Сім футболістів збірної України, які застрягли у Росії

У футбольному чемпіонаті країни-агресора виступає чимало гравців, які одягали форму національної збірної України

Цього тижня до російського клубу перейшов ще один українець – гравцем казанського "Рубіну" став захисник луганської "Зорі"  Андрій Пилявський. Він виявився сьомим футболістом збірної України, який зараз грає у вищому дивізіоні чемпіонату Росії.

27-річний Пилявський народився у Києві, але три роки провів у юнацькій академії "Шахтаря". До головної донецької команди він не зміг пробитися, тож першим його професійним клубом став київський "Арсенал".

З 2011 до 2014 року Пилявський грав за "Маккабі" з Хайфи, у складі якого у 2011 році став чемпіоном Ізраїлю. У 2011-2012 роках побував у оренді у "Бейтарі" з Єрусалиму.

До України повернувся у 2014 році і став гравцем луганської "Зорі". Саме перебуваючи у луганському клубі восени 2014 року Пилявський отримав виклик до національної команди, за яку зіграв у товариському матчі проти Литви (0:0).

Марко Девіч

Одноклубником Пилявського у "Рубіні" буде інший гравець збірної України – Марко Девіч, на рахунку якого 35 матчі в та 7 голів у складі нашої національної команди.

Натуралізований серб захищав українські кольори на Євро-2012, але після переходу з харківського "Металіста" до російського клубу, викликався до національної команди лише одного разу – у травні 2014 року на товариський матч з Нігером.

Так сталося тому, що Девіч не мав місця у основному складі "Рубіну" і навіть побував у оренді у катарському "Аль-Райані".

Наприкінці 2015 року Девіч повернув собі місце у складі казанців та почав забивати у чемпіонаті Росії та Лізі Європи.

Втім Михайло Фоменко продовжує ігнорувати 32-річного футболіста, який заявив про бажання повернутися до збірної України та допомогти їй на Євро-2016.

Тарас Михалик

Разом з Девічем на домашньому Євро-2012 за збірну України грав захисник Тарас Михалик, який тоді вважався беззаперечним гравцем основи національної команди.

Але через постійні травми футболіст спочатку втратив місце у складі київського "Динамо", а потім випав і з кола кандидатів у збірну України, за яку провів 32 матчі. Востаннє центральний захисник одягав жовто-синю форму у листопаді 2012 року у товариському матчі проти Болгарії.

У російський "Локомотив" Михалик перейшов у 2013 році, але твердого місця в основі москвичів не здобув. Минулого сезону українець таки здобув із "залізничниками" свій перший титул – виграв Кубок Росії, а восени допоміг "Локомотиву" вийти до 1/16 фіналу ліги Європи.

Богдан Бутко

На Євро-2012 у складі збірної України виступав і захисник Богдан Бутко, який у той час перебував на контракті у донецькому "Шахтарі", але грав у оренді у маріупольському "Іллічівці".

Після вильоту команди з Маріуполя з Прем'єр-ліги, захисник відправився у оренду до російського "Амкару", де швидко став основним правим захисником.

Але, незважаючи на це, до збірної України 25-річний Бутко більше не викликався. Футболіст, який зіграв за національну команду 15 матчів востаннє виходив на поле у її складі у листопаді 2012 року у контрольній зустрічі з болгарами.

Андрій Дикань

На Євро-2012 місце у воротах збірної України мав займати Андрій Дикань. Тоді через травму команді не міг допомогти динамовець Олександр Шовковський, за допінг був дискваліфікований основний на той час голкіпер "Шахтаря" Олександр Рибка, а його дублер – Андрій П'ятов, перебуваючи у запасі, втратив форму.

Але Дикань, який провів за національну команду вісім матчів і грав у московському "Спартаку", отримав у матчі російського чемпіонату складну черепно-мозкову травму і на чемпіонат Європи не потрапив. З 2012 року воротар до збірної України не викликався.

"Спартак" українець залишив у 2014 році вільним агентом і, попри свій 38-річний вік, став основним голкіпером у "Краснодарі" та допоміг йому цього сезону пробитися до 1/16 фіналу Ліги Європи.

Денис Кулаков

Вихованець донецького "Шахтаря" Денис Кулаков привернув до себе увагу виконувача обов'язки головного тренера збірної України Юрія Калітвінцева у 2010 році, коли грав за полтавську "Ворсклу". Хавбек провів за національну команду два товариські матча проти Канади та Польщі та більше до збірної не потрапляв.

Українців згодом очолив Олег Блохін, який віддавав перевагу іншим футболістам. Неоднозначно розвивалася й клубна кар'єра Кулакова, який не зміг стати основним за три сезони у "Дніпрі" та перейшов до "Металіста".

З Харкова до єкатеринбурзького "Уралу" влітку минулого року гравця погнала фінансова скрута, у якій перебував "Металіст". У чемпіонаті Росії у півзахисника справи пішли непогано – він постійно грає у основі та забив за "Урал" три голи.

Олександр Зінченко

Олександр Зінченко також з 2010 по 2014 рік займався футболом у академії "Шахтаря", але минулого року у 18-річному віці розірвав з донеччанами стосунки та несподівано перейшов до російської "Уфи".

Талановитого півзахисника почали "обробляти" й представники збірної Росії, які пропонували юнаку відмовитися від українського громадянства та грати за іншу країну.

Аби не втратити Зінченка, у Федерації футболу України наважилися на рішучий крок. Хавбека викликали на відбірковий матч Євро-2016 проти Іспанії та заграли його за Україну, перекривши йому шлях до російської збірної.

У свої 19 років Зінченко доводить, що не даремно – за "Уфу" він грає постійно і цього сезону у чемпіонаті Росії забив два голи та віддав три результативні передачі.