Усього за два тижні з середини середньозважений готівковий курс за даними НБУ виріс на 40 копійок – до 25,44 гривні за долар. Комерційний курс національної валюти сягнув ще вище – до 26,1-26,4 гривні за долар.
Ситуація дивна тим, що об’єктивних причин для курсових коливань нема: українська економіка, хоч і повільно, проте відновлюється (приріст реального ВВП в річних темпах - 0,1% у першому кварталі та 1,3% у другому). У чому ж причини зниження курсу гривні?
1. Опалювальний сезон
Один з факторів, який тисне на курс, – закупівля валюти для «Нафтогазу», щоб розрахуватися за імпортний газ.
«Поточна динаміка курсу долара починає повторювати торішній сценарій, коли курс почав рости якраз в середині серпня і досяг максимуму в лютому 2016 року на піку споживання енергоресурсів. У минулому році Україні так і не вдалося залучити пакет фінансування на $1-1,5 млрд на закупівлю газу від міжнародних фінансових інститутів, що могло б згладити курсові коливання», - пояснює Андрій Приходько, старший аналітик UniCredit Bank.
На його думку, якщо нічого не зміниться – в тому числі із надходженням траншу МВФ та фінансування від інших офіційних кредиторів, є ризик повторення минулорічної ситуації.
«Держбанкам доведеться виходити на міжбанк для купівлі валюти для газового монополіста, а це, в свою чергу, буде тиснути на курс протягом всього опалювального сезону», - вважає Андрій Приходько.
2. Бюджетне пророцтво
На початку 2016 року при розрахунку бюджету на 2017 рік Мінфін використав курс 27,2 гривні за долар. Такий прогноз надав міністерству Національний банк, використавши при цьому дані, підготовлені експертами місії МВФ.
Тоді після неспокійної зими, такий курс на кінець 2016 року виглядав навіть дещо оптимістичним.
Подейкують, що серпневі коливання курсу – результат запланованої девальвації, щоб показники гривні досягли запланованих під час планування бюджету.
Втім, в Україні курс національної валюти вкрай чутливий навіть до пліток – що вже казати про прогнози та закладені до бюджету показники. Так що валютні коливання цілком могли бути відповіддю на вчасно згаданий плановий курс гривні.
В будь-якому випадку, зовсім не схоже, що девальвація була запланованою. «Закладений до бюджету курс – лише плановий показник, він ще буде переглядатися. До того ж, НБУ ще не настільки майстерно впливає на курс, і є ризик при «планованій девальвації» до початку 2017 перейти за межі цієї цифри», - каже Інна Звягінцева, аналітик ІК Adamant Capital.
3. Традиційні гойдалки
Українці вже не перший рік слухають про те, що валютний курс розгойдують навмисно. Не дивно, що багато хто вважає це байками. Проте є певні ознаки, за якими можна чітко визначити – підігрівають попит на валюту штучно чи ні.
В першу чергу, йдеться про суттєвий розрив між офіційним курсом долара та курсом в обмінниках: якщо протягом літа усі три курси були максимально наближені одне до одного і відрізнялися лише на декілька копійок, то в серпні розбіжність сягала 1 гривні і більше. Приміром, якщо офіційний курс був 25,3 гривні за долар, то в обмінних пунктах – 26,3 гривні за долар та вище.
«Схоже, головна причина – підвищений попит на валюту, причому у обмінниках та на чорному ринку курс був вищий за банківський. Можливо, через негативні очікування громадян й експортерів щодо девальвації, а також загальні негативні очікування щодо ситуації на сході та співпраці з МВФ», - пояснює Інна Звягінцева.
Втім, зрозуміти, чи справді на курс вплинули спекулятивні операції, можна буде лише у вересні, коли НБУ оприлюднить статистику за серпень. З неї буде видно, чи справді вперше за останні місяці продажі валюти перевищували купівлю.
Небезпека ситуації у тім, що чим більше курс розгойдують – тим більше людей намагаються купити валюту чи притримати ту, що в них вже є.
4. Експортний смуток
Ще одна очевидна причина, яка впливає на девальвацію, – надходження валютної виручки від експортерів, найважливіше джерело доларів для країни. Нещодавно НБУ збільшив термін, протягом якого підприємства зобов’язані повернути виручку, з 90 до 120 днів.
Спостерігаючи за курсовими коливаннями, а також за повідомленнями в пресі щодо запланованих у бюджеті показників, звісно ж, експортери не поспішатимуть заводити в країну свої іноземні заробітки.
«При цьому поточні обсяги експорту все ще залишаються нижчими за торішні, а хороший урожай зможе тільки частково виправити ситуацію, оскільки динаміка експорту в інших галузях залишається дуже слабкою», - додає Андрій Приходько.
Поведінка експортерів – також слабка ланка для утворення курсу гривні. Чим неспокійніша ситуація – тим вони обережніші. Але найголовніша проблема у цій ситуації – це те, що машина девальвації при вільному курсоутворенні працює лише в один бік.