Життя після олігархів. Як фінансова криза знищує українські футбольні клуби

Українські футбольні клуби масово зникають, розплачуючись за роки існування на гроші олігархів, яким врешті набридли дорогі іграшки

Металургійна криза

Список зниклих українських футбольних клубів 18 березня поповнив запорізький "Металург". У цей день стало відомо, що Прем'єр-ліга ухвалила рішення зняти команду з чемпіонату України. Причиною стало те, що запоріжці після зимової перерви мали лише чотирьох футболістів та не змогли вийти на три поспіль матчі турніру. 

Ще восени минулого року від фінансування "Металурга" відмовився його власник Олександр Богуслаєв. Основні гравці звільнилися, а догравали першість футболісти з юнацького складу. Але безплатно не погодилися догравати чемпіонат навіть вони.

"Металург" не перший, і на жаль, не останній український клуб, який став банкрутом. Запоріжці лише поповнили великий список команд, які припинили існування.

Скільки команд було раніше

Цифри красномовні. У перші роки незалежності України у нашій футбольній першості грали близько 80 професійних команд – проти 44 нинішніх. Приміром, у сезоні 1992/93 вища ліга складалася з 16 клубів, у першу входило – 22 команди, а друга формувалася з двох підгруп по 18 учасників.

Нинішнього сезону у другому дивізіоні залишилося лише 14 учасників, у першому – 16, а в Прем'єр-лізі – 14. З наступного сезону вищий дивізіон скоротять до 12 клубів.

Чемпіонат України пройде у два етапи – на першому команди зіграють у два кола, а на другому розіб'ються на дві окремі шістки. Перша визначить володарів нагород та путівок у єврокубки. Інші команди визначатимуть, хто з них залишить Прем'єр-лігу.

Клуб за інтересами

Якщо на початку 1990 років велика кількість команд дісталася Україні у спадок від радянського футболу, то у 2000 роках їх існування стало можливим завдяки приходу у клуби бізнесу.

Великі гроші почали крутитися в українському футболі у середині 2000-х, коли беззаперечне домінування київського "Динамо" перервав донецький "Шахтар".

Два кращих українських клуби належали наближеним до владних кіл представникам великого капіталу. "Динамо" - братам Григорію та Ігорю Суркісам, а "Шахтар" – Рінату Ахметову. Під час важливих матчів поруч з ними у vip-ложі сиділи президенти Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович та інші найвпливовіші люди країни. Бажаючих опинитися у їх оточенні було багато.

То ж згодом те, що футбол може бути інструментом вирішення бізнесових та політичних інтересів, зрозуміли й інші мультимільйонери. Для них наявність у власності клубу стала перепусткою до елітного клубу за інтересами.

Олександр Ярославський придбав "Металіст", а пізніше власником харківського клубу став олігарх Сергій Курченко. Дніпропетровський "Дніпро" належить Ігорю Коломойському, полтавська "Ворскла" – Костянтину Жеваго, львівські "Карпати" – Петру Димінському, ужгородська "Говерла" – Нестору Шуфричу, одеський "Чорноморець" – Леоніду Клімову.

Великі гроші

Тож з олігархами в український футбол у середині 2000 років потекли величезні кошти. Завдяки цьому наші клуби стали надзвичайно привабливими для легіонерів. Іноземці охоче їхали не лише до "Динамо" та "Шахтаря", але й до інших клубів.

Не поспішали залишати свій чемпіонат і українські футболісти. Через стрімке зростання зарплат, для них непривабливими стали навіть європейські топ-чемпіонати, де посереднім гравцям про зарплати у 300 – 400 тисяч євро за сезон годі було й мріяти.

Звичайно, у певний момент, завдяки щедрим вливанням, рівень першості України помітно зріс – ще кілька сезонів тому на "золото" у ньому претендували одразу чотири клуби "Динамо", "Шахтар", "Металіст" та "Дніпро".

Приховані ризики

Але водночас фінансування футболу з кишень олігархів мало великі загрози. Клуби не лише не вміли самостійно заробляти на життя, а навіть не хотіли цьому вчитися. Але вічно так продовжуватися не могло.

Тож безгрошів'я та криза охопили український футбол не випадково, адже олігархам врешті стало не до дорогих іграшок. Фінансування команд вони у кращому випадку скоротили, або взагалі від утримання клубів відмовилися.

Кризовий 2013-й

Перша велика хвиля зникнення футбольних клубі Україною прокотилася у 2013 році. Два сезони поспіль з чемпіонату країни знімалися клуби Прем'єр-ліги.

Сезон 2012/13 не дограв дворазовий бронзовий призер національної першості – криворізький "Кривбас". Восени того ж року від подальшої участі в турнірі відмовився київський "Арсенал".

Про банкрутство також оголосила столична "Оболонь", яка на той час грала у першому дивізіоні, але кілька попередніх сезонів провела у Прем'єр-лізі.

Київським клубам після банкрутства вдалося відродитися та розпочати свій шлях з нижчих дивізіонів. "Арсенал" нинішній сезон проводить у другій лізі, а "Оболонь-Бровар" – у першій.

А от "Кривбас" поки не повернув собі професійного статусу і наразі грає у чемпіонаті Дніпропетровської області.

Окупаційна хвиля

В 2104 році Прем'єр-ліга позбулася ще двох клубів, але з іншої причини – російської анексії Криму. Сімферопольська "Таврія" та "Севастополь" чемпіонат України дограли, але після цього були розформовані.

Екс-президент "Таврії" Сергій Куніцин заявив про намір відродити клуб у Херсоні, а Федерація футболу України висловила готовність повернути команді втрачене у Прем'єр-лізі місце. Але поки грошей на відродження клубу, який у 1992 році виграв перший чемпіонат України, не знайшли.

Дніпровська мілина

Зараз вищому українському дивізіону складно знайти клуби, які б не відчували фінансових труднощів. Роздуті у попередні сезони бюджети лягли на команди важким тягарем.

Встояти під тиском обставин важко навіть недавно успішному "Дніпру", який минулого сезону дійшов до фіналу Ліги Європи. У намаганні розвантажити зарплатну відомість клуб уже позбувся кількох найбільш високооплачуваних лідерів – Євгена Коноплянки, Ніколи Калініча, Дениса Бойко, Євгена Селезньова.

Але у дніпропетровців й далі залишаються заборгованості перед нинішніми та колишніми футболістами та тренерами. А через борги перед екс-тренером команди - іспанцем Хуанде Рамосом та його асистентами, "Дніпру" загрожує дискваліфікація з єврокубків.

Під тиском санкцій

Постійні судові розбірки з колишніми гравцями веде "Металіст", який і надалі належить одіозному Курченку. Зокрема до Спортивного арбітражного суду у швейцарській Лозанні до харків'ян позиваються екс-футболісти збірної України Олег Шелаєв та Едмар. Претензії до клубу також висунули Олег Красноперов та Сергій Пшеничних, через що ФФУ заборонила "Металісту" здійснювати трансфери.

"Волинь" також постраждала через те, що не розрахувалася з колишніми футболістами - Максимом Старцевим, Петром Занєвим, Валентином Ілієвим та Сергієм Пилипчиком. Лучан покарали суворіше та позбавили 18 зароблених очок у чемпіонаті України, через що вони з потенційного учасника єврокубків перетворилися на одного з аутсайдерів турніру.

Більше того, у "Волині" навіть розглядають варіант з банкурством клубу, яке дозволить не розраховуватися за старими зобов'язаннями. За словами президента та головного тренера клубу Віталія Кварцяного, у "Волині" готові до найгіршого варіанту – збанкрутувати та знову пройти шлях з нижчих дивізіонів до вищого.

Рятівне банкрутство

Банкрутство може стати виходом із становища і для одеського "Чорноморця", який взяв кредит під час реконструкції свого стадіону  і за рішенням суду має повернути "Сбербанку Росії" понад 1 млрд грн.

Крім цього, суд на вимогу Національного банку України заарештував акції "Чорноморця" та решту майна власника клубу Леоніда Клімова, та постановив стягнути з нього 310 млн грн.

За словами генерального директора клубу Сергія Керницького, через це "Чорноморець" може припинити існування.

Звичними стали заборгованості із зарплати й в ужгородській "Говерлі", яка не платить футболістам вже більше року. Складається враження, що цей клуб існує лише для того, щоб у ньому ігрову практику отримували футболісти, які належать провідним українським команда. Зокрема київському "Динамо", яке платить зарплату своїм футболістам, які перебувають в оренді у "Говерлі".

Свіжа кров

Тож окрім запорізького "Металурга", ще чотири клуби - "Чорноморець", "Волинь", "Говерла", "Металіст" - наступного сезону можуть зникнути з Прем'єр-ліги.

Вірогідно, боржників замінять клуби з нижчих дивізіонів, які пройдуть атестацію за вимогами Прем'єр-ліги. Їх вже подали одні з лідерів першої ліги – кіровоградська "Зірка" та харківський "Геліос".

Але твердження, що у зв'язку з таким поповненням Прем'єр-ліги її рівень неодмінно впаде – суперечливе. Власне падати йому особливо вже нікуди.

Клуби, які роками не платять гравцям та тренерам зарплату, зараз існують у чемпіонаті країни лише для кількості. Тож свіжа кров має допомогти українському футболу одужати та нарешті навчитися жити без олігархічного допінгу.