19 травня Петербурзький мировий суд виніс вирок російському художнику-акціоністу Петру Павленському у справі за мистецьку акцію "Свобода", проведену 23 лютого 2014 року в Санкт-Петербурзі. Суд постановив обмежити Петру свободу на 1 рік і 4 місяці. Однак від покарання художник був звільнений.
Річ у тім, що строк давності справи складав 2 роки і, відповідно, закінчився 23 лютого 2016-го. Тому покарання Павленському скасували.
Оголошення рішення суду відбувалося в Москві, де зараз в СІЗО перебуває Петро Павленський. Адже художник проходить ще за однією справою – "московською".
Його судять за мистецьку акцію "Загроза", проведену у листопаді 2015 року. Тому після завершення "петербурзької" справи художник залишиться в СІЗО ще на півроку.
"Свобода" в Петербурзі та "Загроза" в Москві. За що Росія судить митця
Петро Павленський – популярний в Росії та за її межами художник-акціоніст опозиційних поглядів. Він відомий низкою шокуючих мистецький акцій з політичним посилом. У суді він опинився через дві з них.
Спочатку після найтрагічніших днів української Революції Гідності, 23 лютого 2014 року, Петро Павленський разом з іншими активістами у Петербурзі влаштував акцію на підтримку українського Майдану.
На Малому Конюшеному мосту він спорудив барикаду з шин та підпалив її. Всі учасники акції били палицями по листах заліза, імітуючи події на українському Майдані. Над палаючою інсталяцією майоріли червоно-чорні та жовто-блакитні прапори.
Акція, яка отримала назву "Свобода", начебто "осквернила" міст, тож слідство кваліфікувало її за статтею Кримінального кодексу як "вандалізм, скоєний групою осіб з мотивів ненависті та ворожнечі".
Друга справа, "московська", була відкрита у листопаді 2015 року, теж за статтею Кримінального кодексу. Причиною стала мистецька акція Павленського під назвою "Загроза". Художник 9 листопада минулого року підпалив вхідні двері будівлі ФСБ на Луб'янській площі (більш відомої як Луб'янка). Павленський дочекався на співробітників поліції та здався їм.
Концепція акції "Загроза", за словами самого художника, така: Страх перетворює вільних людей на злиплу масу розрізнених тіл. Загроза неминучої розправи нависає над кожним, хто перебуває в межах досяжності для пристроїв зовнішнього спостереження, прослуховування розмов і кордонів паспортного контролю. Військові суди ліквідують будь-які прояви свободи волі.
Акція "Загроза" була висунута на здобуття головної в Росії премії в області сучасного мистецтва "Інновація". Утім оргкомітет зняв її з конкурсу без пояснень. У відповідь 4 члени експертної ради взагалі вийшли з її складу.
Проте іншу нагороду - імені Вацлава Гавела - художнику присудила Міжнародна правозахисна організація Human Rights Foundation "за креативне проведення протестних акцій".
Справа розслідується за статтею пошкодження об'єкту культурної спадщини, пам'ятника історії. А сам митець вимагає розслідувати її як "тероризм" на знак солідарності з кримськими політв'язнями.
Пояснює він це так: вимога спрямована проти лицемірства суддів, слідчих та інших прихвостнів бюрократичного апарату. Павленський зазначає, що подібна справа – це "напівзаходи", до яких звикло населення Росії і які маскуються під гуманізм.
Перебіг справ
Петро Павленський перебуває в московському СІЗО. Тому щодо "пітерської" справи проходило виїзне засідання в Преображенському районному суді Москви.
Строк давності за статтею, за якою проходить Павленський через акцію в Петербурзі, складає 2 роки. Відповідно після 23 лютого 2016 року справу мали закрити.
Утім, за російським законодавством припинення справи неможливе, якщо підозрюваний або обвинувачений проти цього заперечує. В такому разі розгляд справи триває за звичним порядком.
Тож справу Павленського не закрили. Прокурор затребував обмеження волі на 2 роки. Зрештою 19 травня суд оголосив вирок, яким постановив обмежити волю Петру Павленському на 1 рік і 4 місяці та звільнити його від покарання через закінчення строку давності.
Щодо акції "Загроза" кримінальна справа триває. Тому художник і досі перебуває в СІЗО.
Ця справа кардинально нічим не відрізняється від інших справ у Росії проти політв'язнів. Особливий цинізм і суперечливість полягає в аргументах, які висуває прокурор. Зрозуміло, якщо звинувачують Павленського за пошкодження об'єкту культурної спадщини, пам'ятника історії, має бути той самий "об'єкт".
Так, на думку слідства, будівля органів держбезпеки на Луб'янці через утримання тут діячів мистецтва має культурну цінність. Річ у тім, що в 30-х роках минулого століття у часи сталінських репресій тут катували письменників Осипа Мандельштама, Миколу Гумільова та інших.
Минулого тижня, коли Петра Павленського етапували транзитом через Мосміськсуд, конвоїри побили художника, зламавши йому ребро та перебивши коліно. У Павленського зараз тріщина ребра та внутрішні гематоми від побоїв.
Номер значка конвоїра відомий - 007666. Однак суд відмовився порушувати проти нього справу.
Лист Павленського до Оксани Шалигіної
Натомість справа проти Петра Павленського триває, і наступне засідання суду заплановано на 27 травня.
Інші мистецькі акції Петра Павленського
Всі акції цього художника-акціоніста візуально вражаючі, і що головніше – глибоко змістовні. Мистецтво Петра Павленського політичне. На його думку, мистецтво – це висловлювання, і навіть аполітичне мистецтво є вираженням політичної позиції.
"Шов"
Першу акцію, якою прославився Петро Павленський, він провів 23 липня 2012 року на підтримку Pussy Riot. Тоді у Москві йшов судовий процес над учасницями гурту.
Петро Павленський зашив собі рота ниткою та протягом півтори години стояв на одиночному пікеті біля Казанського собору з плакатом "Акція Pussy Riot була переграванням відомої акції Ісуса Христа (Мф. 21:12—13)".
Концепція: "Зашиваючи собі рота на фоні Казанського собору, я хотів показати становище сучасного художника в Росії: заборона на гласність. Мені не подобається заляканість суспільства, масова параноя, прояви якої я бачу всюди".
"Туша"
3 травня 2013 року Павленський провів мистецьку акцію проти репресивної політики влади в Росії. До будівлі Законодавчих зборів Санкт-Петербурга асистенти Павленського принесли його оголеного та огорнутого колючим дротом. Там художник пролежав нерухомо у напівзігнутому положенні, не реагуючи на людей навколо.
Через якийсь час поліцейські розрізали дріт, а невідомий чоловік завів Павленського до будівлі Законодавчих зборів.
Концепція: "Низка законів, спрямованих на придушення громадянської активності, залякування населення, неухильно зростаюча кількість політв'язнів, […] - все це закони не проти криміналу, а проти людей. […] Людське тіло голе, як туша, на ньому нічого немає, навколо нього дріт, винайдений для охорони худоби. Ці закони, як дріт, утримують людей в індивідуальних загонах: всі переслідування політичних активістів, "в'язнів 6-го травня", державні репресії і є метафорою цього загону з колючого дроту. Все це робиться, щоб перетворити людей на безвольну худобу, яка надійно охороняється, і яка може тільки споживати, працювати і розмножуватися".
"Фіксація"
10 листопада 2013-го на Красній площі художник прибив свої геніталії цвяхом до бруківки і просидів так оголений до прибуття поліції. До речі, акцію він навмисно влаштував у День поліції.
Концепція: "Голий художник, який дивиться на свої прибиті до кремлівської бруківці яйця, - метафора апатії, політичної індиферентності та фаталізму сучасного російського суспільства. Не чиновницьке свавілля позбавляє суспільство можливості діяти, а фіксація на своїх поразках і втратах все сильніше прибиває нас до кремлівської бруківки, створюючи з людей армію апатичних бовванів, що терпляче чекають на свою долю.
Зараз, коли влада перетворює країну на одну велику зону, - відкрито відбираючи у населення і переправляючи фінансові потоки на поліпшення забезпечення і поповнення числа службовців у поліції та інших силових структурах, суспільство допускає свавілля, і, забувши про свою перевагу, своєю бездіяльністю наближає тріумф поліцейської держави".
"Відділення"
Наступною після "Свободи" стала акція проти використання психіатрії в політичних цілях. 19 жовтня 2014 року Павленський, сидячи оголений на паркані інституту психіатрії імені Сербського в Москві, відрізав собі ножом мочку вуха.
Концепція: "Ніж відокремлює мочку вуха від тіла. Бетонна стіна психіатрії відокремлює суспільство розумних від божевільних хворих. Повертаючи використання психіатрії в політичних цілях - поліцейський апарат повертає собі владу визначати поріг між розумом і безумством. Озброюючись психіатричними діагнозами, бюрократ в білому халаті відрізає від суспільства ті шматки, які заважають йому встановити монолітний диктат єдиної для всіх і обов'язкової для кожного норми".
Після кожної акції поліція відправляла художника до лікарні, неодноразово проводилася психіатрична експертиза, але завжди його визнавали адекватним.