Погане перемир'я. Чи зможуть Росія та США закінчити війну в Сирії

Для російської пропаганди підписання з американцями мирної угоди по Сирії — безперечно, успіх Путіна як "великого дипломата" всесвітнього рівня. Для більшості росіян Сирія — абстрактна територія, де, як їм віщають з телеекранів, їхні сміливі вояки б'ють озброєних підступним Заходом терористів. На самих сирійців, які гинуть під російськими ракетами й бомбами, їм плювати. І от цього тижня росіянам принесли свіжу новину, де є всі необхідні атрибути, аби виборці й далі вважали Путіна великим полководцем і дипломатом.

Насправді ж реалії на місці вказують на те, що Росія так зав'язла в сирійському конлфлікті в пошуках світової слави, що вимушена шукати спільної мови з американцями.

Недоречно говорити про мирну угоду по Сирії як згоду американців грати за правилами, запропонованими Кремлем, розповів сайту Еспресо директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

"Скоріше можна говорити про те, що це Путін пристав на пропозиції США. А в цілому шансів, що ці домовленості зможуть привести до врегулювання, мізерні. Адже бої тривають й існує купа різночитань досягнутої угоди", - вважає Ігор Семиволос.

Проблема гуманітарки й фактор Туреччини

Почати хоча б з того, що в заблоковане Алеппо досі не надійшла гуманітарна допомога від ООН, як це передбачала угода. Два гуманітарні конвої по 20 вантажівок кожний везуть їжу та муку. Вони перетнули турецький кордон і зупинились на нічийній землі, приблизно в 40 км від Алеппо, інформує Reuters.

У місті, де в останні місяці велись найбільш інтенсивні бойові дії, мешкає приблизно 250 000 людей. Воно є бажаним призом для проасадівських сил, опозиція також не збирається поступатися ним, навіть в умовах блокади. Алеппо сильно зруйноване постійними багатомісячними авіанальотами, знищена інфраструктура, немає води та їжі.

Вид на контрольовані проасадівськими силами райони Алеппо з частини міста, яка контролюється повстанцями. Фото: Reuters

Проблема доставки гуманітарного вантажу полягає в тому, що досі не узгоджено маршрут, інформує Al Jazeera. У вівторок сирійський уряд заявив, що не дозволить доставку до Алеппо жодного вантажу без узгодження з ним. А конвої з Туреччини взагалі не пускатимуть. Дипломатичне джерело телеканалу підтвердило, що залученість Туреччини лишається важливим камнем спотикання.

Ані Москва, ані Вашингтон зараз не мають реального впливу на турецького президента. Як пише колумніст Пітер Еппс, Ердоган придушив переворот у липні, й не оглядається на жодну закордонну силу, коли йдеться про політичні рішення.

Звісно, після атак ісламістів у Туреччині, Анкара не менше Вашингтона зацікавлена в придушенні терористичних груп на зразок "Ісламської держави". Але також вона хоче обмежити здатність сирійських курдів контролювати ситуацію. Американці ж навпаки бачать курдів як одних з найважливіших союзників у Сирії для протидії загонам ісламістів.

Малоперспективна угода

Перемир'я почало діяти з понеділка після заходу сонця. Його введення символічно збігається з початком мусульманського свята Ід аль-адха (у нас більш відомий як Курбан-байрам). У цей день військові Асада та опозиція мали припинити будь-які бойові дії.

Угода про перемир'я складається з п'яти документів, які виршили не публікувати. США і Росія вважають, що розголос допоможе бажаючим зірвати процес. Втім Лавров та Керрі переповіли головний зміст під час спільної прес-конференції.

Лавров та Керрі на прес-конференції з нагоди підписання мирної угоди по Сирії. Фото: Reuters

Росія та США розраховували, що режим тиші протримається 48 годин (які вже минули). Ввечері в середу, 14 вересня, Лавров і Керрі домовились продовжити дію перемир'я ще на 48 годин.

І Москва, і Вашингтон загалом оцінюють виконання угоди позитивно, але є й певні застереження. Зокрема, росіяни заявили про 60 випадків порушення перемир'я, та звинуватили в цьому групи повстанців, які отримують підтримку США.

Громадська організація Сирійський центр з моніторингу за дотриманням прав людини стверджує, що за перші 48 годин перемир'я вона не зафіксувала даних про жодного загиблого. Є шестеро загиблих мирних жителів, але це сталося під час авіаударів по терористам, виключеним з угоди. А вже 15 вересня центр повідомив про сутички між опозицією та силами режиму Асада на сході Гути (район поблизу Дамаска).

Бомбити лише терористів

Дія угоди не розповсюджується на угрупування, які обидві держави вважають терористичними. Перш за все це "Ісламська держава" і "Джебхат ан-Нусра". Остання хоча й змінила назву та нібито розірвала зв'язки з "Аль Каїдою", але це ніяк не вплинуло на ставлення до неї з боку американців та росіян. Загонам поміркованої опозиції дали задачу вжити всіх заходів, аби групи терористів не потрапили в демілітаризовану зону.

Згодом (цілком можливо, вже з понеділка, 19 вересня) обидві країни збираються створити спільний виконавчий центр для розмежування поміркованої опозиції та терористів. Після цього вони збираються продовжити авіаудари по терористам. Нібито вже узгоджені райони, де не літатиме авіація Асада, і вони повністю включають території, підконтрольні опозиції.

Інфографіка, що пояснєює, які райони Сирії якими силами контролюються. Автори: Institute for the Study of ar і телеканал Al Jazeera.

Дія цього пункту ускладнюється тим, що росіяни не використовують зброї точного наведення. "Це надає їм прекрасний привід, щоб говорити: "Вибачте, ми не цілились у ваших хлопців", — цитує Reuters американського високопосадовця, який давав коментар на умовах анонімності.

До всіх оточених районів має бути доправлена гуманітарна допомога. З виконанням цього пункту, як сказано вище, вже є проблеми. Окрім того, як зазначає в своєму аналізі Conflict Intelligence Team (CIT), постачання гуманітарки можуть саботувати угрупування, які заробляють на контрабанді товарів у блоковані райони великі гроші. Аналітики підкреслюють, що здебільшого ці загони не підконтрольні ані Росії, ані США.

Окрім того, як зазначає в своєму аналізі CIT, Керрі та Лавров не сказали жодного слова щодо іранських та проіранських формувань, на які не можуть вплинути ані в Кремлі, ані в Білому домі. Проблемою для підтримання миру є також проасадівські загони, які де-факто не підконтрольні Дамаску. "Якщо подібні прибічники Асада почнуть діяти всупереч угоді, це цілком може пустити весь процес під укіс", — пише CIT.

Окрім того група прогнозує складнощі у відділенні "мух від котлет", тобто поміркованої опозиції від терористів. Зокрема, бойовики "Джебхат ан-Нусра" контролюють значну територію провінції Ідліб, необхідну для постачання загонів опозиції. До того ж, там мешкають сім'ї багатьох повстанців.

Нарешті, опозиціонери можуть не схотітити відходити від терористів, оголюючи окремі ділянки фронту через острах, що в разі зриву мирної угоди їх окупують проасадівські сили.

"Одного дня війна в Сирії приведе до узгодженої міжнародної домовленості. Угода Керрі-Лаврова може бути одним із засобів для досягнення цієї мети. Але певною мірою вона просто відкриває двері до нової глави конфлікту", — пише Пітер Еппс.

Росія продовжує війну в Україні, а щоб відолікти увагу світової спільноти, згодом переключилась на Сирію. Путін та його генерали встигли створити там стільки проблем і собі, і світу, що зараз єдиний варіант припинити безумство — втягнути їх у мирний процес, зв'язавши, як зв'язують безумця гамівною сорочкою, домовленостями.