На Вашу особисту думку – багато людей в Україні знають про гепатит? Чи вони дізнаються про нього вже тоді, коли їм поставили цей діагноз?
За нинішніми даними, в організації охорони здоров’я, в Україні хворіє на хронічний вірусний гепатит майже 2 млн осіб. А на офіційному диспансерному обліку знаходяться 73 тис. Це ті, хто хворіє на вірус гепатиту.
Чому така різниця? Тому що населення не має застережень по відношенню до вірусу гепатиту С. А також через те, що вірусний гепатит С перебігає безсимптомно. Тобто людина має вірусний гепатит С, але про нього не знає, тому що немає ніяких його проявів.
Серед тих, хто інфікується вірусним гепатитом С, 15% осіб самовиліковуються. Це означає те, що організм справляється з інфекцією і людина стає здоровою. І 85% осіб, які інфікувалися вірусним гепатитом С, отримують хронічне захворювання, яке закінчується або цирозом печінки, або раком печінки і призводить до смерті. І у цих умовах дуже важливо, щоб пацієнти мали доступ до діагностики вірусного гепатиту С та до його лікування.
З 2015 року Альянсом громадського здоров’я впроваджується програми з лікування вірусного гепатиту С препаратом нового покоління, який називається Софосбувір, серед більш вразливих груп населення. На сьогоднішній день більше ніж 1000 пацієнтів мали вже доступ до лікування.
З них лікування завершили майже 600 осіб і ефективність лікування складає 93%. Що це значить? Це значить, що у тих, хто завершив лікування і досяг відмітки 12 тижнів після закінчення лікування – вірус гепатиту С не виявляється. Це стосується і осіб, які мали попередній досвід лікування іншими схемами, препаратами інтерферонного лікування.
Крім того, використання препарату нового покоління призводить до скорочення терміну лікування. Якщо раніше лікування тривало 48 тижнів, то з використанням Суфосбувіру таке лікування може тривати 12 тижнів. Тобто в тричі скорочується лікування. Це все залежить від генотипу самого вірусу.
І завдяки тому, що ми змогли налагодити тісно співпрацю з Міністерством охорони здоров’я, зокрема з головним інфекціоністом МОЗ Ольгою Голубовською. Нам вдалося залучити резерви національної програми, залучити препарати, які закупаються за коштом держбюджету і це нам дозволило збільшити курс лікування.
Якщо ми планували на першому етапі пролікувати 250 пацієнтів, то завдяки такій співпраці і комбінуванню схем з Суфосбувіру, проліковано було 450 пацієнтів. Тобто це значно збільшило кількість курсів лікування.
Лікування, як ми розуміємо, це вже наслідки. На даний час ваша громадська організація проводить якісь акції для того, щоб повідомити українцям про те, що таке безпосередньо гепатит, як він передається?
Так, кожного року Альянс протягом вже декількох років проводить акції, спрямовані на тестування з використанням швидких тестів вірусного гепатиту С серед загального населення.
Крім того, протягом вже 5 років проводить скринінг з використанням швидких тестів серед найбільш уразливих верств населення. Це, наприклад, споживачі наркотиків, особи комерційного сексу, це чоловіки, які мають секс з чоловіками.
Чи є у вас на даний час якась статистика, якщо порівняти Україну з іншими державами. Яка в них проблема? Чи є у них взагалі проблема з гепатитом С? Проблеми з лікуванням? І які статистичні дані населення, яке вже захворіло?
Взагалі, вірусні гепатити С посідають 7 місце причин смертності серед інших захворювань. Якщо говорити про вірусний гепатит С, то за оціночними даними ВООЗ, у європейському регіоні перебуває 15 млн осіб з вірусом гепатиту С. І кожен день від вірусного гепатиту С помирає 300 осіб – це по європейському регіону.
І 2/3 тих, у кого є хронічний гепатит С, живуть у країнах Східної Європи та в Центральній Азії, в тому числі і в Україні. Якщо порівнювати, що у Європейському регіоні 15 млн мають хронічний вірусний гепатит С, в Україні серед цих 15 млн - 2 млн..
Тобто, статистики такої, щоб сказати, в якій країні найбільше хворих на гепатит, в якій менше – немає?
Немає. У нас взагалі, що стосується статистики гепатиту С, все дуже складно. Тому що в жодній державі немає такої системи скринінгу тестування на гепатит С, яка б дозволяла охопити все населення країни. І це стосується не тільки країн Східної Європи та Азії, а й взагалі по всьому світу.
А якщо ми говоримо безпосередньо вже про лікування, то тільки в Україні є така проблема, що не вистачає ліків, люди лікуються лише ті, хто на останніх стадіях і вже запущена форма гепатиту?
Це залежить від країни. Якщо ми візьмемо наших сусідів, я кажу про Грузію, які націлились на ілюмінацію цього захворювання, то у них програма спрямована на лікування всіх пацієнтів, які цього потребують. В Україні доступи до лікування залишається серйозною проблемою.
Тому що потребує лікування 40 тис пацієнтів – це тільки за офіційною статистикою. А доступ до лікування до кінця року матимуть трохи більше 3,5 тис осіб. Це за кошти державного бюджету, за кошти програми, яка зорганізується Альянсом громадського здоров’я.
На Вашу думку, чого не вистачає саме для того, щоб охопити всіх хворих?
Повинна бути тверда політична воля і державою виділені достатня кількість коштів для закупівлі препаратів нового покоління. Це препарати прямої дії, які ефективні, які скорочують термін лікування і допомагають формувати прихильність пацієнта, тому що прихильність до лікування - теж дуже важливий момент.
Лікування повинно бути безперервним. Якщо пацієнти будуть переривати лікування, то це може призвести до формування резистентних штамів вірусу, які потім буде дуже складно лікувати.