненка, співавтора книги "ФСБ підриває Росію". Другим автором, як і у книзі Прибиловського, був радник Березовського Фельштинський.

На жаль, коли йдеться про Росію, не можна бути впевненим на всі сто, що смерть критика Путіна сталася через проблеми зі здоров'ям.

Книга про Україну

Журналістка Анастасія Кириленко стверджує, що Прибиловський останнім часом шукав можливості видати ще й книгу про українських політиків.

Вона пише, що 29 листопада 2015 року він просив її допомогти з пошуком зацікавлених у виданні книги "Кто есть кто на Украине в политике и бизнесе", яка мала містити 100-120 біографій.

Далі Анастасія наводить уривок з невиданої книги, в якому з посиланням на відкриті джерела переказується історія про зустріч Кличка та Порошенка з олігархом Дмитром Фірташем у Відні у 2014 році. Сам український президент говорив потім, що ця зустріч була випадкова та беззмістовна.

Цілком можливо, що книгу цю ще видадуть. І, не виключено, що в нашій же країні.