Денис Бойко, напевне, ошелешив своїх роботодавців заявою про те, що він відмовляється від половини преміальних, які належать йому та футболістам стамбульського клубу у разі вдалого виступу у нинішньому чемпіонаті Туреччини.
"Я не хочу всієї премії. Ця команда вже багато зробила для чемпіонства, і я можу претендувати тільки на половину бонусів. Я не хочу бути несправедливим до своїх партнерів", - сказав Бойко.
Зараз "Бешикташ" йде у турнірний таблиці другим та відстає від лідера – "Фенербахче" - на п'ять очок, але провів при цьому на два матчі менше головного конкурента у боротьбі за "золото".
Після таких слів Бойко, безсумнівно, здобув повагу одноклубників та популярність серед шалених турецьких фанів, які й так готові були нового воротаря "Бешикташу" носити на руках одразу після його прибуття до стамбульського аеропорту.
Відео: Youtube
Тим не менш, відмовившись від преміальних, Денис Бойко зробив дурницю. Про його благородний вчинок керівники стамбульського клубу можуть дуже швидко забути. Як вони почасти забувають про свої фінансові зобов'язання перед футболістами.
Про це новачку турецького "Бешикташу" можуть багато розповісти гравці старшого покоління українських футболістів. Скажімо, колишній півзахисник "Динамо" та збірної України Юрій Калітвинцев, який у 1999 році грав за "Трабзонспор".
Після того, як "зірковий" у той час динамівець перестав потрапляти до основного складу команди, йому перестали платити зарплату, "вибивати" яку потім довелося у суді.
"Місцеві гравці до затримок зарплати спокійно ставляться - мовляв, рано чи пізно все одно заплатять, треба потерпіти. Але особисто у мене терпіння не вистачило", - пригадував турецький етап своєї кар'єри Калітвинцев.
У схожій ситуації опинялися у Туреччині й інші футболісти України. Екс-захиснику "Дніпра", "Динамо" та збірної України Сергію Беженару затримували зарплату в "Ерзурумспорі". А ще одному екс-динамівцю – кращому бомбардиру чемпіонату світу-1994 Олегу Саленку - відмовилися платити гроші в "Істанбулспорі", тільки-но він зазнав травми.
Тож Бойкові про гіркий досвід співвітчизників варто було б пам'ятати та так легко не відмовлятися від грошей. Також треба врахувати, що у Туреччині від фанатської любові до ненависті – один крок. Сьогодні тебе носять на руках, а завтра – закидатимуть авто камінням.
У стамбульських суперклубах - "Бешикташі", "Фенербахче" та "Галатасараї" - будь-яке інше місце у чемпіонаті країни, крім першого, сприймається як катастрофа. А на такій позиції, як воротарська, щоб накликати на себе гнів вболівальників, достатньо однієї помилки.