Ігор Ейдман: З Кадирова можуть зробити Єжова, щоб потім усунути, перекинувши відповідальність із Путіна на нього

Російський соціолог Ігор Ейдман у програмі Еспресо. TV "Студія Захід з Антоном Борковським" розповів про неочевидні причини "кадирівського скандалу" і про кремлівський метод амальгами

Чому можновладці закривають очі на те, що Росія поступово перетворюється у вотчину окремо взятого чеченського "князя"?

Таке враження, що складається новий владний тандем, замість тандемократії Путін-Медведєв, виникає тандем Путін-Кадиров. Увага до персони Кадирова чи не більша, ніж до самого нашого "гаранта", тобто до Путіна. Але в цій інформаційній кампанії я виділив би два моменти, перший - є якийсь наїзд з боку Кадирова і його найближчих наближених на несистемну російську опозицію, а другий - є якась оборонна контркампанія російської опозиції проти Кадирова і його наближених, що набуває форми стьобу над ним. Головне - це заява Кадирова про ворогів народу і наступні прямі погрози його найбільш наближених конкретним опозиціонерам і журналістам. Для чого це потрібно Кадирову?!

У мене відчуття, що у нього є карт-бланш.

У мене не тільки відчуття, що у нього є карт-бланш, але ще те, що хтось його попросив це зробити. Ну, за великим рахунком, що ці всі люди Кадирову?! Та й що федеральна політика Кадирову, тим більше опозиційна?! Він чудово розуміє, що всі ці люди (там прекрасні люди, як ось Ігор Каляпін, якого я знаю років 25-30, і він чесний і мужній чоловік), але прямої загрози ні він, ні інші люди, названі Кадировим і його соратниками, не є загрозою для чеченської влади. Їхні наїзди на Кадирова лише зміцнюють його позицію в очах Путіна, бо Путін, як відомо, дуже не любить поступатися тиску, і ніколи не здає своїх під тиском, тим більше, якщо цей тиск опозиції - він це продемонстрував у багатьох ситуаціях. Чому Кадиров підставляється?! Він вже якось підставився в історії з Нємцовим, але доля товариша Єжова його, мабуть, не лякає. І він, якось дуже активно поперед батька, так би мовити, в пекло лізе, щоб боротися з "ворогами народу", певно, не розуміючи до кінця, що його, можливо, використовують і потім усунуть і перекинуть на нього всю відповідальність і провину за неподобство, що відбулося, як було в історії не раз і не тільки з Єжовим.

А чи можна серйозно розглядати загрози вбивати, ми розуміємо, що Борис Нємцов іронічно сприймав подібні погрози, але ми бачимо, чим це закінчилося. Чи буде Кремль витягувати криваву карту з рукава?!

Усе можливо. Очевидно, що ці погрози – не ініціатива Кадирова. Кадиров і Путін розігрують гру, відому за поганими детективами: в доброго і злого слідчого. Путін на тлі такого собі монструозного Кадирова, який відверто погрожує опозиції розправою, виглядає майже цивілізованим політиком. Але, безумовно, Кадиров не грав би в цю гру з власної ініціативи, оскільки вона йому не потрібна - вона потрібна Путіну. Путіну треба, звичайно ж, залякати опозицію. Але наскільки серйозні ці загрози?! Вони – вже факт політичного життя, вони вже факт тиску на опозицію. Наскільки вони будуть втілюватися в життя - велике питання. Але, знову-таки, це залежить не від Кадирова, а від Путіна. Оскільки Кадирову все це абсолютно не потрібно, як не потрібно йому було вбивати Нємцова, - де Кадиров, а де Нємцов, - це абсолютно різні площини. Нємцов з'ясовував стосунки з Путіним і його владою, а не з одним із путінських сатрапів. Очевидно, що чеченські силовики, кадировці – один із найвпливовіших кримінальних кланів на території Росії. І вони теоретично можуть залякати будь-яку людину, якщо вона, звісно, не належить до ще більш серйозного клану - кремлівського, ФСБшного тощо. Вони є певною загрозою, але я також переконаний, що без прямої вказівки Кремля, ні з якими видатними діячами та журналістами, вони розправлятися не будуть. Тому що це просто не їхній рівень компетенції, оскільки є певні сфери впливу. У себе в Чечні вони можуть що завгодно, це такий конкордат між Грозним і Кремлем: в Чечні може робити, що завгодно. Що він і робить.

Слідство у справі Нємцова якось занадто заглохло.

Часто підкидаються нові версії. Брудна путінська газетка "Комсомольська правда" нещодавно закинула чергову тезу - знову реанімується українська версія, але її якось потрібно було поєднати з тим, що арештують-то чеченців і до чого тут Україна. Вони дуже хитро роблять амальгаму, пам'ятайте в сталінських процесах, ще Троцький про це писав, була амальгама, де деякі факти насажувалися на величезну кількість брехні і тому зливалися з нею. Ось ця амальгама і дозволяє відвести не тільки від Кремля, а й від Кадирова, звинувачення у вбивстві Нємцова. І при цьому виконавці є, і їх ніби заарештували, але ідея в тому, що їх, мовляв, ввела в оману людина, яка підірвався в Грозному, і вони не знали, що виконують задуми якихось там спецслужб і тому подібне. Таким чином, вину від Кадирова намагаються відвести. Але ліберальна опозиція не перестає звинувачувати Кадирова. І йому така ситуація не подобається, йому здається, що його підставили. Коли його в це все втягнули, я переконаний, що це зробили люди з Кремля, Сурков, наприклад, або хтось інший, натякнули йому або сказали прямо, що "тато буде радий, якщо ця людина не буде проти нього виступати". Але тут є й інший момент. Сурков це не та людина, яка грає в прості ігри, у нього завжди багатоходівки. Другий хід цієї багатоходівки міг бути такий: одним ударом ми прибираємо Нємцова і підвішуємо Кадирова, який потім усе життя буде виправдовуватися, що він не вбивав Нємцова. Дуже можливо, що з боку Кремля було багато ходів: прибрати опонента і особистого ворога Путіна і заразом прибрати і налякати доволі борзого Кадирова, міць якого зростає, або ж послабити його позиції.