Король і президент. Як Елвіс Преслі зустрівся з Річардом Ніксоном

В українських кінотеатрах – все, що залишилось за кадром знаменитої зустрічі 37-го президента США Річарда Ніксона і музиканта Елвіса Преслі 21 грудня 1970 року

Про жодного американського президента не знято стільки біографічних картин, як про Річарда Ніксона. Опальний американський лідер, який зі скандалом пішов з посади, до сьогодні надихає кінематографістів на відображення його на екрані.

Цього разу американці зняли фільм про, мабуть, найбільш невинний епізод з життя Ніксона, про його зустріч з королем рок-н-ролу Елвісом Преслі.

Дія фільму охоплює невеличкий епізод, який став притчею во язицех. Нібито Преслі приїхав до Ніксона під Білий дім, аби просити його аудієнції. Президент, рейтинг якого невблаганно падав, все ж погодився на зустріч, хоч і дуже зневажливо коментував її вірогідність.

Ніксон був людиною старої формації, далеким від масової культури і не вважав, що Преслі - це та людина, з якою в нього будуть спільні теми на розмови. Саме тому першопочатково Ніксон просив помічників штучно перервати візит Преслі, аби чим скоріше покінчити з цією історією, до якої йому було абсолютно байдуже.

Усі ці звичні людські емоції страху перед невідомим і небажання виходити з зони комфорту дворазовий володар “Оскара” Кевін Спейсі демонструє неймовірно правдоподібно. Він справді схожий на Ніксона, але не зовнішністю, а саме жестами, повадками.

Вражаюче перевтілення Спейсі цікаве ще й тим, що його Ніксон не просто карикатурний персонаж, а жива людина, в якої є свої слабкості і примхи. Так само і з Елвісом, роль якого дісталась талановитому Майклу Шеннону.

Він грає короля, який знаходиться у млявому стані, пригнічений від слави і невдач Преслі критикує "Бітлз" і контркультуру. Його бажання зустрічі з Ніксоном тим і незвичне, що король рок-н-ролу якийсь “голий” і мав би шукати натхнення у іншому місці.

Але вони знаходять одне одного. Король Елвіс і президент Ніксон. Розмова, яка не одразу зав’язується між ними, демонструє, що і перший і другий насправді одного поля ягоди. В них спільні захоплення, вони так само пробиралися крізь терни до зірок і вони обоє не люблять лівих з комуністами.

Але це не все спільне. Вони так само вміло маніпулюють один одним, кожен з них грає у свою гру, вважаючи себе розумнішим. Насправді вони варті одне одного. Преслі намагається догодити Ніксону, тоді як останній ведеться на все це і все ж схиляє свого зіркового гостя до спільної фотографії, яка до сьогодні залишається однією з найбільш тиражованих в історії Білого дому.

Не можна сказати, що зустріч Преслі і Ніксона кардинальним чином змінила хід історії, не принесла анонсованої боротьби Преслі з наркозлочинністю. Кожен за стінами Овального кабінету продовжив бути собою.

Через чотири роки Ніксон зі скандалом піде з посади в результаті Вотергейтської справи, а Елвіс помре в результаті передозування у 42 роки у 1977 році.


Два найбільших патріота і консерватора програли свою боротьбу з часом і сьогоднішню Америку вже давно не здивуєш такими історіями. Сьогодні Обама чи не щодня зустрічається з поп-зірками, по суті будучи в першу чергу представником масової культури, а не політиком.


“Елвіс і Ніксон” - не шедевр, який будуть заносити у довідники чи нагороджувати преміями. Це легкий і дотепний фільм, який не бреше з формальної точки зору і досить правдоподібно ілюструє настрій, який панував у Білому домі напередодні нового 1971 року.

Головним достоїнством цього фільму є прекрасні акторські роботи Кевіна Спейсі і Майкла Шеннона. Не менш важливими є персонажі Коліна Генкса (сина Тома Генкса) і Алекса Петтіфера. Перший грає відданого помічника Ніксона, а інший - друга Преслі. Як виявилось, їх робота була хоч і за кадром, але мабуть ще більш важливою, ніж очікуваний результат - зустріч двох найпопулярніших людей США того часу.

Варто зауважити, що разом з фільмом у прокаті, Ніксон повернувся в Україну. Відомо, що він є єдиним з американських президентів, хто в розпал Холодної війни відвідав Київ, у травні 1972 року. Тепер він призначив нам зустріч на великих екранах і це той випадок, коли від пропозиції не відмовитись.