Чи потрібно вводити візовий режим з Росією

Українському суспільству підкинули свіжу ідею: ввести візовий режим з РФ. Питання спричинило масу суперечок у соцмережах та поза ними

Питання введення віз для громадян РФ цього разу виникло після затримання в РФ журналіста Романа Сущенка, якого ФСБ звинувачує в шпигунстві. Одним з перших тему підкинув спікер парламенту Андрій Парубій. На його думку, окрім введення віз, потрібно також ввести нові санкції.

"Ми повинні давати жорстку і швидку реакцію на подібні дії, які відбуваються в Російській Федерації проти українських журналістів", — вважає голова Верховної Ради.

Він нагадав, що на початку 2016 року вніс до Верховної Ради проект постанови про звернення до Кабінету міністрів щодо припинення дії угоди між урядом України та урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації.

Ще 30 березня парламентський комітет закордонних справ підтримав доцільність ухвалення постанови і рекомендував Верховній Раді ухвалити її в сесійній залі.

Згодом Парубій зазначив, що після консультацій з лідерами фракцій з'ясувалося, що в Раді знайдеться більшість за скасування безвізу з Росією. Цілком можливо, голосування відбудеться у найближчий четвер.

Що думають прості українці

Суспільні настрої для введення візового режиму з РФ не дуже сприятливі. Опитування Центру Разумкова засвідчило, що кількість українців, які підтримують введення віз для росіян значно скоротилася за півтора року.

Порівняно з березнем 2015-го частка прихильників запровадження візового режиму з Росією скоротилася з 46,7% до 29,0%. Частка супротивників — зросла з 40,6% до 52,1%.

Також більше половини (55%) громадян України виступають проти розриву дипломатичних відносин України з Росією. Підтримують цю ідею 24,8% опитаних.

Власне, з питанням віз, як і з питанням розірвання дипломатичних стосунків, українська влада запізнилася. Робити це треба було тоді, коли була підтримка населення.

Які думки в народних депутатів

Висловитись щодо введення візового режиму встигло дуже багато народних депутатів. Давили переважно на емоції. Хтось говорив, що давно пора ввести візи для громадян країни, яка веде проти нас неоголошену війну, інші додавали — треба ще й дипломатичні стосунки розірвати. Це, звісно, якщо не брати до уваги думки таких, як опоблоківці.

"Запровадження візового режиму з РФ буде вигідним для України, бо ми маємо захистити свою безпеку і своїх громадян. "Самопоміч" вважає, що запровадження візового режиму — малесенька частина кроку, який треба зробити Україні. Нам треба визнати Росію окупантом, а не просто запроваджувати візовий режим... Вишенька на торті — запровадження візового режиму", — сказала віце-спікер парламенту, один з лідерів фракції "Самопомочі" Оксана Сироїд.

"Це (поїздки в Росію, — ред.) зрештою небезпечно для українських громадян, тому що вас просто можуть схопити за український паспорт на вулиці і кинути в "Лефортово", як це сталося з українським журналістом. Це (запровадження віз, - ред.) цілком адекватний захід на зараз. І я думаю, що вже цього тижня він буде в парламенті", — заявила народний депутат від "Народного фронту" Вікторія Сюмар.

Народний депутат від "Батьківщини" Іван Крулько пообіцяв, що його політична сила підтримає постанову про звернення до Кабміну щодо запровадження візового режиму з Росією. Але він також зауважив, що МЗС, згідно з висновком комітету у закордонних справах, не підтримує ідею введення візового режиму.

У Фракції Блоку Петра Порошенка зауважують, що рішення має бути виваженим і продуманим.

"Нам треба буде провести консультації, зокрема з паном Клімкіним (міністром закордонних справ, - авт.), тому що всі наші зусилля зі збереження миру можуть бути перекреслені якимись не до кінця продуманими діями", — сказав заступник голови фракції БПП Сергій Березенко.

Так само за обережний підхід висловився і заступник міністра з питань окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.

"Вважаю це питання містить дві складові: політичну і емоційну. Щодо емоційної складової — особисто я вже 25 років виступаю ЗА введення візового режиму з "стратегічним партнером". Щодо політичної складової, варто вислухати думку МЗС. Адже переважна більшість як громадян, так і політиків не є фахівцями в цих питаннях і можуть навіть не здогадуватись про можливі наслідки", - написав заступник міністра на своїй сторінці в Facebook.

Проблема заробітчан

Введення візового режиму може спричинити соціально-політичну кризу через заробітчан, які перебувають в РФ, попереджає директор Центру суспільних відносин Євген Магда. Він нагадав, що за різними оцінками, таких людей у Росії — близько 4 мільйонів.

Ці люди живуть в російському інформаційному середовищі. Якщо РФ почне їх позбавляти роботи та депортувати партіями в Україну, провівши попередньо відповідну ідеологічну накачку, матимемо проблеми.

Дійсно, за інформацією прикордонників, у 2015 році до РФ виїхало 4,1 млн. От лишень, чи всі вони заробітчани?

Нардеп від БПП Іван Вінник вважає, що ні. "Що таке 4 мільйони відвідувань Росії? Це, переважно, прикордонний рух, люди відвідують Бєлгород, Брянськ, Ростов, ми розуміємо, що це глибинка, там ніякої роботи немає, це відвідування родичів", — наголосив нардеп.

Кримський аспект

Введення візового режиму може зробити неможливими поїздки на материк українців, які мешкають в Криму.

"Громадянам України, які знаходяться на території окупованого Криму, потрібно буде оформлювати російські паспорти, щоб отримати візу", — зазначив громадський активіст та звільнений політв'язень Кремля Геннадій Афанасьєв.

Він зауважив, що тим людям, які захочуть в'їхати на територію Криму доведеться оформляти візу, щоб не порушувати закони України. "Це буде означати визнання Криму частиною РФ. Тому наша держава та ці люди на це не підуть", — зазначив Афанасьєв.

Він зазначив, що вводити візи треба після того, як Україна зможе забезпечити робочими місцями людей, які працюють на території РФ та вирішити, як діяти адвокатам, які захищають людей на окупованих територіях.

Доволі обережно до питання підходить і голова кримськотатарського Меджлісу Рефат Чубаров.

"Я більш схиляюся до того, що треба вводити візовий режим. Але ще раз треба дуже прорахувати всі наслідки для наших громадян, які живуть на окупованих територіях. Це головне. По-друге, після впровадження візового режиму нам треба йти далі — зробити жорсткішими наші вимоги не лише до Росії, а й до наших партнерів", — сказав Чубаров.

Застереження МЗС

У березні в Міністерства закордонних справ був цілий список зауважень щодо скасування угоди про взаємні безвізові поїздки росіян та українців. У середу, 5 жовтня, голова МЗС Павло Клімкін підтвердив, що позиція міністерства не змінилася — він закликав почекати.

"Росія намагатиметься максимально ускладнити процедуру отримання віз, можливо, замість цього пропонуючи якісь форми громадянства. Тому всі ці ризики повинні бути чітко нами вивчені, і на підставі цього ми будемо, відповідно, приймати рішення. Саме це і є ключовим елементом нашої позиції", — сказав Клімкін.

Він також зазначив, що МЗС готове до введення візового режиму, але треба усвідомлювати, що російські спецслужби будуть дуже швидко пристосовуватись до нього. "Нам потрібно робити не політичні жести, а реально боротися з Росією як агресором", — зазначив міністр.

У застереженнях МЗС, висловлених навесні, йшлося, зокрема, про можливість зростання соціального напруження через ускладнення поїздок до РФ, особливо для громадян похилого віку та дітей та зростання активної пропагандистської компанії РФ.

Також в МЗС зазначили, що введення віз суттєво не вплине на посилення національної безпеки та стабілізацію ситуації на Сході України з огляду на наявність неконтрольованих ділянок державного кордону України.

А ще введення візової системи вимагає великих грошових витрат.

У МЗС застерігали, що знадобиться збільшити штат закордонних дипломатичних установ України в РФ, підвищити фінансування та матеріально-технічне забезпечення для опрацювання значної кількості візових клопотань громадян РФ. А бажаючих буде багато, і навряд чи це все шпигуни. За 2015 рік, наприклад, до України заїхало 1,3 млн громадян РФ).

Також знадобляться кошти та засоби на оформлення закордонних паспортів українцям, які зараз перебувають на території РФ без них.

На думку дипломата та екс-заступника міністра закордонних справ Андрія Веселовського, вартість встановлення візової системи може сягнути сотень мільйонів доларів. І це при тому, що гарантій нев'їзду шпигунів та провокаторів жодної, адже ніхто їх не засилатиме зі справжніми документами.

Перевірити, чи є людина небажана можна й без візового режиму, під час паспортного контролю на кордоні. Ця інформація давно оцифрована — так само поліція перевіряє власника авто, чи притягався він раніше до відповідальності, чи не вкрадена машина тощо. А от на міжнародній арені така позиція виглядатиме неконструктивно і призведе до політичних втрат.

Втім голова фракції "Народний Фронт" Максим Бурбак не згоден. Він вважає, що введення візового режиму стане ще одним фільтром для того, щоб російська агентура не могла вільно пересуватись через кордон.

Віддалення від радянського минулого

Та попри всі застереження, важко зрозуміти, нащо їздити в Росію, яка веде проти нас війну і нариватися на ризик бути перетвореним на шпигуна, як це сталося з Романом Сущенко.

На думку журналіста, головного редактора сайту "Главком" Віктора Шлінчака візовий режим віддалить Україну ще на один крок від радянського минулого.

"Коли Європейський Союз прийме рішення про безвізовий режим з Україною, то відповідно, рано чи пізно постане питання питання про введення візового режиму з РФ. Адже, це буде питанням захисту європейців", - зауважив він.

Отже питання віз загалом може бути підтримане. Якщо не прямо зараз, то після мінімізації усіх ризиків. Та бажано, аби питання не забалакали та сховали в довгий ящик, де воно припадатиме нафталіном. Війна мала б нас уже навчити — Росія в своєму ставленні до України не зміниться і нам з цим жити.