live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Дмитро Гомон 30 вересня, 2016 п'ятниця

Росія заборонила Меджліс. Як далі боротимуться кримські татари

Російський Верховний Суд заборонив діяльність кримськотатарського Меджлісу через "екстремізм", і його членів тепер можна кидати за ґрати

Російський Верховний Суд заборонив діяльність кримськотатарського Меджлісу через "екстремізм", і його членів тепер можна кидати за ґрати

Росія продовжує зачищати Крим від проукраїнськи налаштованих кримських татар. Можна бути або лояльним Путіну та визнавати Крим російським, або гнити тюрмі, третього варіанту не дано.

Колабораціоністів вистачає, але багато кримських татар не визнають анексії. До речі, за кількістю уже наявних жертв путінського режиму кримські татари зараз на першому місці.

Черговим етапом зачистки стало ухвалення 29 вересня Верховним судом РФ рішення про остаточну заборону кримськотатарського Меджлісу.

Читайте також: Росія призупинила діяльність Меджлісу. Що це означає

Де-факто Меджліс заборонили з формулюванням "за здійснення екстремістської діяльності" ще у квітні 2016 року, за рішенням самопроголошеного прокурора Криму Наталії Поклонської. Захисники подали апеляцію у Верховний Суд РФ.

За словами голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, після дискусій, чи варто це взагалі робити, на цей крок пішли на прохання західних партнерів.

І от 29 вересня Верховний суд РФ апеляцію розглянув і не задовольнив. Тож тепер Меджліс у Росії офіційно та остаточно визнано екстремістською організацією.

Якими будуть репресії

Фото: Elvir Sagirman/Facebook 

Для кримських татар наслідки будуть катастрофічні. Як сказав сьогодні на терміновому брифінгу Рефат Чубаров, ризик звинувачення в екстремізмі виник для приблизно 3000 кримських татар — членів меджлісів різних рівнів та учасників курултаю (з'їзду кримських татар), які їх обирали. Усі ці люди тепер можуть бути репресовані.

Зокрема, за участь в екстремістській організації Кримінальний кодекс РФ передбачає покарання від 2 до 6 років ув'язнення. За організацію діяльності такої організації — від 6 до 10 років.

За словами Чубарова, суди в Криму почали ухвалювати репресивні рішення для членів меджлісів ще з квітня, але досі це були переважно грошові стягнення. Тепер же слід чекати погіршення ситуації.


"З сьогоднішнього дня будь-які люди, які будуть позиціонувати себе як члени цієї Меджлісу можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності", - розповів Рефат Чубаров.


За його словами, серед аргументів які звучали у Верховному Суді РФ на користь заборони, було й звинувачення Меджлісу в тому, що він спланував і організував мітинг 26 лютого 2014 року на підтримку цілісності території України.

Чубаров нагадав, що навіть за офіційною версією РФ її військові з'явилися в Криму лише 27 лютого, тож звинувачення нелогічне.

Окрім того, тепер у Росії згідно з їхнім законодавством, згадка в ЗМІ про Меджліс має супроводжуватися зазначенням, що це "організація, заборонена в Росії". Він потрапив до списку екстремістських організацій Мінюсту РФ, де вже містяться Правий сектор, УНА-УНСО, УПА, "Тризуб імені Степана Бандери" та "Братство".

До речі, в цьому списку немає "Ісламської держави", тож приписка, яку роблять російські ЗМІ, щодо терористів "ІД" не обов'язкова.

Вона входить у список терористичних організацій, який веде ФСБ і щодо яких закон не зобов'язує робити приписку "заборонена в Росії". З українських організацій в списку ФСБ присутнє лише кримське відділення "Правого сектору".

Як далі боротися

Фото: Elvir Sagirman/Facebook 

Наступний етап юридичної боротьби - подання до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Це, звісно, буде тривалий шлях. Крім того, Путін дозволив своїм суддям не виконувати рішення ЄСПЛ. Але, за словами Чубарова, це підсилить позиції кримських татар в очах світової спільноти.

За словами Чубарова, звернення в ЄСПЛ, як і не визнання багатьма країнами виборів у Держдуму в Криму, вибудовує фундамент, який потім змусить Росію підкоритися всім вимогам міжнародного права. "Так буде й з Кримом також", - зазначив він.

Адвокат Меджлісу Кирило Коротєєв зазначив, що своїм рішенням Верховний суд РФ позбавив корінний народ Криму - кримських татар - права на політичну організацію, права самостійно приймати рішення, які їх стосуються.

"Це ті права, які їм гарантує міжнародне право, і з сьогоднішнього дня (з 29 вересня 2016 року. - Авт.) будуть переслідуватися адміністративно і кримінально, що вже з початку цього тижня робить прокуратура", - сказав адвокат.

Та апеляція до міжнародного співтовариства - не єдиний шлях спротиву. Ще у лютому Меджліс створив новий орган управління, який складається з його членів, які постійно перебувають за межами РФ та Криму.

"Вісім членів Меджлісу та лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемільов утворюють цю особливу нараду, до якої Меджліс передав усі повноваження щодо ухвалення рішень на період дії надзвичайного режиму. Ми цей режим задіяли з 26 квітня", - розповів Чубаров. Тобто тепер, пояснив він, усі рішення ухвалюються в Києві.

За ґратами вже 17 активістів

Фото: Elvir Sagirman/Facebook 

Символічно, що в день заборони Меджлісу інший російський суд продовжив арешт для заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза. Його, нагадаємо, звинувачують в організації мітингу проти анексії Криму 26 лютого 2014 року. Саме ця дата й дала назву цілій низці справ против кримськотатарських активістів.

"Справу Чийгоза" російський суд розглядає окремо від інших фігурантів процесу - Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.

Ще п'ятьох кримськотатарських активістів переслідують по так званій справі "Хізб ут-Тахрір". Це член Контактної групи з прав людини з Ялти Емір-Усеїн Куку, ялтинець Рефат Алімов, житель Ялтинського району Енвер Бекіров, житель Алуштинського району Муслім Алієв і ялтинець Вадим Сірук. Їх усіх слідчі ФСБ звинуватили буцімто в участі в діяльності забороненої в Росії організації "Хізб ут-Тахрір".

Читайте також: 17 років колонії за книжки. Як у Ростові судять кримчан за "ісламський тероризм"

Загалом же в кримських тюрмах, разом із згаданими людьми, перебуває 17 активістів. Це:

Рустем Ваїтов — 5 років ув’язнення; 

Зейтуллаєв Руслан — 7 років ув’язнення;

Нурі Прімов — 5 років ув’язнення;

Ферат Сайфуллаєв — 5 років ув’язнення;

Алі Асанов — 17 місяців за ґратами, йде суд;

Мустафа Дегерменджі — 16 місяців за ґратами, йде суд;

Рефат Алімов — 17 місяців за ґратами, чекає на суд;

Арсен Джепаров — 17 місяців за ґратами;

Емір Усеїн Куку — 7 місяців за ґратами;

Енвер Бекіров — 7 місяців за ґратами;

Муслім Алієв — 7 місяців за ґратами;

Вадим Сирук — 7 місяців ґратами;

Зеврі Абсеїтов — 4 місяці ґратами;

Ремзі Меметов - 4 місяці ґратами;

Рустем Абільтаров — 4 місяці ґратами;

Енвер Мамутов — 4 місяці ґратами;

І це ще якщо не рахувати тих, кого судили за межами Криму: Олега Сєнцова, Олександра Кольченка, Олексія Чирнія та Ільми Умерова.

новини партнерів

14 листопада, 2019 четвер

13 листопада, 2019 середа

14 листопада, 2019 четвер

13 листопада, 2019 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати