Едді "Орел": Фільм року про культового невдаху

Якщо ви втомились від стандартних спортивних драм чи безглуздих комедій ні про що, фільм “Едді “Орел” - це винятково збалансоване поєднання жанровості, видовищності і реалістичності

У фільмі розказана історія реального спортсмена, британця Едді Едвардса, на перший погляд звичайного ботана, який втілює незвичайні мрії.

Хтось хоче стати космонавтом, а хтось… перемогти на Олімпійських іграх. Вже у підлітковому віці незграбний хлопчина Едді Едвардс з простої робітничої сім’ї оголосив, що стане чемпіоном, але ось в якому саме виді спорту, він не вирішив, бо не виявляв нахилів до жодного.

Функціонери і спортсмени, які трапляються Едді на шляху, будуть постійно створювати йому перешкоди. У прагматичному світі важко вижити мрійникам і ідеалістам. В ньому потрібно бути трішки божевільним, обов’язково безстрашним і неординарним.

Саме таким є Едді Едвардс, для якого кожен новий виклик - це можливість довести собі і світу, що він готовий до випробувань навіть ціною власного життя.

Саме у цей, вирішальний для себе момент, десь на гірськолижній базі у Німеччині він зустріне колишнього чемпіона, який любить хильнути чарку. Його прекрасно зіграв Г’ю Джекмен, який видається абсолютною протилежністю схибленому на Олімпіаді Едвардсу.

Для Джекмена світ професійного, олімпійського спорту - це вже пройдений етап, розчарування від якого він топить на дні чергового бокалу віскі. Він довго не знаходитиме з фанатичним Едвардсом спільної мови, але побачивши в одну мить його безстрашність, почне вболівати і допомагати йому.

Едвардс робитиме все задля втілення в якійсь мірі безглуздої і меркантильної мрії, тоді як тренер постійно врівноважуватиме його противаги і приземлятиме у моменти, коли той аж надто високо злітатиме, навіть не піднявшись на трамплін. Ідеальний дует, який вражає не лише комічністю, але й драматизмом.

Попри те, що головний герой у талановитому виконанні молодого британця Терона Еджертона марить Олімпіадою, він не переслідує суто спортивний інтерес. Для нього це у більшій мірі є боротьбою з комплексами, щоб змусити батька заповажати себе, нібито незграбного сина, який постійно клянчить гроші.

Коли тренер у виконанні Джекмена зрозумів, що для Едвардса головне не перемога, а участь, він його кидає, бо не звик бути у спорті і водночас займатись тим, що не приносить нічого, крім одноденної слави.

Та для справжнього мрійника ніщо не стає на заваді, і історія Едді Едвардса це доводить. Головне не зупинятися, навіть через біль і травми, нерозуміння найріднішої людини, підступність колег. Змагаючись у одному з найбільш небезпечних і травматичних видів спорту - стрибках з трампліна, Едвардс доведе усім скептикам, що засновник олімпійського руху П’єр де Кубертен був правий, коли говорив про те, що найголовніше у Іграх. Разом з тим він поверне і свого тренера, який усвідомить, що його підтримка і дружба для Едвардса - це чи не єдине, що потрібно будь-якій людині.

Зворушливе і захоплююче кіно “Едді “Орел” - це напіввигадка і напівреальність, але на відміну від нещодавнього фільму “Трамбо”, у цьому значна перевага цієї роботи, в якій немає сліпого копіювання реальності, а прибрехано доречно і місцями, щоб не перетворити фільм у псевдодокументальний опус.

Не має сумнівів, що автори пішли правильним шляхом не відображаючи усю, як це зараз модно, історію життя героя, а сконцентрувавшись на цікавому для кіноісторії епізоді з реального життя.

Атрибути 1980-х, в яких відбувається дія фільму, відібрані з неймовірною повагою і відчуттям часу. Олімпійські костюми британської збірної, емблема зимової Олімпіади у Калгарі-88 - педантично підійшовши до деталей, автори переконливо розповідають історію, яка лише навіяна фактами, а не є їх документацією.

У цьому фільмі є всі складові ідеального кіно, а за створення атмосфери часу відповідає влучна синті-попова музика у дусі 1980-х, яка певно писалася під впливом саундтрека Вангеліса для іншої спортивної кінодрами про Олімпійські ігри - “Вогняні колісниці” (1981).

Фільм “Едді “Орел” - це історія про того, хто не боявся робити помилки і боротися навіть зі здоровим глуздом, а йшов до своєї, хоч і кострубатої, але мрії.

Не намагаючись охопити неохопне, автори фільму взяли скромний проміжок підготовки британця Едді Едвардса до Олімпіади і розказали його настільки захоплююче, що цей фільм не залишить байдужими як любителів спорту, так і решту.