Зараз Ендрю Вуд – асоційований член Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House. Він працював послом Великої Британії в США, колишній Югославії, а також представляв інтереси британських компаній в Росії та інших пострадянських країнах.
Ендрю Вуд побував у Києві в ролі одного зі спікерів 9-го Київського безпекового форуму. В перерві журналісти Еспресо.TV поговорили з ним про кризові явища у Європі, процес євроінтеграції в Україні, офшорний скандал і референдум щодо виходу Великої Британії з ЄС.
Крим та Донбасс все ще лишаються під контролем Росії, це очевидно. Чи має бути продовжена дія санкцій?
Це дуже просте питання і моя відповідь – так. Тут не має бути жодних сумнівів. Санкції стали шоком для Росії та мали гарний ефект у схилянні її до дій. Кремль має усвідомлювати, що коли він зробить щось дурне й агресивне, санкції будуть посилені.
Чи мають США, Євросоюз та цілий світ вступати в діалог з Росією? Наприклад, щодо її агресії в Сирії, військових дій стосовно американських кораблів та літаків. Чи варто взагалі це обговорювати з Росією?
Це питання має кілька смислів. Немає сенсу в діалозі, який складається лише з вислуховування, адже він має бути взаємним. Росія на даний час не готова до діалогу з цих питань. Можливо, до якогось ступеня, вона готова до діалогу щодо Сирії. Тож не може бути діалогу з Росією в значенні обміну думками. Може бути діалог в сенсі заяв США та Євросоюзу про підтримку України. Вони мають наполягати, що дії Росії безглузді та агресивні.
У Євросоюзі зараз спостерігаємо спротив інтеграції. Йдеться, зокрема, про так званий Brexit – референдум у Великій Британії, на який виноситься питання виходу країни з ЄС. Враховуючи це, чи варто Україні залишатися на шляху європейської інтеграції?
Європейський Союз – це організація, яка розвивається. Вона має багато проблем. На мою думку, проект створення єдиної європейської валюти зазнав невдачі. Монетарна політика в Євросоюзі потребує покращення. Тим не менше, ЄС запропонував Центральній та Східній Європі модель взаємодії та співпраці, це дуже важливо.
Таким чином, я вірю у об'єднання Європи в загальному сенсі. Незалежно від нинішніх процесів, вона буде зростати та розвиватися.
Чим може закінчитися процес Brexit?
Зрозуміло, що коли більшість проголосує за те, щоб лишатися членом ЄС, нічого не зміниться. Якщо більшість проголосує за вихід, ніхто не знає, чим це закінчиться. Не думаю, що через це негайно зупиниться торгівля та кооперація. Ефект для Євросоюзу в цілому може бути важким. Втім, поки що цей процес оцінюється здебільшого емоційно.
Чи можна зараз говорити про кризу Євросоюзу та кризу демократії?
З точки зору еволюції Євросоюзу в цілому небезпека кризи існує. Євросоюзу не вистачає напрямків розвитку. Одна з головних проблем – неефективність структур. Але я вірю, що розвиток йтиме в позитивному напрямку. У найближчі п'ять років усе може змінитися.
Демократія – це таке явище, яке завжди перебуває в процесі та трансформації. Росіяни та Путін говорять, що відбувається щось жахливе, але для Британії це стабільний рух. Я пригадую, що коли Велика Британія вийшла з процесу створення Європейського монетарного союзу (відмовилась від входження в зону євро. – Авт.) це розглядалося як велика криза. Але в кінцевому результаті все обернулося на краще.
Який імідж має зараз Україна на Заході після скандалу з "Панамським архівом", який виявив офшори президента Порошенка? Чи не знизиться підтримка України?
Є різниця між Україною та її президентом, хто б ним не був. Звісно, питання важливе. Є нетерпіння у багатьох європейських країнах, оскільки існує багато наївного сприйняття щодо України.
Я особисто багато жив у колишніх радянських країнах та Югославії, і знаю, яким складним є процес зміни думок та ідей.
Існує великий контраст між тим, що відбувається в Україні, та тим, що відбулося в Росії. В Україні є справжнє громадянське суспільство, триває дискусія щодо шляху розвитку. Це те, до чого у Європі ставляться з розумінням. Ми маємо бути терплячими. Так само, як і Україна.