"Кольорова революція" по-кремлівськи. Роcія провалила псевдомайдан у Чорногорії

Лідер популярної в українських туристів Чорногорії Міло Джуканович ледь не став жертвою "російської весни", чи то пак "кольорової революції по-кремлівськи", та оголосив, що йде з посади після двох десятків років керування країною.

Та навряд чи він вирішив зректися поста прем'єра тому, що злякався Кремля та його агентів. Швидше навпаки, він шукає шляхи, як не дати Росії скористатися крихкою ситуацією та відпрацьовує тактику, яка збереже йому важелі управління Чорногорією.

Чому Джукановича не люблять в Кремлі

Міло Джуканович

Кремль дуже наполегливо намагається закріпитись на Балканах, зміцнюючи дружні до себе політичні сили в регіоні. Наразі з усіх тамтешніх наділених владою політиків на сто відсотків лояльним Росії є хіба що керівник Республіки Сербської Мілорад Додик. Але його вотчина - це навіть не країна, а лише частина Боснії та Герцеговини.

У Сербії та Болгарії, де традиційно сильні симпатії до Росії ще з часів царату та боротьби з Османською імперією, при владі зараз сили, які не можна вважати лояльними РФ. Звісно, Москва докладає зусилля, аби змінити ситуацію.

Свіжий приклад - Чорногорія. У 2006 році країна покинула Сербію напризволяще та відправилась у самостійне плавання. Країна успішно встала на шлях інтеграції до НАТО і Євросоюзу. У травні вона фактично стала 29-м членом Північноатлантичного Альянсу. Хоча залишились юридичні формальності: рішення мають ратифікувати парламенти країн - членів блоку та парламент самої Чорногорії. Також вона успішно подала заявку на членство в ЄС.

Тож не дивно, що лідер країни Міло Джуканович викликає в Росії роздратування. Натомість, у Кремлі дуже приязно ставляться до найбільшої опозиційної сили країни - Демократичного фронту, який відкрито закликає до зближення Чорногорії з Росією та Сербією, та виступає проти інтеграції в НАТО і ЄС. Його лідери дуже часто навідуються в Москву з візитами.

У неділю, 16 жовтня, в Чорногорії відбулися парламентські вибори. Перемогу отримала провладна партія Джукановича - Демократична партія соціалістів (ДПС).

Цього діяча, до речі, важко назвати демократом - він керує країною 21 рік поспіль, інколи лише відходячи вбік, але зберігаючи всі важелі в своїх руках.

Він неодноразово звинувачувався в корупції, але хитрому політику гарно вдається грати для Заходу роль "свого сучого сина" та лишатись на плаву.

Сербські провокатори з московськими кураторами

Затримання сербських провокаторів

Та особливо ці вибори запам'ятались зірваними планами російських "друзів" Джукановича. Вони руками сербських найманців намагалися влаштувати стрілянину по опозиції та спровокувати захоплення влади обуреними насиллям громадянами.

Цей переворот мав закінчитися приходом до влади проросійської політичної сили і в перспективі різкою зміною курсу країни.

У день виборів в Чорногорії були заарештовані 20 громадян Сербії. Серед них - колишній командир сербської жандармерії Братіслав Дікіч. У них знайшли зброю та поліцейську форму. Усіх підозрюють в підготовці нападів після закриття виборчих дільниць у день голосування в місті Подгориця - столиці Чорногорії.

Джуканович заявив, що спецслужби перевірять причетність до інциденту Сербії та Росії. В принципі, йому можна було б і не вірити та вважати, що політик сам все підлаштував. Але голова прокуратури, який недолюблює Джукановича (зокрема, посадив його друга-мера), та опозиційна преса також переконані, що планувалася саме інспірована зовнішніми силами провокація. І що ниточки тягнуться в Кремль.

Пізніше про арешти причетних до інциденту людей повідомив і прем'єр-міністр Сербії Александар Вучич. А в сербських ЗМІ з'явились повідомлення про депортацію кількох причетних до провокації росіян.

"Ми захопили уніформу, гроші та інші речі, та повідомили слідчих у Чорногорії про те, що маємо", - заявив голова сербського уряду на прес-конференції. Він сказав, що підозрювані не мають відношення до держави Сербія та пов'язані із третьою країною, яку Вучич назвати не насмілився.

Чому він прямо не заявив про причетність Росії, як то зробив перед цим Джуканович, зрозуміло. Не дивлячись на офіційно заявлений шлях на інтеграцію з ЄС, сербська влада намагається зберігати дружні стосунки з Росією. Так чи інакше, але їй доводиться рахуватися з суспільними настроями громадян, серед яких багато шанувальників Росії.

До того ж заява Вучича пролунала в той час, як у Сербії перебував з візитом секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев. Є версія, що він прибув саме заради того, аби владнати конфлікт, який склався через причетність до підготовки перевороту російських громадян.

У сербських ЗМІ повідомляється, що це члени правих організацій та бойовики, які воювали на Донбасі в рядах терористичних організацій. І серед них були як люди з сербським громадянством, так і з російським. Патрушев мав заспокоїти владу Сербії та притушити скандал, що почав назрівати.

План провокаторів розписав на своїй сторінці Facebook російський політтехнолог і галерист Марат Гельман, який мешкає в Чорногрії. За його словами, "російський слід" помітно дуже чітко.

Він посилається на матеріал в місцевій газеті "Вісті", редакція якої налаштована опозиційно до Джукановича. Правоохоронці вже знайшли три криптотелефони: один в Чорногорії, один в Сербії, а третій, як визначили, знаходиться в Росії.

Схема, яку змальовує Гельман, виглядає так:

1. Спровокувати мітинг опозиції у парламенту проти результатів виборів.

2. Люди в формі поліції пробираються в парламент (це та група, яку заарештували) і стріляють в мітинг.

3. Далі діяти виходячи з обставин.

"Тут підозрюють, що не без участі Кремля все відбулося", - пише Гельман.

Чому йде Джуканович

І от за тиждень після гучного скандалу Джуканович раптом оголосив, що йде у відставку. Знавці внутрішньої ситуації в Чорногорії пояснюють його вчинок двома версіями.

Перша - це намагання подолати проблему довіри населення та поступка майбутнім партнерам по коаліції. Перебуваючи 21 рік при владі Джуканович встиг сильно набриднути багатьом, спостерігається ефект втоми. Тож, схоже, що Джуканович вирішив випробувати вже двічі перевірену ним же схему - на деякий час піти від влади, заховатись у тіні, з тим, щоб згодом повернутися.

Наступником Джукановича буде віце-прем'єр Душко Маркович. В офіційній заяві ЛПС з цього приводу сказано, що Джуканович персонально обрав свого заступника. "Джуканович сказав, що він упевнений - Маркович здатен завершити інтеграцію Чорногорії в НАТО та Європейський Союз", - сказано в заяві. Взагалі ця схема трохи нагадує "тандем", який влаштували Путін та Медведєв.

Партія Джукановича хоча й набрала більшість, але отриманих голосів для формування коаліції в одні руки недостатньо. Їхні традиційні партнери мають достатньо місць, щоб знову долучитися, але, схоже, особисто Джукановича бачити знову на чолі країни вони не хочуть. А щоб не дати карти в руки проросійським силам, він вирішив піти на поступки. Які до того ж явно тимчасові.

Друга причина - відставка стала результатом тиску Заходу на політика, за яким тягнеться довгий шлейф звинувачень в корупції, причетності до організованої злочинності та кумівстві.

ЄС зробив "неофіційну" пропозицію через те, що "Чорногорія не може стати членом ЄС, не переживши досвід демократичної зміни уряду", - цитує AFP директора чорногорського Центру моніторингу та досліджень Златко Вуйовича.

Та чим би не пояснювався вчинок Джукановича, це не відміняє того факту, що він знову переграв проросійські сили. І з огляду на те, що собою являє путінська Росія - це добре.