Битва за Нідерланди. Як Україні домогтися перемоги на голландському референдумі

Референдум - це також можливість донести свою думку за кошти нідерландських платників податків, пише координатор європейських проектів ГО "Інтерньюз-Україна" Володимир Гушулей

Історія під назвою Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом добігає до чергового проміжного фінішу - 6 квітня громадяни Нідерландів завершать процес ратифікації документа, який майже 10 років формує політичний порядок денний в нашій державі.

За цей час технічна угода про зону вільної торгівлі з ЄС переросла в цивілізаційний вибір України. На шляху до happy end українці вже повалили владу Віктора Януковича після його непередбачуваних віражів у Вільнюсі та зіткнулись з військовою агресію Володимира Путіна, що сприймає Угоду про асоціацію як пряму агресію Заходу в його зоні інтересів. Український уряд разом з ЄС провели безуспішні переговори з Москвою у спробі розвіяти російське занепокоєння та навіть погодились перенести попередній вступ угоди в дію на перше січня 2016 року. Тисячі депутатів у всіх державах-членах ЄС, в Європейському парламенті та у Верховній Раді дали свою згоду на застосування Угоди про асоціацію. Здавалось, #перемога в руках і ніщо не зупинить європейський потяг України.

Втім, в останній момент виникла ще одна перешкода - референдум у відносно євроскептичних Нідерландах. До слова, схожі угоди з Молдовою та Грузією виноситись на плебісцит не будуть, а самі ініціатори референдуму не приховують, що їхньою головною ціллю є безпосередньо Європейський Союз, в якому Нідерланди наразі головують. Можна сказати, що Україна опинилась в неправильному місці в неправильний час, але чи все так похмуро?

З правової точки зору негативний результат на референдумі матиме обмежені наслідки. Значна і найважливіша частина Угоди про асоціацію входить до юрисдикції Євросоюзу, а не його держав-членів. Для її вступу в силу достатньо ратифікації Європейським парламентом та Верховною Радою, що відбулось 16 вересня 2014 року. Набагато гіршими можуть бути інформаційні наслідки голландського "Nee", що стане чи не найкращим підтвердженням російської тези про те, що в Європі ніхто на Україну не чекає.

Попри свою небажаність, референдум в Нідерландах все ж дає одну важливу можливість для України. З другорядного документа Угода про асоціацію стала медійною темою в нідерландських ЗМІ. Про неї пишуть статті, знімають сюжети, її обговорюють, нею, врешті, цікавляться. Україна отримала вікно можливостей розповісти про себе в одній із держав-засновниць ЄС. Якщо ініціатори референдуму розглядають його як удар по Брюсселю, то нам слід дивитись на прийдешнє голосування як на можливість розповісти про себе.

Уже зараз українські медійні організації проводять прес-візити голландських журналістів в Україну, організовують інформаційні та культурні заходи в Нідерландах. Бізнес-спільноти, асоціації українських випускників західних університетів, об’єднання окремих соціальних груп чи релігійних організацій звертаються до своїх колег в Нідерландах пояснюючи, чому на референдумі слід голосувати позитивно.

Референдум - це також можливість донести свою думку за кошти нідерландських платників податків. Зовсім нещодавно в українських медіа з’явилась інформація, що уряд Нідерландів виділить 50 тисяч євро на "антиукраїнський" туалетний папір в рамках бюджетної підтримки противників ратифікації. Але це лише один із численних заходів, які уряд профінансує із загального бюджету в 2 мільйони євро, що виділені як прихильникам, так і противникам ратифікації. В ситуації, коли ні голландський уряд, ні ЄС не проводять своїх інформаційних кампаній, передавши агітацію в руки політичних партій та громадських організацій, українському уряду також не варто вести пряму агітацію. Що слід робити - це шукати, підтримувати і координувати численні ініціативи українського громадянського суспільства, які уже реалізуються або плануються.

На референдумі щодо ратифікації Конституційного договору ЄС в 2005 році голосувало майже 8 мільйонів громадян Нідерландів, або трохи більше 60 відсотків виборців. Можна з великою долею ймовірності вважати, що 6 квітня проголосує не більше виборців, ніж 11 років тому. Тож результат референдуму вирішить 4 мільйони голосів. Минулого разу майже 3 мільйони голландців сказали "так" Конституційному договору ЄС. Це означає, що для нас з вами залишилося переконати щонайбільше мільйон євроскептиків, а також мобілізувати прихильників євроінтеграції. А тим часом український уряд разом із своїми колегами в Нідерландах повинні узгодити план дій на випадок будь-якого результату голосування.