Після зустрічі з Петром Порошенком Ангела Меркель і Франсуа Олланд заявили про необхідність продовження санкцій проти Росії до повної імплементації Мінських домовленостей.
Ще важливіше, що про свою прихильність санкціям наголосив "традиційний партнер" Путіна Віктор Орбан. Звичайно, це не означає, що угорці та італійці не будуть дискутувати про продовження санкцій. Будуть. Але вони просто хочуть якомога дорожче продати мотузку для повішеного приятеля.
На практиці це означає дуже просту річ - поки Кремль не виведе своїх бандитів з окупованих територій, поки в регіон не будуть допущені спостерігачі ОБСЄ і поки не буде забезпечено контроль над російсько-українським кордоном, Путін буде сидіти під санкціями. І очікувати кінця.
Тому що в наступному році державним компаніям Росії доведеться виплачувати десятки мільярдів доларів боргу. Цих коштів в російському бюджеті просто немає. Таким чином, почнуться незворотні процеси краху державних компаній і краху режиму.
Читайте також: Два роки ігнору. Як санкції вдарили по економіці Росії
Путін вже відчуває зашморг на своїй шиї. Його рішення вивести війська з Сирії продиктовано цим передчуттям швидкої загибелі. Не випадково Путін прийняв поспішне рішення відразу ж після безпрецедентної нічної наради зі своїми міністрами. Під час цієї зустрічі економічні міністри вперше за останні два роки змогли "переговорити" силовиків.
У Москві стверджують, що після наради Путін був у страшному нервовому збудженні. Він не зміг приховати цього збудження навіть на ритуальній зустрічі з Шойгу і Лавровим - саме тоді було публічно оприлюднено прийняте ним рішення бігти з Близького Сходу.
Тепер у Путіна одне завдання - відтягнути крах, отримати кредити, домовитися з Заходом. Це означає, що він буде йти з Донбасу і торгуватися за Крим. Але при цьому російський президент хотів би зберегти обличчя, переконати партнерів, що з ним потрібно домовлятися на "почесних умовах".
Путін не допустить великої війни. Але він може імітувати ескалацію, щоб налякати Захід. І він буде витрачати купу грошей на свою агентуру в Україні - щоб домогтися внутрішньої дестабілізації і продемонструвати Заходу, що з Києвом не можна домовитися. У найближчі місяці в хід піде все - від Медведчука до псевдопатріотичних "консервів".
Путіна і його режим це все одно не врятує. Але ворог може здорово зіпсувати нам кров.