"Аудитор". Як аутист став геніальним бухгалтером-кілером

У прокат вийшла міцна психологічна драма - "Аудитор" про те, що краще не турбувати фінансового ревізора: він може виявитись аж надто відповідальним

Незважаючи на специфічну назву, "Аудитор" не виправдовує скептичні очікування про банальний бойовик з попсовою зіркою епічних блокбастерів.

Крістіан (грає Бен Аффлек) міг би бути ізольованим від суспільства, вічно страждати від власної "інакшості" в якомусь інтернаті чи навіть у психушці. Але його батько, послуговуючись сленгом одного з персонажів цього фільму, не облажався. Він ще в дитинстві вишколив сина-аутиста, навчив стояти за себе, загартував його тіло і дух.

Саме таким перед глядачем постане винесений у заголовок педантичний і мовчазний аудитор. Хто він? Геніальний математик, кіллер чи шахрай? А може він борець з несправедливістю чи просто псих. Глядач знайомитиметься з героєм, в якого не має ні друзів, ні рідних, але його постійно навідують дитячі спогади.

Флешбеки в минуле хлопця пояснять нам, чому він сторониться людей, ні з ким не крутить романи, не працює офісним планктоном, а виконує надскладні завдання, отримуючи за це надзвичайні подарунки: не лише злитки золота і стоси доларів, але й твори мистецтва, наприклад, картину видатного експресіоніста Джексона Поллока.

Але звикле до обмежень і стереотипів суспільство вимагатиме, щоб аудитор жив чесно, відповідно до букви закону. Саме тому йому на хвіст спочатку сяде детектив-невдаха з департаменту фінансових злочинів уряду, а згодом і представники злочинного світу, яких найме "добропорядний" керівник компанії, який погорить на відмиванні коштів після закінчення аудиту.

З цього моменту психологічна драма про аудитора-аутиста плавно перейде у жанр бойовика, в якому головний герой нагадуватиме супергероя. Майже повністю позбавленого емоцій, готового на все, принципового і по-своєму чесного. Батько аудитора ще в дитинстві пояснив йому і його рідному брату, що "найголовніший вибір людини - бути жертвою чи не бути нею".

Хлопчаки в силу своїх здібностей сприйняли це буквально. Кожен у своєму житті перейшов ту межу, де правду відвойовують силою. Але вони, здається, забули ще одну настанову батька: "Найголовніше - це родина, а потім все решта".

Втративши контакт, порізну віднаходячи своє місце під сонцем, вже дорослі брати, як виявиться згодом, насправді йтимуть на зустріч одне одному. Від несподіванки і через кримінальний антураж ситуації, возз’єднання буде дуже наелектризованим і емоційним. Сповненим ностальгії і всепрощення.

Проте, чи пробачить американський уряд і правоохоронці героям гори трупів, так і залишиться загадкою. Зрозуміло лиш те, що детектив у виконанні оскарносного Джей Кея Сіммонса до кінця життя буде вдячний аудитору, що той його не пристрелив. Все інше - це позбавлені конкретики, пафосні брифінги для журналістів про результати розслідування.

Змістовніше автори показали романтичну лінію фільму. Одна з ключових персонажів фільму - простакувата бухгалтерка Дана намагатиметься розтопити крижане серце аудитора. В результаті, по собі герой Аффлека їй лишить більше, ніж може отримати звичайна дівчина від невдалої любовної інтрижки.

Щодо загального враження від історії, то неозброєним оком видно, що вона потребувала дещо більшого хронометражу, щоб краще розкрити характери другорядних, проте дуже важливих персонажів. Автори дуже вміло справились із флешбеками, які змістовно розкривають характер і мотиви головного героя.

Найпотужнішими складовими фільму "Аудитор" є операторська робота, саундтрек і монтаж. Від того, що відбувається на екрані неможливо відірватися. Це справді захоплююче видовище, головоломка, пазл, які складав Крістіан в дитинстві, нехтуючи спілкуванням з нецікавими йому людьми.

Щодо теми аутизму, яку багато хто сприйняв у цьому фільмі, як "рекламу" інакшості, то це абсолютно не так. Не можна пропагувати те, що неможливо змінити. Зрозуміло, що аудитор-аутист не став би на кримінальну стежку, якби не брехня і байдужість з вигляду здорових членів соціуму.

Саме вони, погрузлі у корупції і лицемірстві, впевнені у своїй нормальності чиновники ставлять під сумнів поняття норми. Своїми щоденними вчинками, в яких немає жодного натяку на щирість. Є лише жадоба до збагачення і поїдання одне одного.

"Аудитор" - це більш ніж важливе кіновисловлювання, бо чи не вперше людина з відхиленням показана не як жертва, а як воїн з неймовірною силою волі, безжальність якого набагато симпатичніша за підлість обмежених своєю нормальністю і страх безвідповідальних людей.

2024, четвер

18 квітня