В Україні роками політики декларували стурбованість збитковістю державних компаній та гострою необхідністю їх реформування. В компаніях частіше за все діяли за простою схемою - доходи йшли "тіньовим" власникам, а у формальній звітності малювались збитки.
Держава фактично мала досить туманне уявлення про фінансове становище підприємств, на відміну від їх реальних власників.
18 березня Арсеній Яценюк провів засідання Кабміну за участі Державної аудиторської служби, Фонду держамайна та Державної фіскальної служби щодо результатів перевірки найбільших українських держкомпаній. В першу чергу мова йшла про 17 підприємств, які сплачують 10% всіх українських податків.
Гарні новини від держкомпаній
На сьогодні в Україні понад 3500 держпідприємств, діючих з них приблизно половина. Загалом виручка TOП-100 держкомпаній за 9 місяців 2015 року збільшилася на 45% - до 187 млрд грн. Загальна вартість активів склала 927 млрд грн.
Виручка державних компаній за цей період зросла майже на 40%, а прибутки становили 2,6 млрд грн у порівнянні із збитками в 7,4 млрд за 2014 рік. Тобто фінансовий результат держкомпаній був покращений загалом на 10 млрд грн.
Серед чемпіонів по зростанню прибутку - "Енергоатом" (на 7,6 млрд грн), "Адміністрація морських портів України" (АМПУ) (на 2,3 млрд грн), "Укренерго" (на 2 млрд грн) та "Енергоринок" (на 1,6 млрд грн).
Інфографіка "Мінекономрозвитку"
Окремої уваги заслуговує "Нафтогаз". НАК продемонстрував покращення фінансового результату на 65 млрд грн, хоч компанія і продовжує працювати у збиток. Так, в 2014 році збиток компанії становив близько 90 млрд грн, а в 2015 він скоротився до 25 млрд грн.
"Ця компанія була завжди збитковою і годувальницею для олігархів, які сиділи на темних газових схемах, нарешті виходить на прибутковість і прозорість", - констатував Арсеній Яценюк.
Зменшення збитків монополіста пов’язано в першу чергу з подорожчанням газу для населення та промисловості, знеціненням гривні.
Крім того, минулого року "Укрнафта" виплатила "Нафтогазу" в повному обсязі дивіденди за 2011-2014 роки - НАКу перерахували 2,4 млрд грн.
Інфографіка "Нафтогаз"
Дізнатись все, що приховано
Одним із інструментів реформування держкомпаній обрали міжнародний фінансовий аудит.
Однак при очевидному позитиві для українського бюджету реалізація ініціативи викликає масштабний спротив у самих компаніях, де однозначно є що приховати від держави.
Заступник голови Мінекономрозвитку Юлія Ковалів повідомила, що "аудит державних підприємств проходить, м'яко кажучи, зі скрипом".
"На жаль, на сьогодні лише 6 компаній провели такий аудит за 2014 рік. Ще 10 підписали контракти на його проведення, 13 компаній проводять конкурси. Таким чином, половина держкомпаній саботує роботу, яка показала б реальну картину", - коментує вона.
Інфографіка "Мінекономрозвитку"
Як повідомила голова Державної аудиторської служби (ДФІ) Лідія Гаврилова, одним із яскравих прикладів жорстокого пручання є ПАТ "Турбоатом", яке не допускало ДФІ до перевірки фінансово-економічної діяльності підприємства.
За словами Гаврилової, аудитори неодноразово зверталися до "Турбоатому", проте їм відмовляли. Зазначимо, державі належать 75,22% компанії.
Але не "Турбоатомом" єдиним. Гаврилова констатувала, що під час аудиту майже у кожній компанії було виявлено багато проблем, зловживань, корупції.
Керівники. Високі зарплати. Конкурси
Не так давно Верховна Рада підтримала урядову ініціативу щодо призначення керівників держкомпаній на конкурсній основі.
Наступними кроком стане створення незалежних наглядових рад держкомпаній, публічне затвердження інвестиційних програм та відкриття доступу до всієї публічної звітності щодо фінансового стану компаній.
В рамка цього рішення було оголошено конкурс на посади 6-ти великих держкомпаній: "Укрпошти", "Укрзалізниці", "Центренерго", "Укренерго", "Укрспирт", "Електроважмаш".
"Ми будемо боротися з "нерадивими" екс-керівниками, які прагнуть повернутися, іншими охочими зірвати конкурси. Доведемо справу до кінця", - заявив прем'єр Арсеній Яценюк.
Природно, що висококваліфіковані західні менеджери навряд чи захочуть братися за "авгієві стайні" держкомпаній за смішні гроші. Тож в уряді заявили, що нові керівники отримуватимуть ринкову зарплатню.
Призначений в червні 2015 року голова правління ПАТ "Укргазвидобування" Олег Прохоренко отримує за місяць близько 955 тисяч гривень. До яких входить місячний оклад в 398 тисяч грн плюс надбавки та премія.
Зарплатня нового голови правління "Укрнафти" Марка Роллінза відповідно до контракту складає $500 тисяч. Крім того, топ-менеджер отримуватиме 2% від суми чистого прибутку за рік.
Складна історія "Укрнафти"
Довгий час напівдержавну компанію "Укрнафта" контролювала група "Приват" Ігоря Коломойського, але в минулому році були прийняті зміни до закону "Про акціонерні товариства", які повинні дозволити державі повернути управління. "Привату" належить 42% компанії, "Нафтогазу" - 50%+1 акція.
Станом на 1 січня 2016 року заборгованість "Укрнафти" за податками перед держбюджетом складала 10,4 млрд грн.
В липні 2015 року головою "Укрнафти" обрали британця Марка Роллінза. За його кандидатуру проголосували 99,97% кворуму зборів акціонерів. До цього компанією керував бельгієць Пітер Ванхеке, який вважався лояльним до Коломойського. Він начебто діяв в його інтересах, зокрема - відмовлявся виплачувати державі багатомільярдні дивіденди і борги за ренту.
Як писалось вище, наприкінці 2015 року "Укрнафта" виплатила дивіденди. Однак податкові борги так і залишились несплаченими. На що Роллінз відповів, що у компанії немає грошей на повернення боргів за попередні періоди, але пообіцяв повністю виконувати податкові зобов'язання.
В лютому через заборгованість компанії все майно "Укрнафти" було заарештоване.
Наразі Роллінз хоче погасити борги за допомогою санації - проведення усіх можливих заходів для фінансового оздоровлення.
Саботаж компаній
За словами голови Мінекономрозвитку Айвараса Абромавичуса, в держкомпаніях були реальні проблеми з призначеннями нових керівників, кілька кадрових конкурсів взагалі було зірвано.
"Не можу позбутися трьох керівників держкомпаній "Укрхімтрансаміаку", "Гірничо-хімічної корпорації" і "Електроважмашу". Не знаю, навіщо ці товариші тримаються за свої крісла. Вчетверте керівник харківського "Електроважмашу" повертається на підприємство шляхом внесення до реєстру свого імені", - розповідав ще в січні Абромавичус.
За словами міністра, звільнений директор харківського "Електроважмашу" Володимир Глушаков, у супроводі озброєних людей, увірвався на територію підприємства і намагався отримати доступ до печатки та банківських документів.
Абромавичус нагадав, що вже двічі звільняв Глушакова за грубі порушення контракту і завдання збитків підприємству.
Перший раз, у серпні 2015, за $1,55 млн недоотриманого прибутку. У листопаді, коли Глушаков відновився на посаді через суд, міністр його звільнив удруге – вже за грубі порушення порядку валютних розрахунків, через що "Електроважмаш" зазнав збитків у розмірі 2,66 млн грн.
"Це справжнє повернення в 90-ті роки. У нас немає армії бойовиків, щоб вибивати рейдерів із держпідприємств", - обурювався тоді Абромавичус.
Наразі на оголошений у грудні конкурс на посаду директора ДП "Завод "Електроважмаш"" надійшло 25 заявок від нових кандидатів. Зарплата майбутнього директора може сягнути 16 млн грн на рік, за умови виконання запланованих фінансових показників підприємства.
Відвойовувати старі правила намагались і у "Центренерго". Як написала у своєму Facebook заступник Абромавичуса Юлія Ковалів, Окружний адміністративний суд Києва спочатку заблокував конкурс на посаду голови компанії через позов невідомої фізособи. Але на цей раз Мінекономрозвитку суд виграло.
P.S. За оновленою інформацією Апеляційний суд Києва визнав звільнення голови "Електроважмашу" правомірним