Соціальні мережі сьогодні стали важливим інструментом впливу на громадську думку. Для того, щоб зберігати свою популярність, політику не достатньо з'являтися в телевізорі і говорити правильні слова з блакитних екранів. Інформаційні "розборки" тепер все частіше ведуться в онлайні. Щоб перемагати в цій боротьбі, залучаються команди фахівців.
Скільки коштує зібрати свою бот-армію, хто привів інтернет-бійців в український онлайн і на кого працюють "Інформаційні війська", з"ясовувало Еспресо.TV.
Як це працює
У кожного політика, який турбується про свій імідж в інформаційному полі, є команда фахівців, що відповідає за роботу з виборцями в онлайні. Як мінімум, це просування офіційного сайту і акаунтів в соцмережах. Як максимум - перекривання негативу в інтернет-ЗМІ, форумах і створення позитивного іміджу через різні онлайн-платформи.
Структурно це виглядає наступним чином. Є партія Х, на яку працює команда аналітиків. Ці люди займаються моніторингом інформації про свою політсилу.
Уявімо, що на сайті "Зрадлива перемога" з'являється новина, що політик Іванов з цієї партії вкрав велику суму з фонду допомоги голодуючим кошенятам. У сайту мільйонна аудиторія. У коментарях під матеріалом шквал емоцій і шквал обурення. Новина швидко поширюється соцмережами завдяки опонентам і обуреним свідомим громадянам.
Аналітики, що працюють на політика, швидко формують ряд тез. Те саме: "Іванов забрав всіх кошенят до себе додому, гроші підуть на молоко". За внутрішньою розсилкою тези отримують підконтрольні партії ЗМІ і "лідери думок", тобто користувачі, у яких в соцмережах багатотисячна аудиторія, що їм довіряє.
Така розсилка на сленгу називається "темник". Вона являє собою набір тез, якими потрібно відреагувати на подію. Також інформація часто відправляється рядовим членам партії. Вони, в свою чергу, забезпечують масову підтримку в соцмережах. Точно так само схема працює, коли потрібно поширити позитивний посил.
"Прийде тисячі людей така розсилка, і вони, відповідно, коментують. І якщо кожна партія умовно задіє по 500 чоловік - ти заходиш в Facebook і офігеваєш, як воно все мчить. Можна назвати це бот-фермою. Але, з іншого боку, це звичайні люди" , - розповідає блогер Олександр Барабошко, відомий під псевдонімом Крус.
Джерело Еспресо.TV, яке раніше займалося оплачуваною підтримкою політиків в онлайні, розповідає, що "обязаловка" для рядових партійців існує, але використовується рідко.
"Найчастіше партія на своїй території виділяє приміщення, садить студентів, ставить туди ноутбуки, і вони там пишуть. Для різних речей їх використовують. Хтось для самозаспокоєння шефа, а хтось для того, щоб гасити негатив чи розганяти важливу інформацію", - пояснює джерело.
Купити бота недорого
Незважаючи на внутріпартійну підтримку, багато політиків не гребують користуватися послугами справжніх ботів - людей, які пишуть проплачені коментарі з фейковий акаунтів. Тут потрібно розрізняти ботів і тролів.
Тролі - це повноцінні одиниці інформаційної війни. Вони ведуть дискусії, оперують фактами.
Боти, в свою чергу, не виробляють жодної інформації, вони її тільки розносять. Зазвичай ботам дають посилання на замовний матеріал, який потрібно розповсюдити. Або ж скидають 10-20 тез, які потрібно "вкидати" в коментарі.
Найчастіше партії наймають фірми, які надають комплексні послуги, включаючи замовлені статті на сайтах.
"Серед послуг більшості піар-контор і SMM-агентств функція розкрутки і підтримки в соцмережах. Є блогери, які володіють кількома великими акаунтами ВКонтакте, Facebook, і в них ще є невелика армія ботів. Вони надають політикам такі послуги", - розповідає джерело.
Ринкова ціна найманого коментатора становить 5-7 тисяч гривень на місяць. Невелика бот-армія складається з двох змін по 30 осіб. Виставити матеріал на сайт середньої руки коштує кілька сотень доларів. Таких статей в місяць потрібно з десяток.
Якщо додати послуги копірайтерів і самих фірм, які організовують процес, - виходить, що в місяць партія витрачає на ведення онлайн-воєн сотні тисяч гривень. І це тільки в період політичного міжсезоння. Під час виборів ця сума зростає в геометричній прогресії.
Виникають і досить кумедні ситуації. Коли в українському сегменті соцмереж з'явилися "кремлеботи", багато користувачів вважали своїм обов'язком відбивати їхні атаки.
Часто їх помилково називають "порохоботами" (сленгове від прізвища українського президента). Помилково, тому що грошей їм за це не платять. Але, як розповідає Крус, часто за них ці гроші отримують інші.
"Умовно, збираєш пул позитивних реакцій - формуєш звіт і уявляєш коментарі звичайних людей як результат своєї роботи. Що виходить: люди, які дають на це гроші, впевнені, що вони доходять до всіх. І той, хто знає, що ці бюджети виділяються, каже: ось ви все пишете за бабки. А користувачі, які пишуть просто через свою громадянську позицію, - регочуть, тому що ніяких грошей не бачили ", - пояснює Крус.
Проти "лома" немає прийома
Всі опитані фахівці називають "матір'ю політичного ботоводства" в Україні партію "Батьківщина". Вперше прив'язку "бот" стали застосовувати саме до "фанатів" Юлії Тимошенко - в ужиток увійшов мем "юлебот".
"Вона була перша, хто організував спамерських пошукових роботів. Вони досі працюють в такому стилі. Просто в період між виборами вони у них в малій кількості. Користується УКРОП, ситуативно "Народний фронт", коли важливу інформацію потрібно розкрутити", - говорить фахівець з інформаційної війни, який побажав залишитися анонімним.
"Радикальна партія" в масовому використанні найманих коментаторів в політичне міжсезоння помічена не була. Відзначимо, що це твердження не стосується передвиборчого періоду.
Але на імідж окремих представників політсили боти точно працюють. Серед таких називають нардепа Андрія Лозового.
"Я кілька разів перевіряв список тих, хто лайкнув його пости, - 50% котики, або без аватарки, більшість акаунтів з якогось російського міста. Ясна річ, що це були просто боти, які автоматичним способом лайкали всі пости", - розповідає джерело.
В "Опозиційному блоці" частково працюють схеми, що використовувалися "Партією регіонів". Боти "регіоналів" не нав'язували другим свою думку і не ходили в чужі пости. У них було завдання створити видимість лояльності населення для начальства.
По суті, це була просто маса хвалебних коментарів під постами політика. Цим займалися їхні помічники або прес-служба, щоб показати шефу, що у нього є підтримка населення.
"Самопоміч" в створенні бот-армій помічена не була. Підтримка лінії партії в соцмережах тримається на власних "лідерах громадської думки" (абревіатура "ЛГД" - російською "лом"), таких як Семен Семенченко та Єгор Соболєв. На них орієнтуються члени партійних осередків на місцях, які відповідають опонентам тезами "лома".
"Лідери думок" - це ключові моменти інформаційних баталій. Але з ними не можна працювати суто на фінансовій основі, потрібен індивідуальний підхід. Зазвичай це люди, у яких є певний політичний або громадський бекграунд.
Рядовий користувач набирає 10 тисяч передплатників за кілька років активної діяльності в соцмережі, копіпаст хороших жартів і вдалих картинок. Але якщо "юзера" знають, як, наприклад, Леся Подерв'янського, то він з'являється в Facebook і набирає цю кількість читачів за місяць.
БПП, за словами фахівців, також основний упор в своїй інформаційній боротьбі робить на "ломів". У цій ролі виступають різноманітні політологи, так звані "експерти" і блогери. Частина з них отримує за свою роботу гроші. Ставка починається від тисячі доларів.
Чи існують "боти Мінстеця"
Часто в онлайн-підтримці президентської партії звинувачують "Інформаційні війська", створені на базі Міністерства інформаційної політики в лютому 2015-го.
Еспресо.TV вдалося поспілкуватися з оперативним керівником "Інформаційних військ" Святославом Батовим. За його словами, вони складаються рівно з трьох осіб.
"У нас немає ні ботів, ні тролів, крім тих акаунтів, якими ми користуємося, коли нас банять в Facebook за "москалів" або ще щось", - говорить "командувач" "Інформвійськами".
Система роботи "Інформаційних військ" була побудована в перший рік на добровільному поширенні інформації.
Бажаючі залишали свою електронну адресу на сайті. Кожен день їм приходила розсилка з інформацією проукраїнського характеру. Люди відкривали лист і самі вирішували, поширювати це чи ні. Зараз масованих інформатак з боку "кремлеботів" немає, тому і розсилку припинили.
Батов стверджує, що "Інформвійська" не займаються внутрішніми питаннями. Їхнє конкретне завдання в соціальних мережах - протистояти російській пропаганді і по можливості її перекривати.
"Навіть коли українські хлопці сіють смуту і намагаються зіграти на руку Кремлю, у внутрішні питання ми не ліземо. У нас ні фізично, ні морально не вистачить сил, щоб займатися ще якимись внутрішньоукраїнськими питаннями", - розповів він.