live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Юрій Корогодський 4 листопада, 2016 п'ятниця

Операція "Вихор". 60 років тому Захід не врятував Угорщину від СРСР

Чому країни НАТО не підтримали боротьбу угорців проти Кремля

Чому країни НАТО не підтримали боротьбу угорців проти Кремля

60 років тому, 4 листопада 1956 року радянські війська розпочали операцію "Вихор", результатом якої стало придушення угорської антикомуністичної революції.

Угорські повстанці розраховували на підтримку з боку країн НАТО, однак Захід обмежився політичною, дипломатичною та інформаційною підтримкою. У 1956 році цього було замало. Потрібна була збройна допомога, проте до неї справа не дійшла.

Неконтрольована Угорщина

Після 1945 року Угорщина потрапила до радянської зони впливу, однак комуністична влада була слабкою в цій країні. Відчуваючи свою слабкість, режим вдавався до масових репресій. Угорський комуністичний лідер Матьяш Ракоші копіював дії Йосипа Сталіна, чим викликав ненависть в суспільстві.

Після смерті Сталіна у 1953 році в Угорщині почали розраховувати на пом’якшення режиму. Західні спецслужби теж пильно придивлялись до ситуації у Будапешті, але вони хотіли, щоб самі угорці зуміли повалити комуністичний режим. Захід тоді не був готовий до збройного протистояння з Радянським Союзом. Таке протистояння могло призвести до ядерної війни з непередбачуваними наслідками для обох сторін.

У Європі поступово формувались дві зони впливу: західна і радянська. Захід не дуже радів такій ситуації, але мало що міг зробити. Втім, у столицях країн, окупованих радянськими військами, про це не завжди знали і сподівались, що революційний виступ отримає потужну зовнішню підтримку.

Восени 1956 року в Угорщині склалась революційна ситуація. Каталізатором цього якраз стала критика правління Сталіна, яка лунала від його наступника Микити Хрущова. Вона викликала ланцюгову реакцію опозиційних виступів у країнах Центральної Європи.

22 жовтня 1956 року угорські студенти сформулювали 16 протестних вимог до влади. 23 жовтня вимоги були оприлюднені на демонстрації, яка швидко охопила центр угорської столиці. Йшлося про проведення вільних виборів, створення нового уряду і виведення радянських військ з Угорщини.

Влада тим часом не збиралась йти на поступки. Того ж дня маніфестанти штурмували Будинок радіо, який охороняли підрозділи угорської держбезпеки. Ввечері 23 жовтня у Будапешті з'явилися перші убиті і поранені. В Угорщині почалась антирадянська революція.

Операції "Компас" та "Вихор"

В ніч на 24 жовтня до Будапешту було введено близько 6 тисяч радянських військових. Угруповання мало 290 танків, 120 бронетранспортерів, 156 гармат. Радянські військові одразу приступили до "наведення ладу". У Будапешті почалась операція під кодовою назвою "Компас".

61 людина була вбита і майже 300 осіб було поранено у перший день боїв в угорській столиці.

24 жовтня на пост голови ради міністрів був призначений представник поміркованих комуністів Імре Надь. Через кілька днів він стане лідером угорської революції. Однак спочатку радянські представники очікували від Надя різких кроків саме щодо повстанців.

28 жовтня, після п’яти днів боїв Надь оголосив про припинення вогню і про початок переговорів з Кремлем про виведення радянських військ з Угорщини.

До 30 жовтня радянські війська були виведені з Будапешта у місця своєї постійної дислокації. Радянське керівництво розуміло, що не має суттєвої підтримки у різних прошарках угорського суспільства і тому одночасно з військовими діями намагалось знайти політичне рішення конфлікту. Вони сподівались, що лояльна до Кремля частина угорських комуністів зможе втримати контроль над країною. Однак це були марні сподівання.

Коли революціонери у Будапешті побачили відступ радянських військ, вони вирішили, що вже перемогли. Прийшов час для більш радикальних кроків.

30 жовтня угорський уряд прийняв рішення про відновлення в Угорщині багатопартійної системи і про створення коаліційного уряду, куди крім комуністів було включено представників угорських націоналістичних партій. Було оголошено про проведення вільних виборів.

1 листопада угорський уряд оголосив про вихід з Варшавського договору, військово-політичного блоку, який був створений Радянським Союзом на противагу НАТО. Також Угорщина звернулася до ООН з проханням про допомогу в захисті свого нейтралітету.


У Москві були шоковані швидкістю угорської революції. У Кремлі зрозуміли, що втрата Угорщини може призвести до аналогічних подій у інших країнах Центральної та Східної Європи, які входили до радянської сфери впливу.


Тому було вирішено створити "революційний робітничо-селянський уряд" на чолі з угорським комуністом Яношем Кадаром і провести військову операцію з метою повалення уряду Надя. План операції, що отримала назву "Вихор", був розроблений під керівництвом міністра оборони СРСР Георгія Жукова.

Рано вранці 4 листопада почався штурм Будапешта радянськими військовими частинами. Основні бої розгорнулись у робочих передмістях угорської столиці, де місцеві ради зуміли очолити організований опір окупантам.

Проти 50 тисяч повстанців було кинуто радянське військове угруповання загальною чисельністю 31 550 осіб, яке підтримували угорські робочі дружини (25 тисяч) і працівники органів держбезпеки (1,5 тис. осіб).

До 10 листопада збройний опір було придушено. Робочі ради і студентські групи врешті-решт звернулися до радянського командування з пропозицією про припинення вогню.

Чому Захід не підтримав Угорщину

Після придушення антирадянського опору в Угорщині почалися масові репресії. Лідер революціонерів Надь і міністр оборони Угорщини Пал Малетер були засуджені до страти. Всього було страчено, за окремими оцінками істориків, близько 350 людей.

Близько 26 тисяч повстанців було піддано судовому переслідуванню, з них 13 тисяч було засуджено до різних термінів тюремного ув'язнення.

Після поразки революції країну залишило майже 200 тисяч людей, що становило 5% від загальної чисельності населення країни. В Австрії для угорських біженців довелося створити два великі табори.

Захід так і не втрутився в цю ситуацію, бо був наляканий радянськими погрозами, які лунали з різних приводів. Еспресо.TV вже писало, що у листопаді 1956 року Радянський Союз погрожував застосувати ракетно-ядерний удар проти Великої Британії та Франції через їхню війну проти радянського союзника Єгипту.

Як потім стало відомо, у СРСР тоді лише розроблялись ракети-носії ядерної зброї, які могли б вдарити по Британії чи Франції. Але британська та французька розвідка про це не знали і повірили словам радянського лідера Микити Хрущова.

Порівняно з Єгиптом, Угорщина важила для Кремля ще більше, бо знаходилась практично на передовій протистояння з НАТО. Тому угорські повстанці могли розраховувати лише на власні сили, а в тій ситуації радянська армія мало значно більші можливості.

Зараз, коли триває гібридне протистояння з Росією, українцям слід пам’ятати про досвід невдалого угорського повстання 1956 року. Західна підтримка може бути відчутною в моральному сенсі, але все одно у вирішальну мить боротьби треба сподіватись лише на самих себе.

новини партнерів

17 листопада, 2019 неділя

16 листопада, 2019 субота

17 листопада, 2019 неділя

16 листопада, 2019 субота

15 листопада, 2019 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати