Під час семінару "Мікроекономіка від перших осіб", організованого аналітичною платформою VoxUkraine та Київською школою економіки очільник "Нафтогазу" Андрій Коболєв поділився своїм баченням того, як зробити газового монополіста України фінансово здоровою компанією.
"Нафтогаз". Корупція. Тарифи
Однією з функцій, для якої створювали "Нафтогаз", була консолідація корупції. Друга функція - дотування споживачів через дешевий газ, що потім держава компенсувала з податків. Ця модель була зручною особливо з точки зору можновладців. Бо, коли ти даруєш комусь газ, то цей хтось не буде ставити багато запитань.
Іншою функцією "Нафтогазу" було крос-субсидування – латання дірок від занижених тарифів для населення за рахунок продажу газу на промисловість і транспортування російського газу Україною.
Окрім цих двох напрямів діяльності усі інші сегменти є збитковими. Протягом 2015-2017 років крос-субсидування ліквідують.
Зі зміною корпоративного управління, запровадженням незалежної наглядової ради можна зробити "Нафтогаз" компанією, яка відповідає міжнародним стандартам і вимогам.
"Нафтогаз" має виконувати свою головну місію – забезпечення споживачів газу у максимально ефективний і фінансово сталий спосіб. Споживачі мають сплачувати за спожитий газ самостійно, а ті, хто не в змозі, можуть розраховувати на адресні субсидії.
Ми ділили "Нафтогаз"
Першим компонентом розділення "Нафтогаза" є відокремлення транспортування газу. Але тут, перш за все, важливо зберегти транзит російського газу територією України. Транспортування газу приносить $2 млрд доходів на рік і є складовою нашого ВВП. Втратити це дуже легко через Північний потік-2.
Збереження транзиту можливе за умови залучення європейського оператора до управління українською ГТС (газотранспортною системою. - Ред). Йдеться не про приватизацію труби (газопровід лишається у державній власності), а про входження у капітал управляючої компанії.
"Нафтогаз" готовий виділити ГТС в окрему незалежну від НАКу компанію, з новими принципами корпоративного управління. І в цю нову компанію залучити великого міжнародного інвестора, тобто оператора, який буде зрозумілим Європі.
Одразу є й погані новини – черги з охочих взяти участь в управління ГТС серед іноземних інвесторів нема
Вимоги західних інвесторів щодо входження в ГТС в першу чергу стосуються прозорості юридичної структури, мають бути зрозумілими права на використання ГТС, а також зрозумілі механізми розподілу доходів у майбутньому.
Але так само важливо досягнути юридичної чистоти, бо наразі в "Укртрансгаз" обсяг проблемних питань можна легко обрахувати двома цифрами. Це 11 млрд спірних кубів газу з групою "Приват" ("Укрнафта") і 4 млрд з Дмитром Фірташом. При наявності цих питань будь-який інвестор відмовиться входити в бізнес.
Підземні сховища газу
Що стосується ПСГ, то ми пропонуємо розділити сховища на декілька компаній. А потім ці компанії приватизувати, залишивши у державній власності сховища, критичні для забезпечення споживачів.
Чи буде у іноземних інвесторів бажання приватизувати ці сховища, тісно пов’язано з питанням завершення судового процесу із "Газпромом". Наш актив у вигляді транзитного контракту з "Газпромом", який закінчується у 2017 році, є цінним.
Контракт укладений із "Нафтогазом" саме тому, що НАК був єдиною групою і оператором транзиту. Відповідно, виведення активів з "Нафтогазу" автоматично призведе до розриву контракту з боку "Газпрому". Тому спочатку ми маємо закінчити суд у Стокгольмі.
Що буде з самим "Нафтогазом"
Сам "Нафтогаз" бажано передати під нагляд холдингу з управління державними компаніями через незалежну наглядову раду. Після цього ми запустимо процес приватизації решти активів "Нафтогазу". Через рік-два після виведення "Укртрансгазу", "Укрнафти" та інших активів вирішуватиметься доля і "Нафтогазу".
Якщо менеджмент компанії зможе створити повноцінний бізнес із трейдингу і транспортування газу, закріпитися на сегменті продажу газу, то "Нафтогаз" матиме певну цінність. Компанію, яка має цінність, можна продати, яка не має цінності – ліквідувати.