8 вересня народний депутат України Сергій Лещенко повідомив, що позичені ним на купівлю квартири кошти буде віддавати за рахунок "доходів від журналістської діяльності в журналі "Новое время", де є координатором журналістських розслідувань".
26 вересня в журналі "Новое время", від успішності якого напряму залежить можливість народного депутата повернути квартирну позику, вийшло розлоге інтерв’ю, в якому власник новобудови надав пояснення своїм партнерам з журналу щодо результатів проведеного НАБУ розслідування даного питання та цій ситуації взагалі.
Окрім іншого, народний депутат звинуватив сайт і канал Еспресо.TV, які начебто приєдналися до "дезінформаційної атаки" проти нього, і "спеціально промовчали про частину доходів в моїй декларації, щоб могло скластися враження, що моїх легальних грошей не вистачає на покупку квартири. А їх вистачало, тому вони свідомо обманювали суспільство".
Дійсно, канал Еспресо.TV був одним з тих, хто першим розмістив дані з декларацій про доходи Сергія Лещенко.
Через декілька годин інформацію було уточнено відомостями з сайту парламенту, а потім і самими словами народного обранця про 50 тисяч доларів на рік.
Офіційні документи були оприлюднені повністю, без будь-якого редагування і премодерації. Тому ми щиро здивувались, коли нардеп звинуватив нас в тому, що ми "промовчали про частину доходів в декларації".
Промовчали ми лише про ті доходи, які Сергій в декларацію вирішив не вносити. Так само, як промовчав і сам Сергій, який навіть в комплементарному інтерв’ю своїм роботодавцям вирішив відмовитись відповідати на це питання.
Варто нагадати, що ситуація з квартирними витратами вибухнула передусім через невідповідність витрат офіційним доходам депутата.
В офіційній декларації не було навіть натяку ні на кошти, за рахунок яких можна було б легально витратити 7,5 мільйона, ні на доходи, за рахунок яких можна було б покрити кредит, якщо квартира купуватиметься за запозичені кошти. Мало хто міг повірити, що депутат, який публічно виступає за прозорість, сам приховує свої кошти від декларування.
Звинувачуючи нас в "дезінформаційній атаці" народний депутат замовчує, що саме його персональна поведінка стала причиною такого розголосу.
Суспільство стало перед питанням: чи можна довіряти борцям з корупцією, які не здатні пояснити свої багатомільйонні витрати? І як пояснити ланцюг іншої дрібної брехні, від "податків в Сбербанку Росії" до "готівка не вказується в декларації"? Так "готівка" чи "кошти мами на депозиті"?
Те, що аргументовані відповіді на ці питання суспільству не надані, то аж ніяк не вина нашого сайту. Так само як і те, що новостворені антикорупційні органи не можуть провести ефективне розслідування проти своїх інформаційних партнерів.
Навіть голова антикорупційної прокуратури обурюється, що замість того, щоб передати це питання для розслідування своїм детективам, НАБУ просто спустило його в один зі своїх адміністративних підрозділів, який розслідуваннями взагалі не займається. Чи можна говорити, що суспільство отримало відповіді, якщо розслідування не проводилось?
Окрім того, залишилось без відповіді питання стосовно позики, про яку люди лише чують, але ніхто її не бачив. Чи вправі суспільство знати про ексклюзивні умови, на яких народний депутат отримав гроші?
При тому, що навіть досить лояльне до депутата НАБУ вважає її отримання порушенням антикорупційного законодавства.
До речі досить смішно виглядає передача справи Лещенко з НАБУ до НАЗК, адже сам голова НАБУ прямо каже, що у НАЗК немає ресурсів щоб її провести.
Ми свідомо не нагадуємо питання щодо того, як народний депутат пояснює можливість повернення коштів. Лише зазначимо, що "журналістська діяльність" та "координатор журналістських розслідувань" ніяк не поєднуються з депутатською діяльністю, не допускаються законом про статус депутата і також заборонено корупційним законодавством.
Лише нагадаємо, що мета будь-якого ЗМІ – інформувати громадськість про події, які мають суспільний інтерес. В усіх вільних країнах нормою є підвищення інтересу до парламентарів. Також є загальною нормою, коли публічний діяч відкрито звітує перед суспільством, в тому числі про свої витрати, якщо вони перевищують певні межі.
Тому депутату не варто ображатись на сайт, телеканал або газету, що вони не так інформують про свою діяльність, як він того хоче. Потрібно просто бути чесним перед людьми, і пам’ятати, що депутат працює передусім саме на них, а не на журнал "Новое время", і звіт він повинен тримати саме перед ними. А журналісти мають йому в тому допомогти.
Василь Рябчук - шеф-редактор Еспресо