Чого хочуть топ-клуби
Минулої осені найбагатші футбольні клуби Європи влаштували чергову психологічну атаку на УЄФА.
Президент італійського "Ювентуса" Андреа Аньєлі та голова правління німецької "Баварії" висловили невдоволення прибутками, які отримують гранди у Лізі чемпіонів. Мовляв вартість телевізійних прав на турнір у 1,5 млрд євро за сезон - смішна і навели приклад американського футболу, де права на трансляцію одного лише фінального матчу – "Супербоулу" реалізуються за 7 млрд євро.
Власники європейських суперклубів заявили про намір замість Ліги чемпіонів створити європейську суперлігу до складу якої увійшли б 20 клубів з Італії, Англії, Іспанії, Німеччини та Франції.
Це була гра на нервах. Ніякої суперліги ніхто створювати не збирається, адже у такому випадку довелося б зруйнувати всю нині існуючу футбольну систему національних чемпіонатів та єврокубків.
Але розмови про окремий турнір вже давно використовуються найзаможнішими клубами для того, аби тиснути на УЄФА та вибивати для себе поступки. Момент для лобіювання інтересів футбольні товстосуми вибрали ідеально. Адже УЄФА зараз серйозно ослаб через гучний корупційний скандал, унаслідок якого президент організації Мішель Платіні був відсторонений від футболу на шість років.
На які поступки готовий піти УЄФА
Слід констатувати, що УЄФА з думкою багатіїв не просто рахується, а готовий йти їм на серйозні поступки. Англійські ЗМІ дізналися, що організація обговорює план реформи єврокубків, за яким кількість учасників основного раунду Ліги чемпіонів з сезону 2018/19 буде скорочено вдвічі – з 32 до 16.
За цим проектом на груповому раунді турніру буде сформовано дві групи по вісім клубів, які змагатимуться у два кола. Вісім кращих команд продовжать боротьбу за перемогу у плей-офф.
Головними ініціаторами реформи виявилися клуби Німеччини, Іспанії та Італії, які ні за що не хочуть відставати за прибутками від англійських клубів.
Британці найближчими роками отримають величезні гроші завдяки рекордному контракту з телебаченням. Прем'єр-ліга продала права на трансляцію своїх матчів у Великій Британії на три наступні сезони за 6,5 млрд євро. Разом з правами на показ чемпіонату Англії у інших країнах за три роки англійські клуби поділять між собою близько 10 млрд євро.
Прихильники реконструкції Ліги чемпіонів переконані, що вона зі своєю 1,6 млрд глядацькою телеаудиторією має не менший потенціал, ніж Прем'єр-ліга.
Чим це загрожує українським клубам
Для українських клубів подібне переформатування є вкрай небажаним. Це означає, що представники нашої країни долатимуть на шляху до групового раунду багаторівневу кваліфікацію, оскільки у Лізі чемпіонів загалом бере участь 78 команд.
Неважко припустити, що наші клуби будуть грати на основному етапі змагань вкрай рідко. Щоб це зрозуміти достатньо подивитися на статистику виступів у ЛЧ "Шахтаря" та "Динамо". Донеччани потрапляли до числа 16 кращих клубів Європи лише тричі у історії. Кияни ж цього сезону опинилися у плей-офф головного єврокубку після 17-річної перерви.
Що потрібно робити
Очікується, що формат єврокубків на 2018-2021 роки буде затверджено вже цього року. Тож у Федерації футболу України залишається зовсім небагато часу, аби захистити інтереси власних клубів. Чи не найбільші сподівання покладаються навіть не на саму ФФУ, а на її екс-керівника - Григорія Суркіса, який є одним із віце-президентів УЄФА.
Також впливати на ситуацію здатні "Динамо" та "Шахтар", які є членами Асоціації європейських клубів. Карл-Хайнц Румменніге, який також є главою цієї організації, запропонував альтернативний шлях реформи Ліги чемпіонів.
За збереження формату наближеного до нинішнього, ключовим пунктом у ньому є надання топ-клубам гарантованого місця на груповому раунді, незалежно від того, які місця вони займають у національних чемпіонатах.
У такому випадку спортивним принципом доведеться пожертвувати. УЄФА на такий крок цілком може піти, адже вже так вчинив, затвердивши нинішній формат ЛЧ.
У кваліфікації турніру існують два паралельні відбори. У одному з них грають чемпіони слабших за рейтингом країн, а у іншому змагаються срібні призери таких чемпіонатів, як український та треті-четверті клуби з топ-чемпіонатів.
У підсумку такі клуби, як турецький "Фенербахче", французький "Монако" та бельгійський "Брюгге" опиняються за межами групового раунду. Натомість там виступають "пільговики" – білоруський БАТЕ, казахстанська "Астана" та ізраїльський "Маккабі".
Саме їх найчастіше згадують представники суперклубів, коли кажуть про відсутність глядацького інтересу до групового раунду. Тому скасування так званого "шляху чемпіонів" має бути найпершим кроком, на якому слід наполягати представникам України.
Що трапиться за найгіршого сценарію
Якщо найвпливовішим клубам вдасться дотиснути УЄФА і домогтися затвердження формату Ліги чемпіонів з 16 учасниками групового раунду, то українцям доведеться задовільнитися участю у Лізі Європи.
Цей турнір у разі змін у ЛЧ УЄФА також буде вимушений суттєво реформувати. Але у будь-якому разі він залишатиметься другорядним.
Врешті футбольні єврокубки можуть стати схожими на баскетбольні. Там найбагатші клуби створили Євролігу, у якій грають 32 найсильніші клуби. Для решти команд, серед яких і представники України, існують інші єврокубкові турніри, перемога у яких, за великим рахунком, нічого не варта.