Головними ворогами росіян виявилися американці, українці і турки. Причому ставлення до всіх трьох країн, громадяни яких не зробили росіянам нічого поганого, формується не реальними страхами, а телевізійною пропагандою і стереотипами.
Кращого пояснення того, чому президент України заборонив в'їзд на територію нашої країни російським медійним начальникам і не знайти - мерзотники буквально риють прірву між нашими країнами, допомагаючи безвідповідальним співвітчизникам знайти виправдання агресії, вбивств, тортур, руйнувань і репресій, які здійснюються Росією на окупованих територіях.
Ставлення росіян до українців тільки погіршується. Якщо в минулому році ворогом нашу країну вважали 37 відсотків опитаних Левада-центром, то зараз кількість ненависників України зросла до 48 відсотків.
На перший погляд, це дивно. Активних бойових дій на сході України не ведеться, російська телепропаганда теж послабила свій натиск і вправляється в ненависті до Туреччини - за рік число зомбованих, які вважають ворогом цю країну, зросла в Росії з 1 відсотка до 29! Чому ж тоді така ненависть?
А тому, що саме з Україною і санкціями цивілізованого світу проти путінського режиму більшість росіян пов'язує погіршення свого життєвого рівня, відсутність продуктів, неможливість купити необхідні ліки, прощання з єгипетським відпочинком і іншими радощами, на які задоволені раби проміняли свої права і свободи.
Те, що санкції - результат агресії і не вони, а фатальне зниження нафтових цін поставило крапку на російській "халяві", більшості жителів Росії навіть на думку не спадає. За радянською звичкою росіяни шукають ворога не в своїй тотальної безвідповідальності, а в тих, на кого вони напали.
На сприйняття тих, хто вибирається за кордон - а таких в Росії незначна меншість - впливає погана репутація і неприємні запитання, які задають іноземці. А хто винний? Звичайно, Україна! Коли вона вже повернеться до стійла? Тоді і ставлення до неї буде таке ж тепле, як до Білорусі - найкращому другу Росії згідно з тим самим опитуванням.
Але це - брехлива любов: величезна частина російських міщан на чолі з президентом Путіним впевнена, що ніяких України і Білорусі "ніколи не існувало". А ось Росія, цей випадковий огризок Золотої Орди, "була завжди".
Українцям варто підготуватися до того, що чим далі ми будемо віддалятися від Росії, чим більших успіхів будемо досягати в європейській і євроатлантичній інтеграції, чим з більшою повагою будемо ставитися до власної мови, історії та культури - тим більшою буде ненависть до нас російського охлосу.
Але це варто пережити. Тим більше, що вже за кілька десятиліть росіяни звикнуть, що Україна - ця інша країна, перепишуть підручники історії і перестануть приїжджати до Києва, Одеси чи Харкова з вигуками "це все було наше".
І ворогами нас теж перестануть вважати. Адже Польща, яка з боями і втратами відбилася від "старшого брата" і була ненависну йому всі передвоєнні десятиліття, сьогодні не входить навіть в першу десятку "ворогів Росії".