На початку квітня здавалося, що справа незаконно ув'язнених в Росії українців Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва та 73-річного Юрія Солошенка, обвинуваченого у шпигунстві, нарешті зрушила з мертвої точки.
Тоді російський Мін'юст у відповідь на запит українського відомства доручив підготувати необхідні документи для вирішення питання передачі політв'язнів Україні.
Таке повідомлення не могло не порадувати: з'явився реальний шанс, що українські політв'язні будуть звільнені.
Але чи дійсно це є кроком вперед і дає підстави для оптимістичних висновків? Адвокат Олександра Кольченка Світлана Сидоркіна розповіла Еспресо.TV, чого чекати чотирьом українцям та за ким зараз залишається останнє слово у справі щодо повернення в Україну.
"Журналісти часто невірно формулюють терміни щодо обміну та передачі українських політв'язнів. Йдеться саме про відбування покарання в Україні. Це передбачене Конвенцією Ради Європи 1983 року про передачу засуджених осіб. Згідно з цим, Мін'юст України та Мін'юст Росії збирають відповідні документи для того, щоб вирішити питання про відбування покарання в Україні. Не може стояти питання вірити чи не вірити Мін'юсту. Це порядок, регламентований законом", - розповідає Світлана Сидоркіна.
Наразі збираються необхідні для цього документи.
"УФСВП (Управління федеральної служби виконання покарань, - Ред.) Росії зараз на вимогу Міністерства юстиції Росії збирає документи, аби російський суд міг вирішити питання щодо можливості відбування покарання на території України. УФСВП вже перенаправило цей запит до колоній, в яких утримуються хлопці, аби ще раз взяти їхні заяви про згоду відбувати покарання на території України", - зазначає адвокат.
Утім, для позитивного вирішення потрібно дотримання кількох обов'язкових умов. Політв'язні повинні мати українське громадянство, у Кримінальному кодексі України мають бути статі, які б передбачали відповідальність за подібні злочини. Окрім цього, з моменту вступу вироку в дію має минути не менше 6 місяців позбавлення волі.
Чи є підводне каміння в цих умовах, яке може ускладнити процес передачі політв'язнів
Наразі відкритим лишається питання щодо громадянства. Хоча уповноважена з прав людини в Росії Елла Памфілова у своїй доповіді і заявила, що російська влада визнає українське громадянство Сенцова і Кольченка, є інший небезпечний момент.
"Йдеться про постійне місце проживання хлопців на території Росії. Якщо розцінювати з цих позицій, то виходить, що вони постійно проживають на території Росії (оскільки Крим був анексований Росією та вважається російською владою територією РФ, - Ред.). А це той момент, на підставі якого можуть відмовити", - побоюється Світлана Сидоркіна.
Коли всі документи будуть зібрані, а підстави для передачі політв'язнів визнані відповідними, що далі
Вирішувати питання передачі хлопців буде Федеральний окружний військовий суд за місцем знаходження колонії. Точні строки, як зазначає адвокат, ніхто назвати не може.
"Все це залежить від технічних питань: поки документи будуть зібрані, поки їх направлять до суду, поки суд їх прийме до виробництва, поки призначать дату, проведуть попереднє засідання. Все це тривалий процес", - каже Світлана Сидоркіна.
Зараз припускають: це питання вирішуватиметься протягом півроку.
Чи зможуть українські політв'язні поїхати додому одразу після передачі їх Україні
Справа залежить не лише від російської сторони. Суд України також має ухвалити рішення про те, що в Україні визнають вирок Росії, винесений по відношенню до Сенцова та Кольченка.
"Коли хлопці будуть в Україні, їх не зможуть одразу звільнити, - каже Світлана Сидоркіна. - Україна повинна виконати умови, інакше це буде порушенням угоди, укладеної між Росією та Україною. Звільнення Сенцова та Кольченка може бути здійснене в порядку якогось документа, який буде прийматися вже Україною, коли вони будуть перебувати на її території".
Тож, спершу український суд повинен буде змінити призначене в Росії покарання іншим рішенням, передбаченим законами України за вчинення такого ж злочину.
А поки українські політв'язні, незаконно засуджені Росією, відбувають покарання. І достеменно про справи хлопців нічого сказати не можна.
"Справа в тому, що Олег дуже далеко, і прямого зв'язку як такого з ним не було. Єдине, що відомо зі слів ГНК (Громадська наглядова комісія, - Ред.) в Якутську: всі умови утримання прийнятні, скарг від нього нема", - розповідає адвокат.
З Олександром Кольченком все простіше, зауважує Світлана Сидоркіна, адже він втричі ближче.
"Я дивилась відстань від Києва до Якутська – це 8,9 тис. км. А відстань до Копейська, де знаходиться Саша, - 2,4 тис. км. Різниця величезна і достатися до Якутська важко. Ми туди ще не доїхали. Чекаємо на вирішення цього питання", - зазначає адвокат.
Як розповіла Світлана Сидоркіна, у Олександра Кольченка вона була 22 березня. Окрім неї, Кольченка відвідують члени ГНК, в травні має приїхати на побачення мама, ходить місцевий адвокат. Адвоката ж для Сенцова поки не знайшли, але шукають. Якби Олег був ближче, уточнює Сидоркіна, то і з ним був би зв'язок.
Вона додає: "Члени ГНК розповідали мені, що він налаштований оптимістично. Він молодець, не падає духом, упевнений в собі, вірить і сподівається, що Україна їх не покине".