Футбольне Євро та політика: франкісти, санкційна Югославія та збірна СНД

Події рівня футбольного Євро є не тільки спортивними. Гасло "Спорт має бути поза політикою!" часто-густо залишається красивим, але беззмістовним висловом.

Політики та партії, уряди та спецслужби, радикальні угруповання та просто громадські активісти все одно втручаються у перебіг спортивних заходів.

Еспресо.TV нагадує найбільш цікаві приклади втручання політики у таке спортивне свято як чемпіонат Європи.

Євро без іспанських франкістів

Перший чемпіонат Європи з футболу, який тоді називався Кубок європейських націй, відбувся у 1960 році.

Турнір проходив за олімпійською системою. Всього в цьому першому змаганні такого типу брало участь 17 команд. 13 країн, серед яких були збірні Англії, Бельгії, ФРН, Італії, Голландії, Швеції, відмовились від участі в турнірі, посилаючись на надмірну завантаженість футболістів в клубах.

Тоді і стався один з перших політичних скандалів на футбольних Євро. У чвертьфіналі турніру мали зустрітися збірні Радянського Союзу та Іспанії.

У Іспанії при владі тоді був антикомуністичний диктатор Франсіско Франко. З СРСР у нього були погані стосунки ще з періоду громадянської війни у Іспанії, яка відбувалась у 1930-і роки.

Гравці Іспанії за політичними мотивами відмовилися їхати на матч до Радянського Союзу. Іспанцям через це зарахували технічну поразку.

Після цього у «фінал чотирьох», де розігрувались медалі, вийшли три команди з соціалістичних країн - СРСР, Югославія і Чехословаччина. У цьому випадку проявилась тенденція значної уваги з боку соціалістичних країн до змагань саме на рівні збірних.

На наступному чемпіонаті у 1964 році участь команд з «капіталістичних» країн була вже значно більш активною.

А от на Євро-80 стався один з перших випадків, коли англійські фани-хулігани вийшли на міжнародний рівень. Чемпіонат відбувався в Італії. Перед матчем Англія-Бельгія фанати розгромивши декілька магазинів і кафе у Туріні. При цьому вони поранили кількох поліцейських. Багато англійських фанів були заарештовані.

Бійка на матчі Англія-Бельгія у 1980 році

На стадіоні італійським поліцейським довелося застосовувати сльозогінний газ. Згодом матч довелося зупинити. Представники УЄФА оштрафували Англійську футбольну асоціацію на 13 тисяч швейцарських франків.

Конфлікт отримав політичне забарвлення. Врешті-решт британська королева Єлизавета була змушена публічно засудити дії своїх хуліганистих підданих.

Останній матч НДР та збірна екс-СРСР

Збірна НДР. Одне з останніх фото

Наприкінці вісімдесятих років у Європі почались суттєві політичні зміни, які мали вплив на спортивні події. Розпад Радянського Союзу, об’єднання Німеччини, війна у Югославії не могли не позначитись на підготовці до футбольних змагань.

Першою «постраждала» збірна НДР. Об’єднання Німеччини відбувалось шляхом приєднання Сходу до ФРН. Це стосувалось як політики з економікою, так і футболу. Збірна НДР повинна була зникнути, а гравці (якщо пощастить) вступити до більш сильної команди ФРН.

При жеребкуванні відбіркового циклу чемпіонату Європи 1992 роки збірні ФРН і НДР опинилися в одній групі, що полегшувало об’єднання двох команд. Ще до того, як збірна НДР зіграла свій перший відбірковий матч з Бельгією, було прийнято остаточне рішення про об'єднання Німеччини восени 1990 року.

Матч Бельгія-НДР відбувся 12 вересня 1990 року у Брюсселі і став останнім в історії східнонімецької збірної. НДР перемогла з рахунком 2:0, але зустріч отримала статус товариської. Надалі у цій відбірковій групі виступала об’єднана збірна ФРН.

У 1992 році відбувся черговий фінальний турнір європейської першості. СРСР тоді вже офіційно не існував, але радянська збірна відіграла відбірковий турнір. Правилами УЄФА не була передбачена участь команд неіснуючих держав.

Збірна СНД у 1992 році

Російські футбольні чиновники будь-яким способом намагались врятувати збірну вже колишнього Радянського Союзу. У Москві з цією метою вони створили Асоціацію федерацій футболу Співдружності Незалежних Держав.

Також вони використали увесь свій вплив для того, щоб УЄФА дозволив збірній країн СНД участь у фіналі Євро-1992. Європейські футбольні чиновники тоді прихильно поставились саме до російських вимог і збірна СНД перший і останній раз виступила на футбольній першості.

На Євро-1992 відбулась ще одна спортивно-політична подія, яка навіть мала наслідки для результатів турніру.

31 травня 1992 року, менш ніж за два тижні до початку фінальної частини Євро УЄФА за рекомендацією Ради безпеки ООН ухвалив рішення виключити Югославію з числа учасників турніру. Югославію замінили Данією, яка зайняла друге місце у відбірковій групі.

Збірна Югославії на початку 1990-х

Збірна Югославії, яка тоді складалась з сербських та чорногорських футболістів, стала жертвою міжнародних санкцій, накладених на цю країну за боснійську війну.

30 травня 1992 року Рада Безпеки ООН проголосувала за введення санкцій проти Югославії, ухваливши резолюцію під номером 757. До цього генеральний секретар ООН Бутрос Галі і Рада Безпеки вимагали від Союзної Республіки Югославія припинення втручання в події у Боснії і Герцеговині і виведення з Боснії підрозділів Югославської народної армії.

Резолюція забороняла країнам-членам ООН будь-які торгові операції з Югославією, використання югославських кораблів і літаків, ділові контакти, усі фінансові транзакції.

Заморожувалися югославські валютні фонди за кордоном, заборонялася участь югославських представників в спортивних заходах за кордоном, зупинялася науково-технічна і культурна співпраця.

Данія тоді не просто стала учасницею європейської першості, а ще й зуміла перемогти на цьому престижному турнірі. Чемпіонство Данії стало несподіванкою для усіх, враховуючи той факт, що данці дізналися про свою участь в Євро-92 всього за декілька тижнів до початку першості.