Закони війни. Чому бійців АТО хочуть відпустити з тюрем

Правозахисні організації та активісти, які регулярно перевіряють умови утримування українських військових  в СІЗО, говорять, - лік давно пішов не на сотні, а на тисячі. Більшість з тих, кого заарештували, або навіть засудили, були затримані безпосередньо в зоні бойових дій. Іноді абсурдність ситуації перевершує всі очікування. Добровольців можуть ув’язнити за носіння зброї в прифронтових місцях.

Георгій Бігашвіллі приїхав в Україну з Грузії в квітні 2014. На війну. Влаштувався на службу в батальйон "Гарпун". А вже в липні 2014 року Георгія затримали в Слов’янську. Серед рюкзаків та спорядження виявили автоматний ріжок з тридцятьма набоями. Вирок суду – три роки умовно.

"Жорік" повернувся в АТО, брав участь в бойових операціях, отримав кілька державних нагород. Але в червні Георгія повторно затримали. Виявляється, згідно з процедурою умовного терміну, він мав відмічатися в Києві. Оболонський суд призначив добувати термін в виправній колонії. Завдяки зусиллям правозахисників та активістів Апеляційний суд Києва відпустив добровольця.

Для того щоб виправити таку несправедливу правову колізію, в липні Верховна Рада проголосувала "Закон про амністію у 2016 році". Вона стосувалась амністії незахищених верств населення, тяжкохворих та матерів малолітніх дітей, а також окремою статтею звільнялись від кримінальної відповідальності військовослужбовці.

"Звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій", - йдеться в законопроекті.

Закон стосується лише засуджених, а не тих, по кому ще триває слідство.

"Ні" від президента

Незважаючи на численні зауваження з боку громадськості, добровольців та правозахисників законопроект влаштовував. Проте Петро Порошенко скористався своїм правом вето. Хоч і зробив це не в п’ятнадцятиденний термін, як зазначає регламент, а через місяць.

Представник президента в парламенті Артур Герасимов говорить, у президента є зауваження виключно до формулювання термінології.

Зокрема, на Банковій вважають, що в законі хибно використані терміни "особа, засуджена за злочин", "засуджений". Окрім того, президенту не до вподоби, що перелік злочинів, що не підпадають під амністію, визначений у двох окремих статтях – 2 та 9. Він вважає, що це може призвести до подвійного читання закону.

Проте це лише офіційні причини для ветування. Джерела в парламенті поінформували нас про те, що основною причиною для вето стала можливість амністії не тільки для військових, що вчинили злочин в зоні АТО з метою захисту територіальної цілісності держави, а й тих, хто, демобілізувавшись, скоїв його в мирних частинах держави.

Ще президенту не сподобалось, що в статті 6 законопроекту під амністію потрапляють і засуджені вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності цим законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Законопроект був двічі направлений на розгляд в комітет з АП. Проте в комітеті вважають, що президент оформив правки неналежним чином. Тож на засіданні комітету вирішили створити робочу групу. 

Головою робочої групи обрали голову підкомітету з питань діяльності Державної пенітенціарної служби та за сумісництвом екс-регіонала Юрія Мірошниченка. Це встигло викликати шквал обурення від прихильників ухвалення законопроекту.

Нові законодавчі ініціативи щодо амністії

Деякі народні депутати не вірять у те, що цей законопроект ще повернеться в сесійну залу. Зараз існує декілька ініціатив. Одна з них розроблялась нардепами Ігорем Лапіним та Єгором Соболєвим. Місяць тому зареєстрували доопрацьовану версію законопроекту "Про недопущення кримінальних переслідувань та покарання осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях у районах антитерористичної операції".

Автор законопроекту Ігор Лапін говорить, що "це норма одноразової дії, як у випадку з амністією учасників Революції Гідності". Тобто закон буде застосовано лише раз, щоб звільнити добровольців, які зараз знаходяться за ґратами. 

Лапін пояснює - Україна воює з Росією, а військовий стан не введено навіть в Донецькій та Луганській областях.  Протягом останнього часу почастішали випадки кримінального переслідування учасників АТО за вчинені ними злочини у районах проведення антитерористичної операції.

В умовах же війни дії, які відповідно до Кримінального кодексу України мають ознаки злочинів, фактично є необхідними для збереження життя наших військових та захисту цивільного населення.

Тому пропонується звільнити від відповідальності:

- осіб, які вчинили дії, які можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, за виключенням статтей Кримінального кодексу України, зазначених у статті 4 цього Закону, за умови, що вказані особи приймали безпосередню участь у бойових зіткненнях на території проведення антитерористичної операції.

Та закрити відповідні кримінальні провадження. Також в ініціативі пропонується амністувати підозрюваних, тих по кому ще тривають суди, та тих, кого вже засудили.

Під згадану вище 4-ту статтю законопроекту підпадають умисне вбивство при обтяжуючих обставинах, незаконне проведення дослідів над людиною, злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, підробка грошей, контрабанда, створення злочинної організації, терористичний акт, створення терористичної організації, фінансування тероризму та інші злочини.

Декриміналізувати зону АТО

Окрім того, подібний законопроект, який буде діяти постійно, готують нардепи Семен Семенченко,  Леонід Ємець та Єгор Соболєв. Він знаходиться на стадії розробки і ще не зареєстрований в залі.

Співавтор законопроекту Леонід Ємець також вважає необхідним ухвалити таку ініціативу в умовах відсутності військового стану в воюючій країні.

Законопроект за своєю ідеєю схожий на "Амністію добровольців". Найбільша відмінність полягає в тому, що в новій ініціативі під амністію підпадають лише ті військовослужбовці, які вчинили дію з ознаками кримінального злочину лише у зоні проведення АТО.

"Ми маємо діюче законодавство привести до об’єктивного стану речей в зоні АТО. До тих учасників АТО, які, беручи участь в бойових діях, вчинили через необхідність дію з ознаками кримінального злочину, мають застосовуватись специфічні норми", - пояснив Леонід Ємець.

Той, хто вчинив злочин поза зоною АТО, нестиме за це відповідальність. Так само, як і в законі "Про амністію добровольців", дія нового законопроекту не розповсюджуватиметься на осіб, що вчинили особливо тяжкі злочини та деякі види тяжких.

Під дію всіх законів про амністію добровольців однозначно не підпадуть 8 бійців батальйону "Торнадо", яких зараз звинувачують у створенні злочинного угрупування, перевищенні службових повноважень, мародерстві, злочинах статевого характеру, доведенні до самогубства та інших тяжких злочинах.

А от комбат Айдару Валентин Лихоліт (Батя), якого звинувачують у мародерстві, може претендувати на амністію. 

Проте цей закон не буде нормою прямої дії. По кожному окремому випадку проводитиметься судове засідання. Доброволець зможе вийти з-за гратів за рішенням суду. Його дія розповсюджуватиметься і на військовослужбовців ЗСУ, і на учасників добровольчих формувань.

Добровольці підтримують всі закони

Добровольці підтримують і вже існуючі ініціативи, і нові. Кажуть, ті, хто не підпаде під дію одного закону, зможуть вийти на волю завдяки іншому.

"Можливо хтось підпаде під дію нового закону. Є сенс зробити декілька ініціатив, що стосуються амністії, або зробити один закон, але з більш широкими формулюваннями. Але однозначно його треба ухвалювати, оскільки сьогодні існують переслідування учасників бойових дій", - вважає доброволець полку особливого призначення «Миротворець» Олександр Войтко.

Активісти та добровольці кажуть, що сьогодні існують непоодинокі випадки помсти місцевих сепаратистів в ОРДЛО. Вони пишуть заяви про вчинення неіснуючих злочинів. Просякнуті сепаратистами, луганські та донецькі прокуратури з задоволенням відкривають кримінальні справи проти добровольців та військових Збройних сил.

Бійця Гарпуна Дмитра Іващенка (зараз служить в "Миротворці") затримали у серпні цього року. Кримінальну справу відкрили за заявою, яку рік тому написала громадянка Щекатунова. Вона виявилась дружиною бойовика "ЛНР".

Іващенка звинувачували в її пограбуванні, а саме викраденні в неї магнітоли. Доброволець пояснював, що нічого не брав. Тоді перевіряли осіб, які підозрювались в причетності до псевдореспублік.  Перевірка була ініційована штабом АТО.

В результаті суд відпустив Дмитра на поруки народних депутатів Юрія Тимошенка та Дмитра Лінька. Проте провадження проти добровольця не закрили.

Тому активісти і вимагають ухвалення законів про амністію. Таке законодавство зможе вберегти від несправедливості тих, хто ризикуючи життям, захищає суверенітет України.