Днями в Росії та Криму бурхливо святкували два роки "возз’єднання" - по класичній схемі під розписку пригнали працівників-бюджетників, пенсіонерів, школярів. Лунали слова вдячності Путіну, майоріли триколори, співав Кобзон. Все мало показати, наскільки добре росіянам стало жити з кримчанами в одній країні і навпаки.
Соціологічні дослідження РФ також підтверджують цю картинку – через 2 роки після анексії 95% росіян вважають рішення про "повернення" Криму правильним. Звичайно, об’єктивність соціологічних досліджень в Росії викликає багато питань. Однак в тому, що у значної кількості росіян з’явився "культ Криму" сумніватися не доводиться. Давайте спробуємо розібратись, наскільки дорогим для Росії виявився півострів і як жили 2 роки кримчани на новій батьківщині.
Між Чечнею та Інгушетією
В Росії порахували в яку суму їм обійдеться глибоко дотаційний кримський регіон. У Кремлі створили програму "Соціально-економічний розвиток Криму і Севастополя до 2020 року" і передбачили на її виконання більш 708 мільярдів рублів. В тому числі майже 689 млрд - з федерального бюджету. Враховуючи, що в Росії жоден проект не реалізовується відповідно до початкових цифр, можна сміливо стверджувати, що сума вийде більш вражаючою.
Як пояснила експерт Незалежного інституту соціальної політики Наталія Зубаревич російським ЗМІ, в 2014 році Крим отримав з бюджету Росії 125 мільярдів рублів - це майже 8% всієї федеральної допомоги регіонам.
Для порівняння: Далекий Схід отримав 210 мільярдів рублів, а всі республіки Північного Кавказу – 189 мільярдів рублів. За рівнем дотаційності (80%) Крим можна порівняти тільки з Інгушетією (87%) та Чечнею (82%). Підтримка півострова йшла за рахунок інших регіонів Росії, пояснює вона.
За словами Зубаревич, в 2015 році фінансування Криму з російського бюджету знизилося. Крим і Севастополь стали звичайними дотаційними регіонами Росії. Частка федеральних надходжень у бюджеті Криму склала 67% - це вже трохи менше Чечні та Інгушетії. Тепер це десь на рівні Камчатки.
Зарплатня. Пенсії. Ціни
Часто кримчан звинувачують у любові до Росії через вищі ніж в Україні зарплати та пенсії. Тим більше референдумні агітки так щедро обіцяли довести зарплати сімферопольців до рівня москвичів.
Дійсно, в середньому рівень життя та соціальні виплати в Росії вище, ніж в Україні. Головний нюанс тут криється саме у словосполученні "в сереньому" адже рівень життя в російський регіонах дуже відмінний. Так, наразі середня пенсія в Росії складає від 9 000 до 16 000 рублів (3 500 - 6 250 грн). В Криму в залежності від міста виплати також значно різняться.
Місцеві пенсіонери спочатку були задоволені новими пенсіями - в 2014 році виплати зросли в два рази. Але підвищення з'їла безперервна інфляція.
За даними Кримстату інфляція на півострові за 2014 рік склала 42,5%, за 2015 рік - 26,4%. Всього, з моменту анексії і до березня 2016, рівень інфляції сягнув 78%, а ціни на продукти збільшилися на 92%.
Наприклад, куряче філе в Сімферополі зараз коштує близько 270 рублів (105 грн), молоко 60-70 рублів за літр (23-27 грн), свинина 320-340 рублів за кілограм (125-132 грн). В Севастополі ціни вищі ще приблизно на 15% і наближаються до московських.
На кінець 2015 року середньомісячна зарплата в Криму була близько 22 000 рублів (8 580 грн). Однак згідно повідомленням Кримстату вона зменшується. Так, зарплатня за жовтень 2015 року була на 7,7 % менша ніж за вересень і ця тенденція зберігається.
Самі кримчани розповідають, що 2014 рік справді був щедрим на підвищення соціальних виплат, однак ця тенденція стихла в 2015 році. Наразі бюджетники часто скаржаться, що замість збільшення, зарплати почали перераховувати та різати.
Відрізаний Крим та Керченський міст
Після анексії Криму у Росії виникла проблема транспортного зв’язку з півостровом. Всі автомобільні і залізні дороги пролягали через Україну, яка невдовзі після референдуму припинила наземне сполучення з півостровом. Основним транспортним коридором стала поромна переправа через Керченську протоку, пропускної здатності якої недостатньо. До того ж, робота переправи аж надто залежить від примх погоди.
Щоб вирішити проблему, Росія анонсувала амбітний план побудови через Керченську протоку автомобільно-залізничного мосту. У Кремлі обіцяють частково відкрити міст в 2018 році, повністю - в 2019.
Зведення Керченського мосту тільки офіційно оцінюється в суму понад 228 млрд руб. Згадуючи про буденні для Росії "відкати" та "розпили" можна припустити, що ця сума буде значно більшою.
Будівництво мосту вже починалось кілька разів - за часів СРСР та за часів німецької фашистської окупації. Завжди безуспішно. Експерти пояснюють, що роботи мають проходити на нестійкій ділянці ґрунту, на стику двох тектонічних плит, які знаходяться в постійному русі.
У період з листопада по квітень в районі Керченської протоки стоїть дуже мінлива погода, сильно штормить і виникають потужні хвилі. Це означає, що всі мостові конструкції повинні бути особливої міцності. Часто говорять, що в самій Росії технологій для будівництва мосту немає, а іноземні компанії не візьмуться за проект через санкції.
Посуха та сільське господарство
До анексії Криму Росією півострів майже на 90% залежав від Північно-Кримського каналу, по якому прісна вода надходила з Дніпра. В свою чергу сільське господарство - одна з основних галузей економіки Криму (близько 35% валового регіонального продукту).
У 2014 році Україна припинила водопостачання до Криму. Через посуху сільське господарство опинилося під загрозою.
На півострові перестали вирощувати рис. Його довелось замінити на менш вибагливі соняшник та просо.
За словами міністра аграрної політики України Олексія Павленка, 30 га рисових полів тепер просто не існують. Крим не може обійтися без поставок української води, констатує він.
Частково проблему водопостачання в Криму вирішили після перекидання води з кримської ріки Біюк-Карасу в Північно-Кримський канал, а також бурінням нових свердловин. Однак, цього не досить, щоб повністю задовольнити потреби сільського господарства Криму.
Кримський блекаут
Енергозалежність Криму від України в середньому складала 70-80%. Ввечері 21 листопада 2015 року активісти "громадянської блокади Криму" підірвали опори Херсонської ЛЕП, які живили енергосистему Криму. Після цього тисячі будинків по всьому півострову залишились без світла. Також місцеві жителі повідомляли про істотне скорочення подачі тепла, у деяких містах температура в квартирах знизилась до 10-14 градусів.
У відповідь в Кремлі заявили, що до 2016 року відмовляться від поставок електроенергії до Криму з України та пафосно здали першу і другу нитку енергомоста, третю і четверту обіцяють здати до травня 2016 року.
Загалом, прокурор Криму Наталія Поклонська оцінила російські збитки від енергоблокади півострова в 2 мільярди рублів.
Не зважаючи на запуск енергомоста, жителі Криму постійно скаржаться, що відключення світла нікуди не зникли. На півострові повернулися до графіка електровідключень "дві години через дві". Однак, досить часто дві години без світла можуть розтягнутися набагато довше.
Всім наведеним вище не обмежуються наслідки російської окупації для Криму. Через анексію постраждав приватний бізнес, який потерпає від постійного переділу ринку, "віджиму" підприємств та російських конкурентів. Без заощаджень залишилась частина вкладників українських банків. Окремо стоїть питання культурних пам’яток та міжнародного дитячого табору Артек.
Приєднання Криму стало очевидною помилкою, яку Кремль і більшість росіян не визнає ще довго. Жителі РФ свято вірили у епохальність возз’єднання, та в те, що їм нічого не буде за кримську авантюру. Але вже зараз росіяни оплачують "їх Крим" своїми пенсійними накопиченнями, нормальними цінами на продукти, повагою у світі. При цьому навряд чи зробивши життя кримчан набагато кращим.