Нормандська вилка. Вибори на окупованому Донбасі чи скасування санкцій

Зустріч в нормандському форматі розпочалась у Парижі пізно ввечері в четвер, 3 березня. А вже зранку пролунали заяви голів МЗС Німеччини та Франції. Німецький міністр Франк-Вальтер Штайнмаєр звучав найбільш песимістично.

Вибори у першій половині 2016 року

"Ми не можемо бути задоволені. Ні ситуацією на місцях, ні сьогоднішніми результатами", - сказав очільник МЗС Німеччини. Цікаво, що Штайнмаєр чи не вперше критикував за відсутність результатів як Москву, так і Київ.

Він зазначив, що є прогрес з питань безпеки, але жодного - щодо політичних пунктів мінських домовленостей. Це, перш за все, вибори на окупованих територіях та амністія для лідерів "народних республік".

Саме ці пункти "м'яке крило" європейських політиків, до якого належить і соціал-демократ Штайнмаєр, вважає запорукою відновлення миру в Україні. Що суперечить поглядам багатьох українців, але про це далі.

"Що стосується домовленостей про вибори, ми серйозно займаємося можливими компромісами щодо закону про місцеві вибори. Ясно одне: ці вибори не можуть бути відкладені", - сказав Штайнмаєр.

Його французький колега Жан-Марк Еро був ще конкретнішим.

"Ми підкреслили важливість ухвалення закону про вибори з метою провести місцеві вибори до кінця першої половини 2016 року", - сказав політик.

Симптоматично, що подальші заяви голови МЗС РФ Сергія Лаврова пролунали відлунням слів Еро.

Російський міністр сказав, що був план закликати сторони домовитися про проведення місцевих виборів на Донбасі у першому півріччі, "десь до червня-липня". "Вона (пропозиція - прим. ред.) пролунала з боку наших німецьких та французьких колег. Ми готові були її підтримати, але українська сторона попросила не наполягати на цьому, і в результаті консенсусу не вийшло", - сказав голова російського МЗС.

Лавров і Штайнмаєр все більше сходяться в питанні щодо війни в Україні. Фото: Reuters

Санкції під питанням

Як пише EUobserver, озвучений французьким міністром графік проведення виборів важливий, бо в липні Євросоюз має ухвалити рішення про подовження або неподовження дії режиму санкцій проти Росії. А отже, виглядає так, що з'явилася реальна небезпека пом'якшення або взагалі скасування частини санкцій ЄС у тому випадку, якщо Україна не прислухається до закликів Еро та Штайнмаєра провести вибори на окупованому Донбасі вже влітку.

Що важливо, йдеться про найбільш жорсткі європейські санкції - обмеження на кредитування банків, заборону постачання технологій, товарів військового та подвійного призначення тощо.

У коментарі для Еспресо.TV експерт з питань Східної Європи Фонду Маршала у Німеччині Йорг Форбріг сказав, що розділяє побоювання щодо можливого скасування санкцій як покарання для України за небажання виконувати політичну частину мінських угод.

На його думку, в Парижі та під час візиту Штайнмаєра з Еро до Києва вималювалась небезпечна для України динаміка. Вона розділена на дві складові. Перша - це зростання сумнівів у Західній Європі щодо здатності України йти шляхом реформ. Друга - це тенденція розподіляти провину за невиконання мінських домовленостей порівну між Києвом та Москвою. Ця друга складова "стала очевидною після зустрічі в Парижі" та може "підірвати одноголосність необхідну для відновлення санкцій".

За словами експерта, єдиний можливий вихід перебити цю динаміку для України - подвоїти зусилля щодо серйозних змін в Україні та зробити жест доброї волі щодо виконання політичних умов мінських домовленостей.

По другому пункту, говорить Форбріг, існують складності. Перша - поступки з боку України навряд чи призведуть до поступок з боку Москви. Друга - такі поступки, як місцеві вибори, амністія для лідерів "ЛНР" та "ДНР" будуть розглядатись багатьма українцями як поступки суверенітетом агресору.

"Та як би не було це складно, неминуче потрібен жест щодо імплементації Мінська. Інакше західна підтримка України та санкції проти Росії зав'януть", - вважає Форбріг.

До слів німецького фахівця варто додати три нюанси.

По-перше, Росія працює на зняття санкцій ще й використовуючи війну в Сирії. На цьому фронті Москва досягла певних успіхів. З одного боку, її зробили частиною переговорного процесу. З другого, європейські політики все ще наполягають: Україна - окремо, Сирія - окремо.

По-друге, зняття режиму санкцій вже навряд чи врятує російську економіку, яка зайшла в стрімке піке. Крім того, це не призведе до підвищення цін на нафту.

По-третє, США оголосили, що не скасують свої санкції проти Росії. Загалом позиція США щодо війни в Україні набагато більш послідовна та зважена, ніж європейська. Керівник розвідки Пентагону генерал-лейтенант Вінсент Стюарт нещодавно відкрито сказав, що співпраця Кремля по Сирії є не чим іншим, як спробою відвернути увагу від її активності в Україні, а також частиною "великого плану" відвоювати поступки в міжнародної спільноти щодо українського конфлікту.

Позиція України: ніяких поступок

В Україні жодного бажання йти на поступки Росії в той час, коли на сході продовжується стрілянина, не прослідковується.

"Не зважайте на різні інтерпретації. Жодних висновків не погодили. Наша позиція - спочатку безпека", - відреагував на заяви колег після переговорів у Парижі керівник українського МЗС Павло Клімкін.

"Вибори на окупованій території - легалізація терористів", - заявив голова фракції БПП Юрій Луценко.

Він назвав п'ять умов, за яких можлива реінтеграція Донбасу. Це:

1. Взяття кордону під контроль військовою місією ОБСЄ.

2. Виведення окупаційних військ і роззброєння бойовиків.

3. Забезпечення поліцейської місії ОБСЄ на цих територіях. Проведення амністії тих, хто не вчинив тяжких злочинів і розкаявся перед Україною.

4. Відновлення українського правового, соціального і гуманітарного простору.

5. Вибори до місцевих рад по українським законам.

Нарешті, заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв'ю "Укрінформу" нагадала про п'ять ключових умов, які необхідно узгодити перед проведенням виборів. Це питання формування виборчих дільниць, доступу ЗМІ, участі українських політичних партій, доступу міжнародних спостерігачів і питання внутрішніх переміщених осіб та їхньої участі у виборах.

Як сказав Еспресо.TV політолог Володимир Фесенко, позиція української сторони на переговорах стала більш жорсткою і це добре: "Принципова позиція України - спочатку вирішення питань безпеки, потім рішення політичних питань. І ця позиція буде продовжуватись".

За його словами, інтерес пом'якшити санкційний режим - це інтерес Росії та "частково інтерес Штайнмаєра". Позиція ж канцлера Ангели Меркель протилежна - скасовувати санкції несвоєчасно.

Фесенко також відзначив, що російський президент Володимир Путін навряд чи піде на загострення ситуації на фронті: "Не для цього він розпочинав гру в Сирії та возився з Мінськом. Почати агресію - значить зруйнувати це все в один момент, він на це не піде. Навпаки, не виключаю, що для зняття санкцій Путін піде на зниження бойової активності ближче до літа".

Цілком можливо, прогнозує експерт, що європейці можуть вдатися до неофіційних пропозицій часткового скасування чи пом'якшення санкцій у відповідь на припинення вогню. Але це не буде зафіксовано в жодних угодах.

За прогнозами Фесенка, подальший розвиток подій буде виглядати як спроби реанімації Мінська-2: "Це формат, від якого невигідно відмовлятися з різних причин жодній зі сторін. Всі бачать, що "хворий" ані живий, ані мертвий, тому йдеться саме про реанімацію. Буде тактика дрібних кроків з питань, по яким домовитись простіше. Наприклад, розмінування "сірих територій" на лінії розмежування".

Питання заручників

Ще одне важливе питання, яке звучало на переговорах, - це звільнення українських заручників, які перебувають у полоні бойовиків або в Росії.

У Парижі Клімкін передав усім учасникам нормандського формату листи від мам і дружин заручників.

"Це неприпустимо - рабство в 21 сторіччі. І так само неприпустимо, що тільки Україна досьогодні говорить про вимогу звільнення бранців як пріоритетну", - написала з цього приводу на своїй сторінці в Фейсбуці народний депутат Ірина Геращенко.

Голова МЗС Франції Жан-Марк Еро сказав, що сторони домовились "звільнити та обміняти всіх полонених, які перебувають у незаконному ув'язненні, від сьогоднішнього дня до 30 квітня".

Що ж, слідкуємо уважно за тим, що відбувається з Надією Савченко. Саме вона є тим "лакмусовим папірцем", за яким можна простежити бажання чи небажання Кремля виконувати угоду про звільнення заручників.

Хто як стояв

Насамкінець варто згадати бучу, яку здійняли в соцмережах через протокольну фотографію Клімкіна поруч з Лавровим. Навколо неї накручено вже багато всякого. В Україні багато хто назвав це #зрадою, в Росії ж можна навіть зустріти заголовки на кшталт "Клімкіна принизили".

Та сама фотографія, де Клімкін стоїть поруч з Лавровим. Фото: EPA

Мова, нагадаємо, про те, що коли для протокольного фотографування Клімкін став на фоні прапора ЄС та Німеччини, тобто так, щоб опинитися між французьким та німецьким колегами, його пересунули до прапора України, який було розташовано поруч із російським.

Глава благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко пише у своєму Фейсбуці, що бачить у цій ситуації недопрацювання української служби протоколу та два варіанти, чому французька протокольна служба розмістила український прапор саме так, а не інакше.

"За правилами протоколу найбільш почесне місце - відразу праворуч від господаря. Далі - відразу ліворуч. Отже, формально Клімкін був розташований на найбільш почесному місці, а Лавров - на найменш почесному. Друга причина - суто політична. Французи могли продовжувати інформаційну "гру Штайнмайера" про супер-дупер оптимістичну зустріч, і намагалися продемонстувати, що все настільки добре, що вже можна Україну ставити поруч з Росією", - написав дипломат.

"Штайнмаєр і французький протокол запропонували мені символічно стати між Еро і Лавровим, але, схоже, ніякому прогресу з Росією це не сприяє", - написав про цю подію в своєму Твіттері сам Клімкін.