Те, що більшість українців повально всім незадоволені і весь час звинувачують кого завгодно, тільки не себе, - відомий факт. Політики у нас винні в тому, що нам так погано живеться; Європа - в бездіяльності; сусіди - в тому, що бидло; а магазини - в тому, що дорого. Перманентним подразником може виступити будь-хто: пенсіонери, які їдуть у годину пік в метро, начебто лицемірні волонтери, які набридли своїми поборами. Роздратування, як свербіж, постійно нагадує про себе і ніби спеціально підшукує для себе все нові мішені.
Тому в наших ЗМІ так багато взаємної критики, так багато поливання одне одного брудом. Адже механізм, який стоїть за цим випалюючим почуттям, до болю простий і описаний в психоаналізі вже давно - проективна ідентифікація.
Звучить дуже складно, але суть його цілком проста й доступна. Це працює приблизно так: ми несвідомо намагаємося забруднити людину, що нас дратує, прямо як в дитинстві. Тільки тоді можна було забруднити піском чи собачими екскрементами, а дорослим так робити не можна, тому ми використовуємо лайливі слова. З цими "брудними" словами, ми відокремлюємо від себе те, що нам не подобається у власному "Его", те, що з якихось причин вважаємо поганим. І ця "забруднена" людина сприймається вже не як Іван з роботи, а як негативна частина себе. Це не усвідомлюється, але жити від цього стає набагато легше. Саме тому встановлюються агресивні відносини. Адже ми сердимося на витіснену частину себе, яка віддзеркалюється в іншому. Простіше ненавидіти це в комусь, ніж у самому собі.
Отже, чому ж певні люди викликають у нас роздратування? За яким принципом ми обираємо "жертву"? Все за тим же принципом відображення. Недарма кажуть, що оточуючі - наші дзеркала. Якщо ви відчуваєте сильне роздратування на партнера, друга, матір, колегу чи взагалі певну категорію людей, якщо хтось вам аж надто дуже неприємний і злить одним своїм виглядом, то не тіште себе думкою, що він цілком сам у цьому винен. Майже напевно ви проектуєте на них частину себе, з якою ви самі не в ладах, ви бачите в них те, що в собі бачити неприємно або навіть боляче. Роздратування для вас може бути корисним маячком, на що звернути увагу і що змінити.
Інший варіант, чому вас хтось незрозуміло дратує, - він робить щось, чого ви собі не дозволяєте. Наприклад, якщо вас дратують жінки, які ведуть себе нарочито сексуально і розкуто. "Ненавиджу цих яскраво нафарбованих пустоголових дуреп!" - цідите ви подрузі крізь зуби. При цьому, на жаль, ви, в глибині душі і самі б хотіли бути такою яскравою й розкутою або в чоловіка коханка точно така, як ці "пустоголові дурепи".
Дратують активісти і волонтери? Може, ви давно придушили в собі надію на те, що можна щось змінити, і для вас легше навіть не намагатися, щось зробити? А ті, хто ще вірить, борсається, дратує тим, що не втратив сили боротися?
Подумайте, чому у вашому житті з'явилося роздратування? Це почуття не можна ігнорувати, інакше воно спалить вас ізсередини. Його не так легко заховати: воно пролізе крізь будь-яку шпарину, і ніякий тотальний контроль і poker face не врятують вас від самих себе. І тут без аналізу справжніх причин власних емоцій і думок не обійтися. Бажано - під контролем психоаналітика.