Наступного тижня Донецький суд Ростовської області почне оголошувати вирок українській льотчиці Надії Савченко. Слухання її справи тривало майже два роки, а повідомлення про можливість обміну з’являлися у ЗМІ регулярно.
При цьому 9 березня Петро Порошенко заявив про готовність обміняти Савченко на будь-кого. Він також додав, що за весь час з джерел, які заслуговують на довіру, таких пропозицій не надходило. Чи справді Савченко не можна було повернути в Україну, з’ясовувало “Еспресо”.
Стадія: очікування
Дмитро Снєгирьов, громадський активіст та співголова ГІ "Права справа", заперечує слова Порошенка. Він – людина, котра займається збором інформації про ситуацію на непідконтрольних територіях. За його версією, бойовики тричі пропонували обміняти українську льотчицю.
"Можливо Порошенко мав на увазі, що він не визнає бойовиків, їх легітимності і пропозицій. Але це все дурня, якщо участь у мінській гуманітарній групі беруть і представники бойовиків. Це протиріччя", - коментує громадський активіст фразу Порошенка щодо “джерел, які заслуговують на довіру”.
Снєгирьов розповідає хронологію подій:
1) Вперше про обмін льотчиці заговорили ще 19 червня – тобто майже відразу після того, як вона потрапила в полон. Снєгирьов каже, що тоді ще не стояло питання, хто така Надія Савченко.
2) Віра Савченко заявляла, що з нею зв’язувалися і пропонували обмін на 4 бойовиків. Реакції на слова сестри льотчиці не було.
3) 20 червня начальник контррозвідки “ЛНР” Володимир Громов двічі виходив з пропозицією на керівництво “Айдару” і українських спецорганів щодо обміну. За словами Снєгирьова, Громова двічі помічали на блокпосту в Металісті, де він намагався провести обмін. Сама Надія Савченко називає Громова і Карякіна (“голову парламента ЛНР”) причетними до її викрадення.
4) Ситуація з обміном докорінно змінилася 21 червня, коли в процес обміну увійшов Віктор Медведчук – нині учасник гуманітарної підгрупи в Мінську.
За словами Снєгирьова, Громов заявляв, що українській стороні пропонується обмін всіх на всіх, і на момент 20 червня можна було обміняти не лише Савченко.
"Я так розумію, приймалося політичне рішення, оскільки, підкреслюю, позиція спецслужб була діаметрально протилежна. А Медведчук, таким чином, дав Росії важіль", - зазначає він.
Сам Снєгирьов українським спецслужбам передавав інформацію про можливість обміну на Ольгу Кулигіну.
Як писав INSIDER, Кулигіна є давньою подругою колишнього голови “Ради міністрів ДНР”, а нині керівника “Союзу добровольців Донбасу” Олександра Бородая. Українські силовики затримали її 30 травня при перетині кордону з 10 тис. доларами при собі.
За інформацією видання, Безлер і Гіркін сильно конкурували за те, хто ж таки зможе звільнити її з полону. Кулигіна – цінний кадр агентури РФ. Вона брала участь у російських спецопераціях в Придністров’ї, Грузії і Сирії і на Балканах.
Деякі ЗМІ називали її коханкою “Бєса”, але Снєгирьов заперечує цю інформацію, називаючи її “спеціалістом зі створення конфліктних ситуацій на пострадянському просторі”. "Бєс" і Гіркін – це її стара команда, тому не випадково, що вона з’явилася на наших теренах", - додає він.
Савченко на “коханку” "Бєса"
"Скоріше за все тоді думали, що Савченко не має такої цінності для обміну, як Кулигіна. Хотіли поміняти на неї 20 чоловік. Жадібність, як то кажуть, фраєра згубила", - розповідає Дмитро Снєгирьов.
За його словами, також не прорахували той момент, що росіяни можуть використати біографію Савченко. Йому не зрозуміло, навіщо оприлюднили життєпис льотчиці.
"Разом з нею було захоплено ще шість чоловік, один з них загинув – йому встромили ніж в серце. Пятьох вдалося звільнити. Якби не піднімали крик, що Савченко офіцер ЗСУ, і той факт, що вона була в Іраку, росіяни б за це не вхопилися. Медійна персона вже була розкручена", - додає Снєгирьов.
Співголова ГІ “Права справа” також згадує Рубана (Володимир Рубан – перемовник із терористичними "ДНР" і "ЛНР" в питаннях звільнення заручників. - Ред.), котрий говорив з “Бєсом” про обмін у форматі “бабу на бабу”. "Чому операція зірвалася, треба запитувати у того ж Рубана і Медведчука", - зазначає Снєгирьов.
Адвокат Савченко Ілля Новіков каже, що про обмін на Кулигіну Рубан розповідав і йому.
"Але заднім числом вже можемо говорити про те, що це було нереально. Є опублікована “прослушка” (вона вже зараз не секретна), де Болотов (тоді “голова ЛНР”. – Ред.) у той день, коли Надію взяли в полон, говорить, що нею цікавиться “бабушка” – тобто ФСБ. Тобто ще до того, як Безлер почав прикидувати, чи можна її обміняти, було зрозуміло, що Савченко повезуть в Росію. Але повезли її не до “бабушки”, а в Слідчий комітет – до “дєдушки”, - розповідає Новіков.
За словами адвоката, розмови про обмін виникли скоріше через те, що не всі учасники розуміли, хто насправді приймає рішення.
До того ж, на думку Снєгирьова, Кулигіна не просто так потрапила в полон до українських силовиків, а її підсунули. Активіст вважає, що “соратницю Бєса” дозволили захопити в полон, аби відволікти увагу від проходу через кордон перших колон з важкою бронетехнікою.
При цьому кількість українських заручників, котрих можуть обміняти на “подругу Безлера”, пропорційно зростала. За словами Снєгирьова, у “Бєса” на той момент було 17 чоловік в полоні.
"Коли йому сказали, що будемо міняти на 20 чоловік, він відповів, що це не проблема і завтра захопить ще кількох. Після цього наша сторона сказала “нє-нє, провокувати не будемо, 17 так 17”. Людина фактично з нами гралася. У нас штучно підвищили інтерес до Кулигіної і створили інформпривід, щоб провести колону і показати момент обміну", - пояснює активіст.
В результаті Кулигіну обміняли на 17 українських військовополонених, які перебували в полоні “Бєса” в Горлівці. Про це повідомив 24 вересня 2014 року Юрій Бутусов у своєму Facebook.
На цей момент Надія Савченко вже майже два місяці перебувала у російському СІЗО.
Другий шанс
Після звільнення Кулигіної питання обміну затихло аж до моменту арешту росіян Олександра Александрова і Евгенія Ерофеєва. Нагадаємо, їх затримали 16 травня 2015 року неподалік міста Щастя Луганської області під час бою з українськими військовими.
На допиті в СБУ вони назвали себе бійцями ГРУ Генштабу Збройних сил РФ. Захист Александрова і Єрофеєва стверджував, що росіяни відповідали на питання українських слідчих під тиском, тортурами і дією наркотичних препаратів. Адвокати почали наполягати на тому, що обидва військових були співробітниками "міліції ЛНР".
Також ЗМІ в кінці липня повідомляли, що Надія Савченко може бути обміняна на росіян Александрова і Єрофеєва. Нагадаємо, що 2 березня сама льотчиця під час дебатів на суді у російському Донецьку заявила, що вона не є предметом торгу і чекати обміну двох винних на неї невинну не буде.
При цьому адвокати в обох справах дають різну оцінку ймовірності обміну Савченко на “ГРУшників”. Захист Савченко завляв про обмін ще влітку і давав оптимістичні прогнози. Марк Фейгін, адвокат української льотчиці, говорив, що обмін може відбутися. Він також акцентував на тому, що ні Київ, ні Москва обміном це називати не будуть.
Однак адвокати “ГРУшників” не настільки оптимістичні з приводу обміну. Вони намагаються не коментувати цей процес, оскільки подібні рішення – не їхній рівень. Крім того, справа спецназівців наразі по факту заморожена: адвокат Александрова Грабовський зник при загадкових обставинах. За цим фактом відкрили кримінальне провадження за статтею умисне вбивство.
Кореспонденту “Еспресо” вдалося поспілкуватися з Грабовським ще місяць тому, після одного зі слухань у справі “ГРУшників”. Тоді він розповів, що процес обміну зупинився і ніким не розглядається. За його словами, це сталося "завдяки окремим фахівцям з обміну, які вистрілили завчасно".
"В даному випадку Рубан повів себе, як слон в посудній лавці. Всі напрацювання, всі плани та ідеї були помножені на нуль", - розповів Грабовський.
Кажучи про можливість повернення Савченко додому, Грабовський зазначав, що не бачить, щоб українська сторона робила хоч щось, спрямоване на її повернення. Тим не менш, адвокат визнавав, що в якийсь момент обмін таки має відбутися. "Політична влада загнала це провадження в такий глухий кут, коли будь-який вихід з нього буде негативним для держави. Ситуація дзеркальна і в справі Савченко".
Колега зниклого адвоката Оксана Соколовська, розмова з якою відбулася вже 9-го березня, категорично заявила, що ні вона, ні Грабовський нічого не знають про обмін на Савченко.
"Те, що щодня розповідають адвокати Савченко, не значить, що все вже домовлено і відповідає дійсності. Рівень, на якому вирішується питання обміну, не є рівнем адвокатів", - розповіла вона.
При цьому Соколовська додала, що Александрову і Єрофеєву не обовязково чекати вироку українського суду. Юридично порядок обміну нічим не врегульований, тому якщо домовленість буде, це реально зробити у будь-який час.
Про можливість обміну Савченко на “ГРУшників” знав і Дмитро Снєгирьов. На його думку, замість затягування процесу українська сторона мала б швидко винести вирок.
"Питання: чому тільки зараз дійшла черга до сторони захисту? Чому ми граємо за правилами Росії? Якщо вирок Сєнцову був винесений в тій же Росії за 54 дні, ми що, не могли “ГРУшникам” винести вирок за 50? Фактично ми розмиваємо справу. Зараз вони вже не “ГРУшники”, а добровольці. Це те, що ми маємо в сухому результаті. Цінність інформаційного приводу присутності російських військ на Донбасі втрачена. Політичний ефект дорівнює нулю. А мало б бути: швидкий вирок, на зону, а потім питання обміну", - зазначає Снєгирьов.
Він також додає, що для Путіна військові, котрі плачуть на камеру, це приниження російських спецслужб і його самого. Якщо говорять, що вони не спецпризначенці, то й президент РФ в них не зацікавлений.
Що після вироку?
Всі співрозмовники Еспресо.TV погоджуються, що питання повернення Савченко додому – рішення не юридичне, а політичне.
За словами головного військового прокурора Матіоса, мова може йти про відправлення для відбування покарання за місцем громадянства. Фейгін вважає такий варіант розвитку подій реалістичним, тому що у Савченко, серед усіх політв'язнів, найвищі шанси бути "обміняною".
При цьому Ілля Новіков не хоче спекулювати цією темою, бо все залежить від політичного рішення. Мовляв, коли воно буде, спосіб його виконати знайдуть швидко.
На його думку, для Путіна набагато важливіше вирішити ситуацію із Савченко, ніж те, щоби додому повернулися його “спецназівці” Єрофеєв і Александров.
Марк Фейгін також додає, що є "певна понятійна річ між Москвою і Києвом за посередництва Берліну із Парижем про те, що Савченко сидіти не повинна".
"В які деталі і умови це виллється - мені невідомо. Але Савченко - це делегат ПАРЄ, а делегат ПАРЄ, будучи при цьому невинним, відбувати покарання не може", - зазначає Фейгін.
Дмитро Снєгирьов проводить паралель зі справою Ходорковського і відкидає варіант помилування, бо той написав колопотання про помилування, а Савченко цього не зробить.
Новіков же каже, що помилування можливе і без цього. "Таку байку пустили після Ходорковського і це стало міською легендою. В законі прямої вимоги немає. Є окремо розписана процедура клопотання про помилування і окреме право президента помилувати кого завгодно".
Новіков додає, що Путін хоче говорити про велич, а його на кожному розі “дістають” із Савченко. Тільки через це він може захотіти її помилувати, пояснює адвокат.
Снєгирьов вважає, що, якби Путін хотів справді засудити Савченко, це давно було б зроблено. Він згадує Ходорковського: суд над ним тривав вдвічі менше – 10 місяців. За його словами, сам процес над Савченко використовується для створення пропагандистської ситуації.
"Інший момент – пані Савченко сама ламає плани Путіна своєю поведінкою. Так само вона ламає плани української сторони. Савченко вироку не визнає і знову може оголосити голодування. Піде її дискредитація в Росії і в Україні. Вона стала невигідна жодній зі сторін", - резюмує він.