17 травня депутати Верховної Ради не пітримала законопроект, яким пропонувалось встановити кримінальну відповідальність для так званих "злодіїв в законі". Однак за ухвалення відповідного законопроекту проголосувало лише 178 депутатів при 226 необхідних.
З чим пов'язана необхідність введення терміну "злодій в законі" і які причини провалу ініціативи, з'ясовувало Еспресо.TV.
"Злодії в законі" в Україні
Хоча сам термін "злодій в законі" виглядає для сучасного обивателя чимось архаїчним, він все частіше на слуху останнім часом.
"Злодіями в законі" або "законниками" ще з радянських часів називали деяких представників злочинного світу, яких в кримінальному світі прийнято відносити до еліти і які користуються в ньому значним авторитетом.
Саме явище зародилося ще в 30-х роках ХХ століття в СРСР і надалі перейшло в країни СНД. Деякі країни, такі як Грузія і Росія, ще на початку 2000-х спробували викорінити це явище, ввівши в своє законодавство відповідні норми, які передбачають посилення кримінальної відповідальності за подібну діяльність.
Зокрема, в Грузії в 2005 році з ініціативи тодішнього президента, а нині губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі Кримінальний кодекс Грузії був доповнений статтею, згідно з якою членство в злодійському співтоваристві карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з штрафом або без такого. А перебування особи в становищі "злодія в законі" - позбавленням волі на строк від 7 до 10 років. Практично аналогічний закон діє і в Росії.
В Україні, на відміну від вищевказаних країн, навіть саме поняття "злодій в законі" чітко не прописано. Такий стан речей вкупі зі зростанням рівня злочинності через складну економічну і політичну ситуацію призвів до того, що останнім часом про діяльність "злодіїв в законі" чутно все голосніше.
За словами співрозмовника Еспресо.TV в карному розшуку Національної поліції, "злодії в законі" з колишніх радянських республік все частіше тягнуться до України та країн Європейського Союзу, оскільки їм все важче "працювати" в Росії та Грузії.
В Україні вони намагаються встановити свій контроль не тільки над злочинним світом, а й хочуть контролювати деякі сфери економічної діяльності. Останнім часом спостерігається особлива активність "злодіїв в законі" в Рівненській і Житомирській областях, де криміналітет намагається контролювати видобуток бурштину.
За даними СБУ, оприлюдненими головою парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрієм Кожем'якіним, в Україні на даний момент перебуває понад 27 "злодіїв в законі".
При цьому в Україні відзначається активність як місцевих, так і приїжджих "злодіїв в законі".
Тільки в квітні з України було депортовано грузинського "злодія в законі" Гочу Кахідзе на прізвисько "Курша" і вірменського кримінального авторитета Рафіка Амояна, відомого в певних колах на прізвисько "Рафік Єреванський", який є родичем убитого в Москві "злодія в законі" Аслана Усояна на прізвисько "Дід Хасан". Останній, в свою чергу, раніше був найбільш впливовим "злодієм в законі" на території колишнього Радянського Союзу.
Гоча Кахідзе
Рафік Амоян
Також ще восени 2014 року голова МВС Арсен Аваков розповідав, що українські правоохоронці затримали трьох "злодіїв в законі" під час "сходки" в одному з ресторанів Києва.
Серед них - 38-річний уродженець Кутаїсі, "злодій в законі" на прізвисько "Ватия", 33-річний "злодій в законі" на прізвисько "Лавасоглі Батумський", якого міліція затримувала на території України 4 рази, а також представник "Сухумського" клану, 43-річний "злодій в законі" на прізвисько "Гуга".
Тоді Аваков розповів, що затримані хотіли використати нестабільну ситуацію в Україні, щоб перерозподілити сфери впливу.
В планах учасників "сходки" було питання про взяття під контроль поставок енергетичного вугілля, а також пасажирських перевезень в Україні та незаконного видобутку бурштину.
Не дрімають і українські "злодії в законі", які час від часу потрапляють в оперативні зведення. Так, на початку травня в Дніпропетровську правоохоронці під час "сходняка" (зустрічі) затримали відразу 12 "злодіїв в законі", які є "смотрящими" за Дніпропетровською і Донецькою областями.
В цілому, за словами правоохоронців, мережа "смотрящих" покриває практично всі області України.
12 затриманих "злодіїв в законі"
Найбільш впливовим серед українських "злодіїв в законі" вважається Сергій Лисенко, в кримінальному світі відомий як "Лєра Сумський", що діє в Київській, Сумській і Харківській областях.
Крім нього, певний вплив в українському злочинному світі мають такі фігури як: Андрій Недзельський ( "Андрій Львівський"), Василь Русан ("Вася Ушатий") і Валерій Шеремет ( "Шарик").
Що пропонували депутати
Найбільшою проблемою для українських правоохоронців є неможливість притягнути "авторитетів" безпосередньо за їх статусність, що вже практикується в інших країнах.
Самі ж вони рідко "практикують", тому притягти їх за Кримінальним кодексом непросто. І якщо приїжджих гастролерів можна хоча б депортувати з країни, то з місцевими складніше.
За словами одного з авторів законопроекту, депутата від "Народного фронту" Антона Геращенка, саме введення поняття "злодій в законі" і кримінальної відповідальності за цю діяльність і було головною метою документа.
"Метою є не тільки посилити покарання, а взагалі ввести юридичне поняття "злодій в законі". На сьогодні такого поняття не існує. Є поняття організованого злочинного угруповання. Але "злодій в законі" це особливе поняття", - пояснює Геращенко.
Згідно із законопроектом, передбачалося встановити, що особою, яка займає вище становище в злочинній ієрархії ("злодій в законі"), є особа, яка відповідно до визначених у злочинному світі (злочинному середовищі) спеціальніх правил поведінки в будь-якіх формах організовує та/або керує злодійським світом (користується авторитетом у членів злочинного світу, надає їм завдання/доручення, що сприяють досягнення цілей злочинного світу, організовує злодійські розборки, бере участь у зібранні (сходці),злодіїв в законі" тощо).
При цьому передбачалося, що за обіймання "поста" "злодія в законі" передбачалася кримінальна відповідальність від 7 до 12 років позбавлення волі. Проте, авторам законопроекту не вдалося заручитися підтримкою колег у Верховній Раді, і документ прийнятий не був.
За словами депутата від "Самопомочі" Олени Сотник, багато депутатів не виступають проти ініціативи як такої, але просять її доопрацювати.
"Ідея нормальна, але її втілення було не дуже якісним. Було, наприклад, написано, що "злодієм в законі" може бути людина, яка користується значним авторитетом у злочинному середовищі. Знаєте, можливо, я користуюся авторитетом у злочинному середовищі, можливо, вони мене поважають за те, що висвітлюю питання боротьби з корупцією в податкових і митних органах. Але це ж не означає, що я є "злодієм в законі", - пояснює Сотник.
Підтримує колегу і депутат від Блоку Петра Порошенка, який раніше працював в органах прокуратури, Валерій Корпунцов. "Юридично документ недосконалий. Треба легітимізувати сам термін з наслідками вживання в юридичній площині", - вважає парламентарій.
У Раді законопроект набрав 178 голосів "за". При цьому проти його прийняття взагалі виступили два депутати "Опозиційного блоку" Тарас Козак і Василь Німченко. За словами останнього, саме поняття не можна вводити в такому вигляді.
"Що таке "злодій в законі"? Для авторів я хочу сказати, подивіться, це вираз, блатний вираз, а ми його вводимо в ранг закону, цю назву. Це неприпустимо ", - вважає депутат.
Згідно з регламентом, сам законопроект після його провалу в залі не можна розглядати до осені. Тим не менш, деякі парламентарії вважають, що Рада може розглянути введення поняття "злодія в законі" в іншому вигляді, якщо відповідна ініціатива пройде профільний комітет.
Хто такі "злодії в законі"
Основною характеристикою такого явища як "злодії в законі" є наявність чіткого кодексу кримінальних традицій, яким і слідують "авторитети".
Цей кодекс тривалий час був досить сталим, проте в останні 15-20 років все ж зазнав деяких змін, які проте визнають не всі представники злочинного світу, що часто призводить до суперечок між прихильникам старих традицій і молодими "злодіями в законі". Такий собі конфлікт поколінь.
У число основних особливостей "кодексу" входить повне неприйняття суспільних норм і правил та повну заборону на будь-яку співпрацю з державними органами.
Раніше "злодіям у законі" заборонялося мати нерухомість, одружуватись і мати дітей, проте ці заборони були скасовані.
Традиційно "злодієм в законі" може вважатися лише людина, яка має судимість, достатній авторитет у злочинному середовищі, щодо якої виконана формальна процедура так званого "коронування".
Проте, останнім часом стали відомі випадки отримання цього титулу людьми, які не відбували покарання. Таких злодіїв називають "апельсинами".
На відміну від інших кримінальних спільнот, ця організація не має чіткого центру управління, постійно функціонуючих відділень, а її верхівка діє на засадах повної рівності учасників, об'єднаних жорсткими рамками традицій. Органом управління цієї спільноти є "сходка", яка бере організаційні рішення.
У число функцій даного співтовариства входять згуртування окремих злочинців і їх груп, контроль над деякими сферами злочинної діяльності, вирішення конфліктів в злочинному середовищі, організація і контроль використання загальних злочинних кас ("общаків").