У вівторок, 16 лютого, відбулася презентація книги "Майдан. Свідчення Київ, 2013-14 роки", яка вийшла друком у видавництві "Дух і Літера". Це добірка свідчень про події Революції Гідності в Україні.
Ще до виходу книги телеканал Еспресо.TV зробив спільний проект з "Духом і літерою" - серію відеороликів окремих історій майданівців.
Олеся Жуковська, 21 рік, родом із міста Кременець Тернопільської області.
Я 18-го (лютого) ввечері виїхала на Майдан, саме тоді, коли перекривали Житомирську трасу, Одеську. Я їхала із Тернопільської області, міста Кременець. Їхало багато людей із Західної України і саме через Житомирську трасу. З бітами, чим завгодно, бо знали, що доведеться прориватися – все ж перекривали.
Ми приїхали аж над ранок… Все таке спалене – наша бочка, наш намет. 19-го було трохи спокійніше, я робила перев’язки. На Інститутській було багато поранених, а перев’язки постійно треба було міняти. В мене був медпункт під ялинкою.
Люди готувалися, бо знали – ще щось буде. 20-го, пам’ятаю, прокинулася о 8-й годині, спорядилася. Я була, там, де готель "Козацький", було ще спокійно. А потім…– бум! – таке як граната впала. Я питаю, що сталося, а мені кажуть: "Сонечко, в тебе стріляв снайпер!" Дивлюся – а по мені кров тече. Мені допомогли швидко: під руки – і в машину. 10 днів пролежала в лікарні. Ніхто не думав, що все до того призведе, що таке буде. Що буде розстріл людей, що стільки людей загине...