Мінімум 3200. Як зарплатний популізм став корисним

Уряд здатний на сюрпризи. Як приємні, так і не дуже. У середу прем'єр-міністр раптом всіх приголомшив заявою, що мінімальна зарплата в Україні зросте вдвічі. Все за звичкою записали цю заяву в популізм і почали рахувати курс гривні і навантаження на друкарський верстат.

Занадто часто той чи інший уряд в Україні користувався цією простою установкою, купуючи любов виборців. Але цього разу все може бути зовсім не так.

Дане рішення, не виключено, буде мати позитивний фіскальний ефект. Тобто, говорячи більш звичною мовою, воно не збільшить дефіцит бюджету, а зменшить його. Хоча на перший погляд це виглядає нелогічним, але ключовим є намір уряду відв'язати соціальні виплати від суми мінімальної зарплати.

В результаті, зростання мінімальної зарплати не призведе до зростання пенсії та заробітних плат у державному секторі. Не повинно це привезти і до зростання різних штрафів. Поки це тільки намір, і ми ще побачимо баталії в парламенті і крики популістів про те, що влада знову йде на геноцид.

При його реалізації ми побачимо, з одного боку, необхідність бізнесу вивести з тіні частину зарплат в конвертах. Занадто багато українців зараз отримує на папері мінімальну зарплату, а все інше в конверті. Це, насправді, і є головна мета новації.

Тепер платити менше ніж 3200 гривень бізнес не зможе. Різке зростання цін за останні роки, в першу чергу в результаті девальвації гривні, призвело до суттєвого відриву встановленого рівня мінімальної зарплати від реальності.

Все-таки, реальне зростання доходів населення було навіть на папері. Ще сильніший він був за фактом. У той же час, платники зарплат в конверті просто збільшували темну сторону доходу своїх співробітників, продовжуючи показувати податковій старі рівні. Таким чином, розумно припускати, що, піднімаючи мінімальну ставку до певного рівня, ми не будемо чіпляти низькооплачуваних співробітників, а тільки тіньові зарплати.

Так уже вийшло, що ніхто не буде по своїй волі виходити з тіні. Податки - це зло для будь-якого бізнесу. Але в рамках соціального договору зі створення держави - необхідне зло. Відповідно, тільки пряниками ми ніяк не витягнемо бізнес з тіні. Потрібен ще й батіг.

Але оскільки давати його в руки нашої служби ДФС дуже небезпечно, з цілком зрозумілих міркувань, уряд пішов іншим шляхом. І слід зазначити, що батіг прийшов на рік пізніше пряника, коли ЄСВ було знижено майже вдвічі. Так що політика уряду навіть може бути віднесена до справедливої.

Є, звичайно, і ризики. По-перше, математика. І по-друге теж, до речі. Цифра 3200 повинна була б бути результатом складних розрахунків в складній моделі, яка призводить до позитивного росту з боку податкових надходжень, але не змушує бізнес піти в тінь ще більше.

У той же час, є розумні побоювання, що сама вона стала результатом банального множення на 2 попередньої мінімальної зарплати. А значить, немає і детальних розрахунків даної суми і ефект може стати непередбачуваний для уряду.

Це не тільки відхід у тінь ряд підприємців, а й зрівнялівка зарплат в державному секторі. Все-таки частина бюджетників сьогодні отримують набагато нижче встановленої суми в 3200 гривень. А значить, вони отримають абсолютно реальне зростання зарплат, що не може не радувати їх і членів їх сімей.

Але з іншого боку, якщо хтось отримував раніше 3300 гривень, а його підлеглий - 1600, то тепер розрив між ними може скласти всього 100 гривень, не відповідаючи різниці в їх кваліфікації.

Втім, така проблема виникла б і в разі підйому мінімальної зарплати до будь-якого іншого рівня, будь то 2000 гривень, 2500 або 3000 гривень. Побоювання в даному випадку можуть зняти тільки розрахунки Мінфіну, які було б непогано показати експертному співтовариству.