"Пірат" в пріорітеті. Чим "почесне" місце в антирейтингу обернеться для України

Україна знову стала найбільшим "піратом" у світі. У нещодавно оприлюдненому щорічному звіті Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IIPA) вона отримала окремий статус - Priority Foreign Country - та посіла чинне місце в так званому списку "Special 301".

Порушення прав інтелектуальної власності в нашій країні шкодить як українським, так і закордонним авторам. І у світі чудово уявляють масштаби проблеми: однією з причин першості в антирейтингу названо "використання піратського програмного забезпечення в держорганах". 

Чому звичайний безкоштовний перегляд серіалу в інтернеті порівнюють зі злочином

Безкоштовний перегляд фільмів в мережі чи вільне прослуховування музики не настільки невинні, як може здатися на перший погляд. "Пірати" обкрадають митців, правовласників, державу, яка недоотримує податки і тепер можуть спровокувати введення санкцій з боку США.

Санкції, які супроводжують потрапляння до списку "Special 301", для багатьох українців можуть стати відкриттям.

Що таке список "Special 301"

До списку "Special 301" потрапляють країни, які не можуть забезпечити ефективний правовий захист інтелектуальної власності. Свою назву він отримав через розділ 301 закону США про торгівлю (The Trade Act of 1974).

Дієвість "Special 301" полягає в тому, що на його підставі до країн-порушниць можуть застосовувати санкції - позбавлення прав на пільги (зокрема безмитний імпорт продукції), що завдасть удару по економіці країни.

Також за піратство можливе виключення з Загальної системи привілеїв (GSP) - програми американського уряду з підтримки економічного зростання країн, яка дозволяє безмитно ввозити в США 3,4 тис. видів товарів зі 140 країн. 

Юрій Крайняк, юрист, керівник юридичної фірми Jurimex: "Special 301" складає недержавна організація, але його висновки враховуються міністерством економіки США, коли вони розглядають питання скасування преференцій, які мають ті чи інші країни. Звісно, можуть бути завдані певні збитки Україні через те, що імпортери будуть сплачувати певні мита при ввезенні своїх товарів до США. Все це в руках Мінекономіки США, яке може і не скасовувати ці преференції". 

Вперше статус Priority Foreign Country Україна отримала в 2013 році. Але тоді економічні санкції не застосували через складну політичну ситуацію. 

Чому IIPA вимагає таких серйозних заходів

Зрозуміло, що жодна країна не займатиметься нашими проблемами з благородних мотивів. Ніхто не захоче виправляти нашу систему, якщо не матиме власного зиску. Боротьба з українським піратством потрібна і іншим країнам.

Будь-який продукт має свою вартість, а тому має приносити прибуток його виробнику. Не виключенням є і продукт інтелектуальної власності.

У IIPA порахували, що за 2006 рік саме через українських піратів правовласники в усьому світі втратили $320 млн. З такими "досягненнями" Україна одразу опинилася в списку "Special 301" і не залишає його до сьогодні. 

За даними звіту IIPA, продаж продуктів інтелектуальної власності є основним сегментом економіки США. Так, у 2013 році ця галузь принесла $1,1 трлн та забезпечила робочими місцями 5,5 млн американців. Однак піратство заважає повноцінному розвитку цього сегменту. 

Юрій Крайняк: "У США часто дуже серйозно сприймають звіт IIPA, бо подібного альтернативного дослідження в інших країнах не існує. США є найбільшими імпортерами прав інтелектуальної власності у світі. Їхній загальний експорт прав на фільми, музику, комп'ютерні програми займає приблизно 80% всього світового обсягу експорту прав інтелектуальної власності, які існують у світі. Так, за минулий рік Walt Disney продали мультиків на суму більшу, ніж Міноборони Росії продало зброї. І вони торгують лише правами. Для США це питання є принциповим". 

Утім, варто зауважити, що такий важливий і унікальний в своєму роді звіт часто базується на хибних і неперевірених фактах. Зокрема, вже кілька років поспіль у звіті фігурує інформація, буцімто на українських телеканалах частка піратського контенту становить ледь не 90%.

Насправді, такі дані не відповідають дійсності. Вказується у звіті й те, що основні проблеми в сфері інтелектуальної власності в Україні походять з ринку "Петрівка", "Сьомий кілометр" в Одесі, Барабашово в Харкові. І це при тому, що попиту на піратські диски як такого вже нема: всі качають відео і музику з інтернету. 

Однак казати, що очевидна хибність фактажу у звіті може врятувати Україну від санкцій, не слід. Мінекономіки США дослухається до матеріалів IIPA.

Юрій Крайняк: "Раніше Україна могла балансувати між американським ринком і російським. Зараз же такої можливості нема. Тому, якщо поки для США питання авторських прав не стало питанням №1, то це лише тому, що воно не є головним у переліку їхніх питань до української влади. Але вони досить прискіпливо стежать за цим". 

Утім, піратство в Україні не передбачає, що правопорушники - це виключно українці. У звіті IIPA зауважують, що за останні кілька років "пірати" з інших країн навмисно переносили свої сервери на територію України.

Геннадій Корнєв, експерт з питань права інтелектуальної власності: "Іноземців більше турбує те, що з України контрафактний контент поширюється на США та Європу. Це стосується як серверів, так і тих людей, які організовують піратський бізнес. І більше занепокоєння у правовласників викликає не розташування серверів в Україні, а те, що тут сидять люди, які організовують цей процес з точки зору стратегії, технологій та маркетингу".

Як піратство шкодить нашим артистам та правовласникам

Костянтин Меладзе, музичний продюсер: "Я можу сказати, що в кінці 90-х я досліджував, скільки по СНД продається піратських копій, а скільки легальних. Виявилося, що легальних на той момент було 7%, а 93% - це різного роду піратська продукція. Варто зауважити, якщо артисти ще можуть гастролювати і на цьому заробляти гроші (а зараз в Україні для них гастролі основний тип заробітку), то щодо авторів, людей, які просто пишуть пісні і не гастролюють, ситуація зовсім важка. Ці люди взагалі не захищені, і навіть найіменитіші автори іноді живуть дуже і дуже скромно".

Музичний продюсер розповідає, що подібна ситуація характерна тільки для пострадянського простору. Західні артисти влаштовують концерти не для заробітку, а на підтримку своїх альбомів, з продажу яких і отримують прибуток.

"Я певний час працював з Волтером Афанасьєфф, який написав хіти для Мераї Кері, Вітні Хьюстон та саундтрек до фільму "Титанік". Він просто автор музики, і він дуже заможна людина. В основному, його годують авторські права", - розповів Костянтин Меладзе. 

Представник Sony Music Entertainment Анна Кірічук каже, що боротися з "піратами" іноді просто марно. Для досягнення своєї злочинної мети вони використовують і шахрайство. Проконтролювати все неможливо. І справа не лише у відсутності потрібних законів. 

Кірічук поділилася випадком, який стався з правовласниками української аудіокниги, яку продавали зокрема і в Канаді для діаспори: "З одного рахунку в Канаді правовласник двічі отримав оплату за одну й ту ж аудіокнигу. Він вирішив, що це банківська помилка, і написав листа замовнику. На це йому відповіли, що платіж не дублювався, його повторили навмисно. Як пояснив замовник, йому дуже сподобалася книга, і він купив її і для своєї матері. Тобто тут у людини інше мислення, інше ставлення до праці, в тому числі і до інтелектуальної. У нас би, якщо сподобалася книга, скопіював її всім своїм знайомим".

Яким чином піратство б'є по іміджу України в світі

Зрозуміло, що репутація шахрая та крадія не може не позначитися і на співпраці з українцями. Зокрема, стосується це ко-продукції, яка є реальною можливістю знімати якісне українське кіно, залучаючи гроші зарубіжних інвесторів.

Ніхто не захоче співпрацювати з Україною, якщо спільний кінопродукт через піратство не приноситиме прибуток. У такому разі співпраця з Україною не буде привабливою. 

Про вплив негативного іміджу каже і експерт з питань права інтелектуальної власності Геннадій Корнєв: "Коли я займався напрямком мультимедіа і книжок, то було дуже важко домовитися із західними правовласниками про щось, пов'язане з електронними правами в Україні - більшість вимагають авансові платежі, котрі є непідйомними у сучасних економічних реаліях України. Тобто самі західні правовласники створюють все для того, щоб у нас розвивалось піратство. Бо легальний бізнес в Україні стикається з такими витратами, які роблять легальні ініціативи нераціональною витратою часу, враховуючи тиск на вітчизняний контент-бізнес з боку правоохоронних та фіскальних органів".

Чому піратство в Україні не викорінюється

Насправді, відповідаючи на це запитання, всі ми чесно маємо зізнатися, що підтримуємо інтернет-піратство. Так, в Україні функціонують ресурси з легальним контентом - megogo.net, oll.tv та ще понад десяток інших. Вартість перегляду фільму коливається від 39 грн.

Але такі найголовніші пірати як rutracker.org, ex.ua, fs.to та ще чимало інших залишаються набагато популярнішими серед інтернет-користувачів. Як наслідок, саме вони стають платформою для розміщення реклами і заробляють гроші. Тому роль рекламодавців у процвітанні українського піратства не варто недооцінювати. 

Геннадій Корнєв: "Рекламодавці використовують для реклами ті сайти, які генерують для них достатній трафік відвідувань. Зрозуміло, що згенерувати такий трафік піратському сайту набагато простіше, аніж легальному сайту, де більшість цікавого контенту є платною. Якщо подивитися на рекламу на ех.ua - там є і міжнародні, і відомі українські компанії. Навряд чи їхні головні офіси та західні акціонери в курсі, що саме на таких сайтах розміщена їхня реклама. Але з точки зору цілей конкретного бізнесу мету досягнуто: є контакт, і є конверсія. А от часу, аби подумати про засоби та наслідки досгяннення цієї мети, завжди нема".

Окрім цього, "піратам" не треба витрачати гроші на придбання ліцензій для показу. Тож і виходить, що легальним сайтам немає економічного зиску працювати і купувати дорогий контент. До того ж, цей контент вже є на популярних піратських сайтах.

Чи є світло в кінці тунелю

Головним шляхом розв’язання проблеми має стати законодавча база. Наразі Верховна Рада підтримала у першому читанні проект закону № 3081-д. Однак фахівці медіасфери зазначають, що і він недосконалий. Вони наголошують, що можливою має стати процедура досудового врегулювання питань розміщення неліцензійного контенту.

Володимир Ілінг, голова Української антипіратської асоціації:  "Мають бути ухвалені закони, які б встановлювали прості і чіткі процедури блокування піратських сайтів.У нас зараз дуже багато фактів камкордингу - незаконного запису в кінотеатрах. Це досі не внесено поправкою до закону про авторське право і суміжні права. Вже 4 чи 5 років говориться про врегулювання взаємовідносин правовласника з провайдерами, цього також немає. 

Своє право власності можна відстоювати і без ухвалення закону - у суді. Але судова тяганина досить тривала і тому часто безглузда. Адже, навіть якщо рішення буде справедливим, але буде прийняте через рік, у ньому вже зникне потреба. Тому ми пропонуємо перейти на досудове вирішення: правовласник заявляє претензію, вона обробляється провайдером і власником сайту і ухвалюється рішення в певних коротких часових рамках". 

Цікаво, що вже зараз в Україні за піратство передбачена кримінальна відповідальність (ст. 176), але через тривалість судового процесу часто до цього справа просто не доходить. 

"Процес вирішення питань права інтелектуальної власності має бути швидким. Тоді буде сенс звертатися зі скаргою", - додав Володимир Ілінг.

А поки все тримається на свідомості користувачів, рекламодавців та активістів. Зокрема, працює ініціатива "Чисте небо", яку організували чотири великих медіагрупи України. Але доки попит визначає пропозицію, а беззахисні у своїх правах митці очікують на ухвалення бодай якогось антипіратського закону, жодні санкції не завадять розвитку піратства в Україні.