Олекса Шалайський: ГПУ - це організація, яку варто розігнати і засипати попелом

Олекса Шалайський, головний редактор сайту "Наші гроші", розповів Еспресо про вплив судової реформи на подолання корупції, антикорупційний "гудок" Саакашвілі і нові заробітчанські "тєми" українських силовиків

Олекса Шалайський про ГПУ, СБУ і АП в корупційних схемах

або

На Одещині Саакашвілі займається не боротьбою з корупцію, а піаром

Сталося: прийняли закон про новий судовий устрій України, оприлюднили "амбарні" книги регіоналів. Чи будуть з цього якісь відповідні наслідки?

Насправді, я можливо буду не в тренді, але почну з оцих списків Партії регіонів. Я, чесно кажучи, думаю, що їх оприлюднення, воно не те що не несе якогось особливого позитиву, а навіть збиває з колії.

Річ у тому, ну грубо кажучи, ми от зараз можемо аналізувати корупцію Леніна чи Сталіна, Брежнєва і якихось ще там людей, яких вже забули  і так далі. От і зараз ми раптом дізнаємось, що в 2012 році якийсь там Охендовський заробив. Ну, експерти, навіть якісь мінімальні, і так знали про це. Можливо, не знали точних сум, але це ж не є якимсь одкровенням. Навіть, якщо буде доведено, що ці гроші взяті, - адже це готівка. Ну, взяв він гроші. А за що взяв!?

Посадити їх вдасться?

Ні, абсолютно. Мінімальні шанси. От беремо Охендовського, бо це яскрава фігура, голова ЦВК, органу, що впливає на вибори. От написано, що, мовляв, Охендовський підписався і взяв 20 тис. доларів. А він каже, що не брав. Беруть на експертизу, кажуть що це ніби ваш підпис. А він каже, що ні. І навіть якщо взяв, то за що? Там ж не написано -  за що, які послуги надані, хто роздавав.

Ми, чесно кажучи, зараз, коли спілкуємось з правоохоронцями і коли вони розповідають, в який спосіб треба довести хабар, то вони кажуть про безліч всіляких проблем: і фіксування, і мічені гроші, і щоб забігли в той самий момент і так далі. Тобто це злив – матиме такий собі моральний вплив, - пошук корупції, за яку неможливо посадити.

Тобто це виведення проблеми в піар, чи в "гудок".

Так. Це виведення в "гудок" проблеми. Бо ж от коли зараз крадуть гроші...

А якщо говорити про судову реформу - після неї суди мали б запрацювати. Маємо оновлену Генеральну прокуратуру, яка також мала б допомогти посадити всіх невловимих емісарів режиму Януковича. Бо вже два роки якось одні кивають на Махніцького, Махніцький перекивує на наступників і так далі.

Наша організація вже настільки глибоко залізла в ті всі правоохоронні реформи, що вже аж гидко стає, бо бачиш реальну ситуацію, яка там є. Я, чесно кажучи, зараз частково вірю лише одній організації – НАБУ.

Якщо в НАБУ люди йшли на зарплату в 30 тис. гривень і ми розуміємо, що на таку зарплату може прийти більш-менш чесна людина, то прокуратура і міліція все робили в перерахунку на старі зарплати – там вибір йшов перервано з сортів однієї субстанції.

Тому, в принципі, зараз ГПУ - це організація, яку варто розігнати і засипати попелом. За логікою має бути створена нова організація – Державне бюро розслідувань, а прокуратура взагалі має займатися якимись дрібничками.

Але цей ДБР мав бути створений ще місяць тому, і те, що його ще навіть не створили, а тільки починають створювати, думаю, що це робиться спеціально, під тиском адміністрації Президента для того, щоб далі рулила Генпрокуратура. Бо ж поки не створено ДБР, то ГПУ далі керує.

І от що ще цікаво, ми зараз аналізуємо різні суди, де  ГПУ  бере участь. І от вони кажуть, що, мовляв, взяли на хабарі мегачоловіка, а козли з суду відпустили . І всі пишуть, що судді такі погані. Але, коли читаєш вирок, то часто виявляється, що ГПУ приходить з абсолютно якимись бездарними звинуваченнями. І якби я був суддею, я б теж його відпустив.

Це ж свідома технологія.

Абсолютно свідома.

Зліпити справу так, щоб вона провалилась в суді.

Малого того, яким це чином виглядає: прокурор приходить на перше засідання і каже: "я стверджую, що небо жовте". Суд каже: "Та ні, воно синє. Давайте відпустимо". Прокурор іде в апеляцію і все одно каже, що небо жовте і так аж до Верховного суду. І коли вже остаточно програє прокуратура, то кажуть, що це судді саботують їхню роботу. Деколи судді саботують, але не у більшості.


От якщо ми візьмемо 10 корупційних справ у судах, то у 8 з 10-ти винна сторона звинувачення, тобто ГПУ, а причепом міліція чи СБУ.


Тобто таки все ховається у прокуратурі?

Думаю так. Зрозуміло, найкраще бореться проти корупції страх. Ніякі не білборди "Не бери хабарі" і так далі  - це без шансів. Якщо навіть церква за 2 тисячі років не змогла зменшити корупцію, то що тут говорити про мораль.

Але спочатку має бути якась більш-менш нормальна зарплата, але відразу, паралельно,  і нормальна кримінальна відповідальність. А у нас цього механізму нема, на жаль, поки що. Бо ж єдина організація, яка має достойні зарплати і ще щось працює, – НАБУ.

А СБУ?

Чесно кажучи, за останні три місяці ми побачили 5 історій, коли СБУ  виступала як фабрика заробляння грошей. Вона завжди була фабрикою заробляння грошей, але зараз вони отримали неймовірний кийок, який називається стаття щодо фінансування тероризму.


Це робиться таким чином. Є, умовно, львівський чи черкаський завод, який, наприклад, робить цеглу. Я заїжджаю в "ДНР", агент вивозить з "ДНРу" цеглу і каже : "Я купив цю цеглу в "ДНР". Ви туди возите, а значить там у вас є якесь відділення, що продає вашу цеглу, а значить вони зареєстровані в органах "ДНРу", а це, значить, фінансування тероризму і так далі".


І поки людина намагається довести, що це абсурд, починається виїмка всіх документів, арешт рахунків і так далі. І такі історії всі під кальку. Потім все віддають, за півроку, коли фірма вже лежить.

А цей мотузочок може розв’язуватись, чи-то зав’язуватись за допомогою тієї самої Адміністрації Президента? Вони ж там сидять, щось аналізують, можливо, моніторять наш теперішній ефір.

Думаю, якби раптом вони дивилися цей ефір, то б сказали: "Справді. Потрібно якось понатискати на клавіші, щоб такі ефіри більше не виходили". Я думаю, що це, насправді, єдина їхня реакція на такі речі. Історій стало забагато, а людей, що ними займаються – та сама кількість. І вони вже не встигають відбивати атаки корупціонерів, а ті почали піднімати голову, особливо в регіонах, бо в Києві концентрація активістів висока і можна "гуртом батька бити".

Які в нас найбільш корумповані регіони?

На першому місці в нас завжди ішов Харків, він і лишається. Там люди взагалі, по-моєму, "без башні", без берегів. Причому вони дуже часто це роблять майже офіційно. Може Кернес сісти і написати указ – "Не видавати нікому ніякої інформації". Це не те, що незаконно – це антиконституційно, але ця штука там вже 3 роки працює і нічого. Тобто, скажімо так, чим далі на Схід, тим більша корупція.

А Одещина славна?

Там багато корупції, бо там морський кордон і жирні землі.

А зусилля Саакашвілі щось принесли?

А він там майже нічого не робить. Ну, реально. Це тільки піар.

Тобто тільки піар і "гудок"?

Щось вони роблять на митниці, але митниця - це ж не Одеса. Одеса - це комуналка, земля, будівлі і тут взагалі нічого не робиться. От по піару це виглядає так: він створює антикорупційний штаб, люди входять, засідає штаб облдержадміністрації. Там висить скринька: "якщо ви знаєте про корупцію, то киньте сюди". Бабці підходять, кидають це все, що "у мене ЖЕК не дає воду з 5 до 8". Ну от такого рівня. А люди щось хочуть, але це ж потрібні знання, бажання…

Це вимагає системної роботи – це ж не просто звинуватити когось у корупції.

Так. Це потрібна достатньо методична робота, я б сказав квадратно-гніздовий метод: "Я хочу перевірити всі рішення сесії міськради за останні півтора року і зрозуміти, де там корупція". Ну, але є проблема з цим.


Загальна проблема регіонів полягає у тому, що там корупція дуже часто легальна.


От, наприклад, перед виборами збирається сесія Кіровоградської міської ради і, оскільки, це останнє їхнє засідання, бо будуть вибори, то між депутатами ділять кілька десятків жирних шматків землі. Всі в шоці. А їм що!? Це як "дембельський акорд" - порозбирали собі і пішли. Мало того, частину з них переобрали. І всі кричать, але вони кажуть, що все законно. Несправедливо, але законно. Ну от така штука.

Є  ще момент стосовно рекридитування банків: чи є шанс  створити чесний механізм і з’ясувати, а де ж поділися ті гроші? Чи були вони розкрадені, чи-то злі язики плещуть на чесних банкірів?

В Україні є дуже велика проблема: рівень корупції знизився там, де ми її можемо контролювати, а там, де не можемо – вона лишилась на тому самому рівні.  Це стосується армійських закупівель, "Укроборонпром", податкова, готівка митників  і в тому числі Нацбанк. Тут можуть працювати лише правоохоронні органи.


І тому зараз, я вважаю, що найкорупціогенніша посада, тобто потенційно найкорупційніша посада це президент, а не прем’єр-міністр. А чому!? Тому що під ним ці точки, теж достатньо корупційні, які ми не можемо проконтролювати.


Ми не можемо проконтролювати армію, це президентська квота, ми не можемо ГПУ проконтролювати, Нацбанк не можемо. І вони один одного ще мають контролювати. Тобто, умовно, я маю прийти до СБУ чи ГПУ і сказати, а давайте проконтролюємо НБУ, як він там і що рефінансує. Вони скажуть, що "ми все проконтролювали, там все нормально". Тому я зовсім не здивований , що гальмується створення Державного бюро розслідувань, тому що воно є ризиковим для президента, що туди зайде не президентська людина і …

І Луценко не поможе в такій ситуації.

Не поможе, бо в нього заберуть слідчі повноваження. І Луценко лишиться біля розбитої пляшки.

Тобто, наскільки я розумію, не дарма провалилась верховнорадівська ТСК з приводу цього, вже призабутого, Панамагейту?

Йому, про всяк випадок, навіть не дали стартувати, хоча всі казали немовби,  що в тому нема проблем. Ну то зробіть ТСК і нехай вона скаже , що там не має проблем!  ТСК має плюс в тому, що вона, фактично, може допитувати різних високопосадовців.

Вони можуть викликати Гонтареву і вона буде 40 хвилин відповідати на їхні питання,  і якщо вона буде брехати, то воно матиме якісь наслідки. От це єдине. Щоб в нашій історії українська ТСК дійшло до якоїсь мегаправди, я не пригадую, але, про всяк випадок, нехай і ТСК не буде.

Тобто зараз, якщо в двох словах, виглядає так, що влада хоче прикрити купу речей і, на щастя, їм це не вдається через тиск громадськості і з допомогою західних країн. Зараз виглядає так: громадськість звертається до влади, влада відсторонюється, тоді громадськість звертається, припустимо, до посла США, той знов до влади, але в нього є аргумент…

…даємо мільярд, чи не даємо мільярд …

…і влада каже: "дорога громадськість, ми вам обов’язково все розповімо". От тільки таким методом.