З наближенням фіналу виборів президента США, антиреспубліканські настрої стають все більш помітні не лише у політичній сфері, але й в культурній.
Знімаючи фільм про часи президентства Джорджа Буша-мол і його інтервенцію в Ірак і Афганістан, автори "Псів війни" (оригінальна назва стрічки) не полінувалися висміяти самого президента, віце-президента Діка Чейні і усю тодішню систему безпеки.
По-іншому і не могло бути, адже на зміну войовничим республіканцям прийшли миролюбиві демократи, які відкрили останні шлюзи для вседозволеності, в тому числі на екрані.
"Війна - це бізнес" - одна з ключових цитат нового фільму "Хлопці зі стволами", який присвячений абсолютно реальній історії, яка трапилася одного разу в Америці.
Головний герой фільму - колоритний єврей Ефраім Діверолі - "стерв’ятник, який заробляє на війні, не наближаючись до неї". У свій бізнес він втягує шкільного друга Девіда Пакуза. Суть заробітків у тому, що вони беруть участь у публічних електронних тендерах на закупівлю зброї американській армії. Починають з малого - поставок сотень італійських пістолетів, проте кожного разу їх апетит збільшується, а отже ще більш нестерпними стають випробування на шляху до омріяних банкнот.
Абстрагуючись від війни, як від поля бою, герої обдурюють самих себе. Зрештою, ситуація виходить з-під контролю і фронт непомітно вимальовується між ними. Історія, яка починалась, як підліткова американська комедія перетворюється у серйозну кримінальну драму.
Сюжет “Хлопців зі стволами” в останню чергу цікавий тим, що про зброю, армію і електронні закупівлі. Його мораль неймовірно правдоподібна і могла мати місце за зовсім інших обставин. Крім цього, фільм будучи драматичним і подекуди кримінальним, не позбавлений здорового почуття гумору. Головні герої фільму не пластмасові, їх характери добре прописані, тому лиш у фіналі фільму стане зрозуміло, хто тут добрий, а хто поганий.
Непереконливим є хіба головний жіночий персонаж фільму - дівчина Пакуза. Протягом усього дійства вона лише висуває герою мільйон претензій, але все одно пливе за течією. Її істерики покликані розбавити суто чоловічу історію, не більше і не менше. Посередня гра актриси лише підкреслює безглуздість її персонажа, особливо на тлі феєричного Джони Гілла і талановитого Майлза Теллера.
В усьому іншому, поставлений на основі журнальної статті фільм “Хлопці зі стволами” залишає позитивне враження, бо не стає на шлях патріотичного пафосу, а показує все критично, хоч і з перебільшеннями.
Динамічний перебіг подій фільму розбавлений культовими мелодіями недалекого минулого. Як і у “Загоні самогубців” - теж фільмі Warner Bros.- хіти 80-х, 90-х супроводжують і “Хлопців зі стволами”. Від знаменитих Beastie Boys до Леонарда Коена - музика у фільмі прекрасна, хоч і не нова.
Також великим плюсом стрічки є її інтерактивність. Події розвиваються у різних куточках світу. Герої перебувають в Албанії, Йорданії і навіть в Іраці. Під час одного діалогу вони побіжно згадують Україну.
Але це не все, що пов’язує фільм з нашою реальністю. Головний висновок "Хлопців зі стволами" полягає у тому, що бажання наживитись на війні не зупинять навіть реформаторські і антикорупційні інструменти. Для українців - це більш ніж актуальні питання.