Іран та "заморожена нафта". Чому Тегеран ніколи не підіграє Росії

Іран занадто довго чекав виходу на світовий нафтовий ринок, щоб обмежувати видобуток на догоду Росії

Сьогодні ціна північноморської нафти Brent перескочила $35 за барель на новині про схвалення Іраном домовленості росіян та саудитів щодо обмеження видобутку нафти. Російські ЗМІ традиційно видали бажане за дійсне та подали це під виглядом доленосного рішення, яке піднесе нафтові ціни до "справедливих" $100 за барель.

Західні ж першоджерела трактують заяву міністра нафти Ірану Биджана Зангане трохи інакше. Якщо перекладати майже дослівно, Тегеран "висловив підтримку планам кількох нафтовидобувних країн заморозити рівень видобутку нафти". При цьому іранці у традиційній східній манері, так і не дали зрозуміти, чи планують приєднатися до "нафтового замороження".

ОПЕК, росіяни і "змова"

Значне збільшення видобутку нафти у світі призвели до обвалу цін на чорне золото. Зараз можна з упевненістю сказати, що на світовому сировинному ринку в битві ціни з обсягом переміг обсяг.

Експортери готові пожертвувати дорогою нафтою в обмін на ринкову долю, однак рівно настільки, щоб ціна трималася на прийнятному для основних гравців рівні. Так, під соусом штовхання нафтових цін вгору Росія та Саудівська Аравія повідомили про домовленості з обмеження видобутку нафти.

Однак, варто наголосити на декількох ключових моментах, які вносять ясність в "змову" саудитів та росіян:

До того ж, на думку експертів, не варто переоцінювати роль ОПЕК, який займає близько третини світового ринку видобутку нафти.

"Якщо пару десятиліть назад ОПЕК дійсно був картелем, здатним маніпулювати цінами, то в наші дні могутня організація перетворилася на беззмістовний дискусійний клуб", - пише для "Московського аналітичного центру Карнегі" енергетичний експерт Михайло Крутихін.  

Аналітик вважає, що кожен учасник нафтового ринку сьогодні грає сам за себе, про колишню солідарність взагалі не йдеться. В умовах надмірної пропозиції конкуренція перемагає співпрацю, вважає Крутихін.

Іран, "заморозка" і омріяне повернення на нафтовий ринок

Нафтові санкції щодо Ірану почали діяти в 2012 році, тоді Іран припинив продаж нафти в США і Велику Британію. З 2013 року іранська нафта перестала надходити і в інші країни Євросоюзу.

У той час, коли основні гравці ринку нарощували рівень видобутку, нафта Тегерану перебувала під забороною. Тепер, коли санкції скасовані, нарощувати видобуток планує вже сам Іран. І на думку експертів, продавати цю нафту іранці стануть з величезними знижками, щоб повернути втрачених покупців в Європі і Азії.

Як повідомила іранська газета "Шарг", посол Ірану в Організації країн-експортерів нафти Мегді Асалі заявив, що "Тегеран буде продовжувати нарощувати свій видобуток нафти, доки він не сягне рівня, що був до запровадження санкцій".

На тлі цих заяв повідомлення російських ЗМІ про долучення Тегерану до програми "нафтового заморожування" виглядає дивно. Світові і західні експерти також скептично ставляться до можливого долучення Ірану до обмеження видобутку.

"Це побажання окремих членів ринку. Іран і не думав до них приєднуватись. Він буде намагатися збільшувати видобуток до рівня 4 млн барелів на добу і навряд чи приєднається до будь-яких рішень заради сумнівної ініціативи Росії", - пояснив директор спецпроектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Крім того аналітики наголошують, що скорочення видобутку має бути справді радикальним, щоб призвести до помітного зростання цін. Саудівська Аравія і тим більше Іран не підуть на такий крок, бо одразу їх місце на ринку займе більш спритний гравець.

"Скорочення видобутку має бути досить великим, щоб домогтися істотного зростання цін. Крім того доведеться залучати всіх основних гравців, що майже неможливо", - сказав Reuters Рік Спунер, головний ринковий аналітик CMC Markets у Сіднеї.

США вирішують

Коли ми говоримо про можливе замороження видобутку нафти членами ОПЕК, ми виносимо поза рівняння такого впливового гравця на сировинному ринку, як США з їх третім у світі рівнем видобутку нафти і перемогою сланцевої революції.

"Технологічний прорив перетворив США в вирішальний фактор світової нафтової галузі. Не змовляючись, тисячі компаній довели технологію вилучення вуглеводнів із сланцевих порід майже до досконалості", -пояснює Крутихін.

За словами експерта, тепер свердловину бурять і вводять в експлуатацію за два-чотири тижні з мінімальними витратами. Тому видобуток можна припиняти і відновлювати в найкоротші терміни, реагуючи на рух цін.

"Саме Північна Америка, а не ОПЕК, визначає сьогодні обсяг ринкової пропозиції нафти і баланс пропозиції з попитом. Дозволять ціни - нафти буде багато, просядуть ціни - американці оперативно скоротять видобуток", - констатує експерт.

Резюмуючи, наразі навряд чи йдеться про замороження видобутку нафти, а тим більше про його скорочення. За нинішніх умов експортерам доводиться відчайдушно триматися за свої ніші на ринку, бо якщо виявити слабкість, місце одразу займе спритніший постачальник.