Карпати без дерев. Як в Україні крадуть ліси

Нещодавно ЗМІ опублікували нові фото українських Карпат. На них наочно видно, як за 2 роки у геометричній прогресії зросла площа облисілих гір.

фото: Міжігірський квартал

Держлісагентство повідомляє, що у 2015 році обсяг незаконних рубок сягнув 24.1 тис.кв км. Однак у самому відомстві наголошують, що ця цифра не має нічого спільного з реальністю. 

Днями на сайті президента з’явилась петиція з емоційним заголовком "Негайно припинити варварську вирубку карпатських лісів та контрабандний вивіз лісу-кругляку з України!". Наразі петицію підписали близько 1500 громадян з 25 тисяч необхідних, щоб звернення розглянув президент.

Існує декілька офіційних видів вирубки: для головного користування, для оздоровлення лісів (так звані санітарні), рубка для будівництва доріг, прорідження.

Як працюють лісорубні схеми

Під виглядом знищення хворих дерев часто рубають молоді і здорові. Крім того, площі вирубки часто виявляються набагато більші за заявлені. Після них здається, що в лісі сталася епідемія - залишаються настількі великі лісосіки. 

Інший спосіб заробити на лісі – списати "ділову" (високої якості) деревину як дрова і продати приватним фірмам удвічі дешевше, або ж просто кілька разів рубати за одним і тим самим лісорубним квитком.

Зазвичай вирубаний ліс вивозиться з України кругляком (так називаються необроблені зрубані стовбури дерев). Хоча оброблена деревина коштує набагато дорожче, 80% лісу реалізується саме так – щоб було простіше. В цей же час легальні українські деревообробні підприємства ледь виживають.

Для обліку вирубаних дерев кожен офіційний стовбур повинен мати розпізнавальний чіп - пластиковий ярлик з унікальним номером. Однак, як розповідають місцеві мешканці, у "чорних лісорубів" такі чіпи зберігаються "мішками".

Неконтрольована вирубка лісу - справа рук не тільки браконьєрів, які відправляють її за кордон контрабандою в промислових масштабах. Активно рубають ліси для власних потреб і місцеві мешканці, які виправдовуються безробіттям у регіоні.

фото: Міжігірський квартал

Ще один пазл до загальної картини сировинної економіки України: жителі гірських регіонів виїжджають за кордон для заробітчанства, де займаються з-поміж іншого і столярною справою. Тобто виходить, що з одних і тих самих регіонів виїжджають і люди, і сировина, хоча обробка лісу змогла б дати місцевим мешканцям робочі місця та стати реальним сектором економіки.

Також варто наголосити, що контрабандні схеми вивезення деревини неможливо реалізувати лише за допомогою української корупції. В цьому мають бути замішані і митники ЄС, куди прямують незаконні ліси.

Ліс для терористів Донбасу

Окрім контрабандної вирубки і відправки за кордон, деревину рубають і продають на внутрішній ринок. Іноді українські адресати виявляються зовсім несподіваними.

Минулого літа стало відомо про затримання у зоні АТО 52 вагонів з контрабандою, в тому числі 12 ешелонів з деревиною, яку перевозили для сепаратистів "ЛНР" і "ДНР".  Як писали ЗМІ, цей ліс виявився не простим, а стратегічним – його використовували для будівництва нових укріпрайонів бойовиків, хоча в документах значилося, що це ліс третього сорту, "на дрова".

Схема працювала так: полтавські та чернігівські лісові господарства через аукціони реалізували деревину комерційній фірмі, яка в свою чергу перепродавала його сепаратистам.

Тоді судом було заарештовано 645 куб. м лісу вагою майже 600 тонн.

Як розповів Еспресо.TV екс-депутат Закарпатської обласної ради Олександр Солонтай, контрабанду лісу в "ДНР" та "ЛНР" використовують не тільки для укріпрайонів, а загалом всіх будівельних матеріалів.

"Між Україною і окупованим Донбасом курсує транспорт, який везе в тому числі і будівельні матеріали, які можна використовувати як для побутових речей, так і для будування укріплень. Ешелони цілими днями ходять туди-назад", - пояснює він.

Однак не Донбасом єдиним. В серпні минулого року Арсеній Яценюк заявив, що на Крим ідуть цілі фури лісу. Прем’єр назвав це "питанням на мільйони доларів". Таке можливо тільки тому, що в нас бардак на адмінкордоні між Херсоном і анексованим Кримом, констатував він. 

Без грошей та з пожежами

Окрім браконьєрської вирубки та контрабанди лісу, існує інша, можливо, навіть більш нагальна проблема. В бюджеті на 2016 рік гроші на догляд за лісом фактично закладені не були.

Так, у 2013 році на лісові господарства уряд виділив 438 млн грн, торік – 396 млн, у Держбюджеті-2016 закладено у 6 разів менше грошей - 66 млн грн, які передбачені лише для фінансування заповідників і національних парків.

За словами еколога Олега Листопада, це катастрофічно мало навіть для того, щоб виплачувати зарплати лісникам.

"Це означає, що фактично ніхто не займається протипожежною безпекою. Зараз все це підсохне і може спалахнути, попереджати пожежі взагалі нема кому", - пояснює він. 

За словами експерта, особливо це стосується Сходу та Півдня країни, де ліс не такий густий.

Крім того, відсутність грошей на зарплати – це ще одна причина збільшення вирубки дерев - фактично, за рахунок лісу платять зарплатню співробітникам лісових господарств.

Ліси за кордон. Так чи ні?

З листопада минулого року в Україні було на 10 років заборонено експортувати необроблену деревину. Мораторій був введений під ідеологією захисту українських виробників, адже більшість лісів традиційно продавалася за кордон.

Закон стосувався саме заборони експорту, про кількість вирубки в ньому взагалі не йдеться. Більше того, ефект "залякування", навпаки, призвів до багаторазового збільшення проблеми. Напередодні введення мораторію вирубки досягли гігантських масштабів - підприємці намагалися встигнути вивезти якомога більше лісу.

Активісти повідомляли, що, наприклад, зі станції "Чернівці" до Румунії поспіхом відправлялись сотні вагонів відбірного лісу-кругляка. Раніше туди їхав один ешелон (до 50 вагонів) раз на тиждень. В останні дні перед забороною - щонайменше 300 вагонів щодня.

Чернівці. Вагони з деревиною на шляху до Румунії. 
Фото lesovod.blogspot.com 

"Поки закон не набрав чинності, вирубують усе, що можна й не можна. Куди не їду по області - всюди лісовози… здається вони і свою дерев’яну хату розрубають та вивезуть. Так до 1 листопада Карпати залишаться лисими,” – обурювався тоді губернатор Закарпатської області Геннадій Москаль. Щоб попередити "облисіння" гір, він навіть ввів у області дострокову заборону на експорт лісу.

Традиційно, у закону були свої прихильники і критики. Перші наголошували, що треба захищати місцевих виробників, другі ж говорили, що мораторій призведе лише до зменшення лісозаготівель.

"Це неоднозначне рішення. Є певні види деревини, які в Україні не можна переробити в повному обсязі, наприклад тонкоміри, однак вони затребувані за кордоном. З іншого боку, був заборонений вивіз дуба. Це однозначно потрібно, адже його часто не вистачає і для українських виробників", - пояснює еколог Олег Листопад.

Однак, з моменту введення мораторію пройшло занадто мало часу, щоб можна було в повній мірі оцінити його ефект. 

Більш того, в Раді був зареєстрований новий урядовий законопроект, який пропонує скасувати заборону експорту. Його автори пояснюють необхідність поновити експорт тим, що мораторій на вивезення лісу порушує не тільки умови членства України в СОТ, а і положення Угоди про асоціацію з ЄС.

Якщо законопроект ухвалять, реалізація необробленого лісу буде здійснюватися на аукціонних торгах – окремо для українських покупців, окремо - для нерезидентів.

При цьому на торги для нерезидентів буде виставлятися обсяг лісоматеріалів, які не вдалося реалізувати на аукціонах для внутрішніх покупців.

Не зовсім зрозуміло, як нова аукціонна політика вплине саме на масштаб вирубки деревини. Логічно, що дозвіл на експорт може призвести до більш інтенсивного знищення лісів, які і без того катастрофічно рідіють.