З 1 серпня в Україні буде введена особлива процедура для товарів на митниці, які підлягають огляду, відповідно до системи управління ризиками. Наскільки це полегшить проходження вантажів та як працює система ризиків зараз?
Зараз, крім затвердженого ДФС списку критеріїв ризиків, митниці в регіонах доповнюють цей перелік своїми ризиками, на підставі яких вони можуть затримати вантаж будь-якої компанії і піддати його ретельному огляду.
В управлінні профілювання ризиків департаменту митного контролю Державної фіскальної служби обґрунтовують це тим, що на кожній митниці є якісь свої нюанси роботи, інспекторам на місцях видніше, які порушення найчастіше вчиняють компанії ЗЕД.
Крім того, підставою для огляду може бути орієнтування з СБУ або органів прокуратури про те, що стосовно якогось автомобіля є підозра - в ньому може перевозитися контрабанда або вантаж за фальшивими документами і т. д. Часто за подібними орієнтуваннями можуть стояти конкретні замовники, які хочуть створити проблеми своєму конкуренту.
В результаті компанії, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД), втрачають час і гроші. Ми сподіваємося, що ситуація зміниться. На засіданні 25 травня Кабінет міністрів прийняв рішення, що обмежує перелік підстав для огляду товарів на митницях. Тепер не всі листи з інформацією від правоохоронних органів будуть підставою для огляду вантажів.
Який відсоток вантажів в Україні є "ризикованими"?
За даними представників Державної фіскальної служби, до списку ризикованих потрапляють лише 6% митних декларацій, проте реально під догляд підпадають близько 30% вантажів. Для порівняння: в Європі митники перевіряють лише 1% вантажів.
Яким чином можна зробити так, щоб компанії потрапляли до списків ризикованих лише на реальних підставах?
Для того, щоб уникнути зловживань при внесенні компаній до бази ризиків НАБУ має провести аудит, а також ввести персональну відповідальність щодо представників ДФС за безпідставне внесення компанії у списки ризикованих.
Контролюючий орган має проводити аналітику за встановлений період та виявляти зловживання повноваженнями з боку працівників ДФС та інших структур, виводити списки працівників, які внесли більше всіх компаній, на які спрацювали безрезультатні ризики.
І проводити роботу по з’ясуванню, яким чином компанія потрапила до списків та після перевірки - застосовувати дисциплінарну відповідальність. Я вважаю, що необхідно встановити чіткі, однакові алгоритми оцінки ризиків для всіх митниць.
Ризики повинні створюватися та додаватися у систему профілювання тільки представниками Департаменту організації митного контролю ДФС. Необхідно встановити заборону додавання профілів на рівні місцевих та регіональних митниць.
Як повинна проходити процедура внесення компанії до списку ризикованих?
ДФС має попереджати компанії про встановлення ризику. Представники бізнесу зможуть зрозуміти, з якими складнощами вони можуть зіткнутися при митному оформленні. Керівництво компаній має розуміти, що призвело до потрапляння до списків - чи то його працівники не якісно виконують свою роботу, чи компанія дійсно вчиняє дії, що тягнуть за собою порушення.
При попередженні про внесення у список ризикових - самостійно приймати рішення: продовжувати свою діяльність та працювати у рамках закону, чи ні.
Чи мають списки ризикованих компаній бути відкритими?
Так. Потрібно зробити онлайн сервіс, у якому буде наявна інформація про компанії, що порушили митні правила, не зважаючи на попередження про внесення їх до ризикових.
Кожен представник бізнесу буде мати можливість перевірити свого партнера за критерієм ризиковості – бачити, коли компанія отримувала повідомлення про застосування ризиків та, незважаючи попередження, вчинила порушення митних правил, чим зіпсувала свою репутацію.
Інформація буде знаходитись у вільному доступі – сервіс дає можливість перевірки партнера як українським, так і зарубіжним компаніям.