Гройсман: Жодного слова про федералізацію і особливий статус в оновленій Конституції немає

- Зараз ходить багато чуток і відвертих домислів навколо питання майбутнього голосування щодо змін до Конституції і децентралізації. Перше питання – чи відбудеться голосування вже на цій сесії?

- Зараз тривають політичні консультації. Хочу ще раз підкреслити, що ця Конституція відповідає повністю кращим європейським практикам і національним інтересам України з точки зору децентралізації влади і передачі повноважень на місця. За 2015 рік нам вдалося передати фінанси на місцевий рівень, і сьогодні, в місцевих органах влади вже є кошти для того, щоб відкривати садочки, ремонтувати дороги, забезпечувати освітлення і ремонтувати міський транспорт, ремонтувати клуби, створювати ФАПи на селах. Але кожен рік ми за це боремось. Боремось за те, щоби ця система зберігалась, щоби люди врешті-решт отримали і права, і можливості, і фінанси для того, щоб покращувати і змінювати життя в кращий бік на своїх територіях. Це все можливо зробити остаточно тоді, коли будуть прийняті зміни до Конституції.

Зараз тривають консультації, і до дня голосування буде дуже багато чуток з того чи іншого приводу. Але я переконаний у тому, що усі політичні сили мають знайти в собі сили для того, щоби забезпечити прийняття рішення, яке дозволить врешті-решт поставити крапку в нашому пострадянському минулому і побудувати якісне європейське сьогодення і майбутнє. Це можливо зробити тільки на умовах децентралізації. А децентралізація стосується сьогодні кожного села, кожного міста в Україні, не залежно від того, це на Заході України, в Центрі, на Півночі, на Півдні або на Сході. Мова йде про те, що це абсолютно нова система управління країною, яка базується не на тому, що людьми керують зверху, а на тому, що люди самі розуміють, внизу, які є проблеми, знають, як їх можливо вирішувати.

 Хочу підкреслити свою особисту позицію: я вважаю, що децентралізація є надважливою реформою для країни. Я готовий і далі за неї боротись для того, щоб максимальні повноваження були передані на місця.

- Чи є, зрештою, ці 300 голосів для прийняття у другому читанні?

- Потенційно в парламенті, який має майже 450 голосів, є 300 для голосування. Але я наголошую, що це питання до кожного лідера політичної фракції, до кожного лідера політичної партії, яка присутня сьогодні в парламенті, яка отримала мандат довіри від людей і має його врешті-решт реалізувати.

Ну для чого ми обираємось в парламент? Для того, щоб узурпувати владу? Ні. Для того, щоб передати владу на місця. Для того, щоб забезпечити якісний економічний розвиток нашій країни. Ключове питання: питання безробіття в Україні, питання розвитку економіки. А скажіть, будь ласка, а хіба підприємства знаходяться у нас в Кабінеті міністрів або в парламенті? Ні, вони знаходяться вмістах, селах, селищах. В районах, в областях. Ці зміни до Конституції дозволять нам створювати нормальні, якісні робочі місця, вирішувати нагальні проблеми. Змінити ситуацію в охороні здоров’я, в освіті, в багатьох інших речах. От що хочуть сьогодні від нас отримати люди. І базова позиція – це зміни до Конституції. Я свій голос віддавав і віддам за те, щоб ця Конституція була ухвалена. А далі – це політична відповідальність політичних сил відстояти цей державний і суспільний інтерес.

Дуже багато чуток навколо Конституції. Начебто говорять про особливий статус, який може призвести до федералізації Донбасу. Ну, повна нісенітниця! Жодного питання про федералізацію і особливий статус немає. Питання є в повній європейській системі, яка дозволить кожній громаді розвиватись. Тому в даному випадку я сподіваюсь, що час є. До останнього моменту буде зберігатись інтрига, але я надіюсь, що буде знайдене розуміння щодо підтримки цих остаточних рішень.

- Багато спекуляцій навколо особливого статусу Донбасу. В Конституції зрештою там тільки один рядок. Чи переважать ці спекуляції, ця демагогія над реальними речами, над реальними змінами щодо децентралізації?

- Я думаю, що цими чутками хтось,можливо, просто намагається не допустити голосування за цю Конституцію. Хтось, можливо, не розуміє її сутність. Можливо, якісь інші є причини. Мені дуже важко сьогодні оцінювати, з якої причини та чи інша політична фігура знаходить різні аргументи, чутки і все інше. Але я хочу ще раз підкреслити, що є багато речей,які не мають під собою жодних підстав і жодних якихось підтверджень. Немає там ніякого особливого статусу. Це очевидно. Немає і інших нісенітниць, які намагалися «привнести» в цю Конституцію. Я хотів би підкреслити, що дуже багато чуток, які розповсюджувалися навколо Конституції, не мають під собою жодних підстав.

- А як, наприклад,  щодо повноважень префектів?

- Це теж є абсолютно неправильно трактовано, оскільки префект – це та людина, яка буде забезпечувати державний інтерес на територіях. Насправді децентралізація передбачає більше повноважень на місцях. На рівні територіальних громад, на рівні областей і районів. Врешті-решт ми будемо обирати свою владу, а не призначати її з Києва. Тобто, ми обираємо обласну чи районну раду, а обласна та районна рада обирає свій виконком і затверджує відповідного керівника. І це буде означати, що формування бюджету області, його затвердження, соціально-економічний розвиток буде максимально наближений до потреб людей. Але з точки зору державного контролю, який передбачений Європейською хартією державного самоврядування, передбачається, що держава має забезпечувати контроль, інакше такі повноваження можуть призвести до узурпації влади навіть на місцевому рівні. Баланси і противаги, вони мають завжди бути збережені. І тут немає потреби лякатись цього, тому що це абсолютно нормальна європейська практика.

Це та ж практика, яка є сьогодні у Франції. Та ж практика, яка є сьогодні у Польщі. А це достатньо сильні країни з розвиненою демократією, що дуже важливо, і розвинутим місцевим самоврядуванням. І саме головне – це достатньо міцні економіки. А в централізованій країні будувати якісну економіку нереально і неможливо. Тим більше, коли мова йде про 45-мільйонну країну у центрі Європи. Ми ж не можемо залишатися і далі пострадянським централізованим утворенням, яке пригнічує демократію. Ми маємо створювати всі умови, які дозволяють нам стверджувати нашу державність,  відновлювати і розвивати демократію в нашій країні, і відроджувати економічний потенціал. А це зробити без місцевого самоврядування, без активності людей, неможливо. Тому ця Конституція – це відповідь на чітке розмежування між нашим минулим і майбутнім.

- Перейдемо до бюджетної проблематики. І от після вікопомної для багатьох бюджетної ночі ви пообіцяли розпочати роботу над змінами до державного бюджету. Що наразі вже зроблене в цьому плані?

- Перше, що я хочу підкреслити –я багато чую критики, що закон «Про бюджет» не треба було ухвалювати. Я вважаю,що це є категорична помилка. Якби не був прийнятий державний бюджет на 2016 рік, я хочу з великою долею вірогідності зазначити, ну, я думаю, що долар підскочив би втричі від діючого курсу, а ми б не отримали макрофінансової підтримки від МВФ. Ми би мали величезну економічну, фінансову дестабілізацію. Тому наявність бюджету, навіть не зважаючи на те, що він був пізно внесений урядом і потребував більш детальної роботи, є набагато краще, ніж відсутність бюджету. Саме тому я  робив все для того,щоб бюджет був прийнятий. Зараз потрібно від уряду, щоби всі державні програми почали фінансуватись. Ну, наприклад, у нас є питання допомоги матерям-одиночкам. Зараз треба терміново затвердити порядок цих виплат, щоб вже у січні ці матері отримали невелику, але державну підтримку.

Хочу також наголосити: бюджет прийнято і опубліковано. Це дає можливість кожному подивитись на те, яким є бюджет, що там є закладено, яка політика буде формуватись в тому чи іншому напрямку. Як я і обіцяв, ми вже розпочали роботу над детальним поглибленим визначенням ситуації по бюджету. Наше завдання сьогодні – знайти ті резерви і покращити використання і публічність бюджетних коштів. І найближчим часом ми вийдемо з ініціативами щодо змін бюджету.

Також хотів би наголосити: ми зберегли систему децентралізації фінансів. Адже перед прийняттям бюджету була загроза того, що села, міста, селища, райони і області недоотримають кошти, і буде зруйнована система фінансової децентралізації, яку ми запровадили у 2015 році і яка показала свою ефективність. От зараз ви можете побачити у себе, у своєму селі, в населеному пункті якщо відбувались якісь роботи по дорожньому покриттю, тротуарах, садочках, школах, освітленню, щось змінилося саме в кращий бік, так це і є ознака фінансової децентралізації. Тому що безпосередньо громада отримала можливості виконання завдань. Раніше вони тільки мріяли. Вони обирались і мріяли про те, що колись може бути можливість вирішити те чи інше питання. Сьогодні ці мрії стали реальністю. Але зараз мають бути підвищені і вимоги до місцевого самоврядування, в першу чергу, з боку самої громади. Мені дуже би хотілося, щоби професійних рівень і здатність якісно використовувати ресурси була значно підвищена на місцевому рівні. І я вважаю, що це можливо зробити. Це наше спільне завдання.

Що мене хвилює сьогодні? Важливо, щоби ми, маючи децентралізацію в дії, почали предметно займатись економікою,створенням нових робочих місць. Це є дуже важливо, оскільки розвиток місцевої економіки якісно позначиться на  відновленні економічного потенціалу України. Тому дуже важливо, щоби  кошти від децентралізації  інвестувались місцевим самоврядуванням в створення нових робочих місць. Ну, і в програми підтримки малого і середнього бізнесу. Нам потрібно в цьому році дуже предметно визначитись щодо охорони здоров’я. Я думаю, що сьогодні нікого не влаштовує сьогодні стан охорони здоров’я в нашій країні – з точки зору тих, хто звертається за допомогою у медичні заклади, і тих, хто працює в медичних закладах. Це означає, що ця система потребує змін. Ми домовились, що у лютому місяці ми проведемо ще одне засідання з цього приводу, запросимо усіх зацікавлених осіб для того, щоб на базі парламенту створити дискусійний майданчик для напрацювання кращих рішень, і потім спільно з президентом, з урядом внести пропозиції українському суспільству, якою має бути охорона здоров’я. Також важливим є питання освіти: нам потрібно значно збільшити інвестиції  в освіту.

- Не можна оминути питання, чи варто очікувати найближчим часом змін в уряді.

- Ну, зовсім очевидно, що ротації в уряді є природніми. І я вважаю, що не самоціль змінити одного міністра на іншого, а ціль має полягати у тому, що ті хто прийдуть на зміну, мають бути достатньо професійними і мати свій погляд на розвиток галузей. Тому консультації ці йдуть, і є, на моє глибоке переконання, ряд міністрів, до яких є величезні питання з точки зору їх професійності і віддачі тій справі, на яку їх делегували. Тому я думаю, такі зміни в уряді очевидно відбудуться.

- Ще знакове питання – вибори в Кривому Розі. Чому досі не підписаний закон відповідний про призначення нових виборів і чи відбудуться вони взагалі?

- Є певні процедурні речі, які обмежили мене в праві підписати. Коли ми це питання ухвалили на засіданні Верховної Ради, в цей день була зареєстрована постанова, яка передбачає спробу перегляду того рішення, яке прийняв парламент. Тобто скасувати рішення про підтримку закону про перевибори в Кривому Розі. Тільки сам факт реєстрації цієї постанови не дає мені права  підписувати цей закон. Тому  я маю спочатку винести на голосування цю постанову, потім, якщо парламент прийме скасувати голосування – зрозуміло, закон буде скасований, якщо парламент не підтримає цю постанову – у мене відкривається шлях підписання і я його підпишу в ту ж хвилину, жодних питань немає. Але коли таке питання ставлять депутати народні, мені хочеться все ж таки ще раз повернути їх до регламенту Верховної Ради України. Хай вони читають регламент, де чітко записано як має діяти голова Верховної Ради, якщо є такий випадок.

- Тобто жителям Кривого Рогу не варто переживати, що знову вони залишаться без виборів, чого вони дуже прагнуть?

- Я, як голова Верховної Ради, зроблю все для того, щоби цей закон було підписано. А далі вже мешканці Кривого Рогу визначаться щодо відповідного голосування за того чи іншого кандидата.