Ну от і скінчилась пісня про особливий шлях Криму. З початком російської окупації він втратив свій автономний статус.
А тепер навіть окремої адміністративної одиниці федерального рівня зі словом "Крим" у назві не буде. Указом Путіна півострів разом із Севастополем включили до складу Південного федерального округу з адміністративним центром в Ростові-на-Дону.
До складу округу входять також дві республіки: Адигея та Калмикія, три області (Астраханська, Волгоградська і Ростовська) і Краснодарський край.
Міняйло, Бєлавенцев та Аксьонов. Фото: sevstory.ru
Отже тепер Крим — не якась особлива "духовна колибель" з особливим статусом. Уваги йому буде приділятися не більше, ніж тій же Адигеї.
Навряд чи побільшає грошей, які тепер виділятимуться не з Москви напряму, а через Ростов. Медведівське "денег нет" актуальності не втрачає, навіть навпаки.
Крім того, Путін провів ще й кадрову "чистку" та відправив у почесне заслання "губернатора" Севастополя Сергія Міняйла та його покровителя, представника президента РФ на півострові Олега Бєлавенцева.
Першого призначили представником президента в Сибіру (ящо зовсім точно — в Сибірському федеральному окрузі). Бєлавенцева — представником президента в Північно-Кавказький федеральний округ. Один з найбільш проблемних, до речі — до його складу входять Чечня, Інгушетія та Дагестан, в якому місцеві терористи досі відстрілюють поліцейських.
Міняйло та Бєлавенцев — відомі персонажі навіть за межами Криму.
Колишній "губернатор" прославився скандалом навколо історико-культурного заповідника Херсонес, керівником якого хотів призначити московського попа замість проросійського, але все-таки вченого. Це був дуже показовий випадок, коли "скрєпи" в місцевих жителів затріщали по швах.
А Бєлавенцев — це той самий кадр, який у лютому 2016 року в інтерв'ю НТВ зробив камінг аут і розповів, що російські "зелені чоловічки" збиралися стріляти по літаку з Турчиновим у випадку, якби він намагався сісти в Криму.
Міняйло давно "на ножах" з Олексієм Чалим — колишнім "народним мером" Севастополя. Тим самим, який тис руку Путіна після ухвалення рішення про анексію та підписав відповідні папери. Але його швидко витиснули з влади, зараз Чалий — депутат законодавчих зборів Севастополя.
У лютому 2016 року в Севастополь прибув десант політтехнологів для прятунку рейтинга Міняйла та Бєлавенцева, який упав нижче плінтуса. Очолював команду рятівників піарник Олег Матвейчев.
Завдяки його зусиллям з'явився "документальний фільм", який мав на меті довести, що справжніми героями "кримської весни" були Міняйло та Бєлавенцев. Він мав назву "4 оборона Севастополя почему герои не те?" (правопис як в оригіналі).
Український журналіст Ігор Соловей відзначав тоді, що для українців "відеошедевр" цікавий доказами участі Росії в анексії. Окрім іншого, фільм стверджує, що саме Міняйло та його люди виконували більшу частину диверсійної роботи під час анексії.
Пєсков назвав висилку Міняйла та Бєлавенцева з Севастополя "плановою ротацією", та в це не віриться.
Більше схоже на те, що Путін вирішує проблему падіння лояльності до окупаційної влади з боку місцевого населення напередодні виборів до Держдуми радикальними методами, видаляючи конфліктних персонажів як прищі.
Цікаво, що новими кураторами Криму будуть теж досить цікаві персонажі. Головою Південного Федерального округу призначено Володимира Устінова — екс-генпрокурора та екс-міністра юстиції, який координував розслідування загибелі субмарини "Курськ". Саме йому не міг додзвонитися Путін коли підводний човен затонув.
А за Севастополь відповідатиме Дмитро Овсянніков, який до цього працював заступником міністра промисловості й торгівлі РФ. Газета "Московский комсомолец" обізвала його "міцним господарником" та відзначила, що вся кар'єра цього відносно молодого чиновника пов'язана з державним управлінням та великим бізнесом.
Зачистка чекає і "прокурора" Наталю Поклонську та "голову уряду" Сергія Аксьонова. Їх восени оберуть по списку "Єдиної Росії" в депутати Держдуми і зашлють в Москву придумувати нікому не потрібні закони. Бо потрібні спускають з уряду чи путінської адміністрації. На їх місце, напевно, пришлють менш одіозних ставленників.
Посол на закуску
Також у четвер Путін звільнив з посади посла РФ в Україні Михайла Зурабова. Як стверджує видання URA.ru, причиною стало невдоволення його роботою на українському напрямку.
Ще до подій на Майдані ЗМІ охрестили Зурабова "дипломатом у футлярі". Він працював послом в Україні з 5 серпня 2009 року. І враховуючи, що стандартний строк перебування посла — чотири роки, він планував залишити Україну ще в 2013 році.
Але після Революції гідності дипломата залишили: схоже, у Кремлі вважали, що бізнесмен Зурабов знайде спільну мову з бізнесменом Порошенком.
Дипломата, якого у 2014 році "відкликали для консультацій" у Москву, згодом повернули в Київ та ввели навіть до складу контактної рупи в Мінську. Схоже, результатами його роботи Путін лишився невдоволений. Цікаво, кого призначать замість нього. Це може вказати на те, які подальші плани має Кремль — воювати чи розмовляти.